Зараз на вибори йде кілька нових політичних проектів. На їхню розкрутку олігархи не шкодують грошей. Скрізь білборди та ролики про те, які ці партії потрібні Україні.


Щоб вас не обманули, потрібно знати, що ж це за партії та хто за ними стоїть.

Партія «Відродження» з’я­вилася у 2004 році як проект тодішнього міністра транспорту Георгія Кірпи. Однак зі смертю Кірпи проект фактично зник. І ось цього року про партію заговорили знову.

До «Відродження» перейшли представники парламентської групи «Економічний розвиток», яка складалася переважно з колишніх регіоналів.

Головою «Відродження» став екс-регіонал, колишній міністр і нардеп Віктор Бондар, голосувальник за «диктаторські закони 16 січня». Голосували за ці закони також Віктор Остапчук, Віталій Хомутинник, Антон Яценко і Володимир Пилипенко, які ввійшли до президії партії.

«Короля тендерної мафії» Антона Яценка ЗМІ пов’язували з організацією корупційних схем, через які держпідприємства були змушені купувати «інформаційні послуги» у приватних структур, пов’язаних із цим нардепом. Це коштувало держбюджету мільярди гривень.

Лідер групи «Економічний розвиток» Віталій Хомутинник запам’ятався скандалом із неле­гальним розмитненням автомо­білів на одеській митниці. За інформацією видання «Наші   гроші», за часів головування Вік­тора Остапчука, нині заступника партії, у «Південній залізниці» у 2008—2012 роках пов’язані з ним фірми отримали державні підряди на 896 мільйонів гривень.

Але у «Відродженні» є не лише екс-«регіонали», а й колишній лідер помаранчевої революції. Екс-прем’єр Юрій Єхануров — кандидат на посаду міського голови столиці від «Відродження», — пише «Українська правда».

Що стосується Закарпаття, то за партією «Відродження» стоїть нардеп, член колишньої фракції Партії регіонів, фігурант сумнозвісних «Мукачівських подій» Михайло Ланьо. Саме він перетягнув під крила партії «Відродження» десятки колишніх «регіоналів» і навіть спонсорів Антимайдану.

Чого варте те, що один із фінансистів Антимайдану, колишній регіонал Богдан Андріїв навіть вирішив стати мером Ужгорода.

Є в цій партії і медведчуківці, і колишні соратники Балоги.

Партію «Наш край», яка, за інформацією УП є технічною партією, що фінансується Адміністрацією президента, щоб відібрати голоси на Сході України в Опозиційного блоку, теж очолюють колишні «регіонали». Зокрема і Антон Кіссе, який підтримував силовий розгін Майдану.

До керівництва партії входять Олександр Фельдман та Сергій Кальцев, які голосували за так звані «диктаторські закони 16 січня».

До партії входить і Олександр Мазурчак — колишній заступник мера Черновецького, який під час розстрілів на Майдані очолював Печерську райдержадміністрацію.

У Закарпатті за цією партією стоїть колишній соціаліст, а потім палкий «регіонал» Володимир Гісем. Це той, до якого багато запитань щодо приватизації Ужгородського коньячного заводу. У цій новоствореній штучній партії також багато інших колишніх «регіоналів» та людей Балоги.

Рекламна кампанія партії фінансується згори. Це зовсім не закарпатська партія, як дехто вважає, а партія всеукраїнська.

Окрім цих двох штучних політичних проектів, варто звернути увагу на проект олігарха Коломойського УКРОП, нещодавно створений для того, щоб відтягнути голоси патріотів.

Варто також звернути увагу на партії, які вже на політичній арені давно. Це і провладна «Солідарність», і Радикальна партія Ляшка і «Батьківщина» Тимошенко. Ці партії взяли на себе відповідальність у країні, однак країну майже знищили і зараз почали виступати ледь не в ролі опозиції, протестуючи проти високих тарифів та соціальної несправедливості. Але ці партії в опозиції до кого? Адже вони і є влада.

Повне розчарування в «Самопомочі». Проект був створений для того, щоб зайняти центристську нішу. Через «Самопоміч» до парламенту не потрапила справжня центристська партія «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка. Але зараз уже зрозуміло, що «Самопоміч» «здулася»,   а українці не отримали в парламенті справді народну силу, яка би могла протистояти олігархічним проектам.

***

Чому «Громадянська позиція» Гриценка?

Павло Федака, журналіст, громадський активіст:

«Найкраще лідера «Громадянської позиції» Анатолія Гриценка характеризує такий факт, що будучи призначеним на посаду міністра оборони України у 2005 році у званні полковника, у 2007 році він покинув свою посаду у тому ж званні. Людина, яка не ганялася за генеральськими зірками, не може не заслуговувати на глибоку шану та повагу».

Єлизавета Бан, чемпіонка світу з пауерліфтингу:

«Партія «Громадянська позиція» є чесною перед народом. Її лідер Анатолій Гриценко — мудра та інтелігентна людина. Він зібрав навколо себе команду з кращих представників української економічної, наукової та творчої еліти. Це єдина партія, яка не підпорядкована олігархам і пропагує європейські цінності.

Закликаю всіх ужгородців підтримати «Громадянську позицію» на виборах до Ужгородської міської ради, а мером обрати сильного кандидата — Сергія Ратушняка».

Калина Постолакі, педагог:

«Стовідсотково вірю Анатолієві Гриценку. В історії сучасної України він був єдиним справжнім міністром оборони, який уболівав за армію держави. Саме за його принципову позицію олігархічні клани змістили його з посади міністра, бо заважав їм розбазарювати військове майно і знищувати армію.

Впевнена, що якби Анатолій Гриценко був міністром оборони у цей воєнний час, то не допустив би таких страшних втрат, яких зазнала наша країна. Не допустив би ганебних «котлів», у яких загинули тисячі наших вояків-героїв, серед яких і мій син. «Громадянська позиція» Гриценка — це справжня народна партія!»

Петро Гойс, редактор газети «РІО»:

«Навіть для мене, як для доволі аполітичної людини, партія Анатолія Гриценка «Громадянська позиція» є єдиним гідним політичним проектом в Україні. Добре знаю Анатолія Гриценка, неодноразово був на його лекціях і переконався, що це високоінтелектуальна людина зі стійкою громадянською позицією. Зазвичай політична псевдоеліта намагається не допускати таких людей до влади, бо саме такі люди, як Анатолій Гриценко, несуть загрозу партійному болоту, яке наразі формує курс країни. Тим не менше, впевнений, що наші люди визріли до того, щоб більше не довіряти олігархічній партноменклатурі, й обиратимуть справді мудрих та сильних політичних лідерів і підтримають їхні партійні команди на виборах»

Юрій Маслієв, письменник:

«Ми всі ситі обіцянками партій, які створені олігархами, щоб укотре отримати владу та конт­роль над державою. Досить, наїлися! Потрібно дати дорогу тим, хто дійсно вболіває за країну і її народ. Анатолій Гриценко та «Громадянська позиція» — ось мій вибір! Абсолютна довіра!

Так само вірю в Сергія Ратушняка. Ужгородці вже не дадуть себе обманути, бо розуміють, що порядок у рідному місті може навести лише сильний мер, людина, яка довела своє вміння конкретними справами».