ГУДБАЙден
Сталося те, чого очікували половина американців. Тобто, ті, хто ще стабільно голосує у США за демократів, але відчували, що демократ Байден через вік вже не здатен виграти ще одні вибори президента.
Байден до останнього переконував, що він попри вік має доволі міцне здоров’я, але всі ж бачили, що це далеко не так. Американський президент ледве ходив і падав з трапу літака, часто плутав прізвища лідерів країн у своїх промовах і часто був просто дезорієнтованим. З таким кандидатом демократи програли б.
Байден сказав, що припинить передвиборну гонку лише в тому випадку, якщо у нього щось знайдуть лікарі. Цим щось «несподівано» виявився коронавірус, який Байден днями захворів. І вже після цього американський президент виступив, що знімає свою кандидатуру з виборів президента і рекомендував підтримати на цю посаду свою соратницю Камалу Харріс.
Харріс дуже активна. Її бояться навіть соратники. І якщо соціологія показувала, що у випадку протистояння на виборах Байдена та Трампа Трамп перемагає на декілька відсотків, то зараз соціологія вже показує, що Харріс має два відсотка переваги над Трампом.
Трамп боїться Харріс. Недарма ж він, коли дізнався, що йому в президентській гонці протистоятиме Харріс, назвав її тупою. Це страх перед конкурентом. До речі, коли Харріс свого часу була кандидаткою на посаду Генпрокурора США, то Трамп допомагав їй і щедро фінансував. Тепер все помінялося – воно конкуренти.
Здавалося б, чому стільки уваги приділяється виборам президента США. Хіба у нас своїх проблем не вистачає. Та, виявляється, від президента США залежить подальша геополітична ситуація у світі. Це стосується і війни в Україні. Навіть у росії президентські вибори у США, згідно з опитуваннями, вийшли на першу позицію щодо інформації в пресі.
Якщо перемогу здобуде Харріс, то політика США щодо України різко не поміняється. Ми і надалі отримуватимемо допомогу від американців. Якщо переможе Трамп, то він схилить нас до перемир’я з росіянами. І мова буде йти про те, щоб ми залишили росіянам окуповані території.
В принципі, в українському політикумі все частіше кажуть про те, що потрібні перемовини з росією. Днями до Китаю поїхав шеф української дипломатії Кулеба і там також йшлося про те, що війну можна зупинити лише шляхом переговорів.
Офіційно влада ще досі говорить про те: що ми повинні воювати до перемоги і повернути собі окуповані росіянами території. Однак вже стає зрозумілим, що у нас не вистачить ресурсів на довготривалу війну з окупантами. Це стосується і людей. Насильна мобілізація лише обурює народ.
Цікаво, що частка тих українців, які вважають, що ми повинні перемагати ворога на полі бою і повернути окуповану територію України, різко падає.
Київський міжнародний інститут соціології провів два окремих всеукраїнських опитування громадської думки, до якого додав власне моніторингове запитання про готовність до територіальних поступок для завершення війни та про сприйняття окремих можливих мирних домовленостей.
Так от, частка українців, які виступають проти жодних територіальних поступок в обмін на завершення війни в Україні зменшується та складає 55%.
Соціологи зазначають, що коли з травня 2022 року до травня 2023 року близько 8-10% респондентів були готовими на територіальні поступки, а абсолютна більшість – 82-87% – стабільно виступали проти жодних поступок, то рік тому в суспільстві почала зростати частка тих, хто готовий до територіальних поступок. Так, в грудні 2023 року частка готових до територіальних поступок зросла до 19%, у лютому 2024 року збільшилась уже до 26%, а в травні 2024 року складала 32%.
І зараз ми знову повертаємося до США. Саме від їхньої позиції залежить те, чи отримаємо ми необхідне для війни озброєння, чи нас просто зіллють росіянам.
Коментарі :
Додати коментар