Туніс, Індія та Іран: Подорож як стиль життя від Альони Чернякової
4 липня Совине гніздо стало місцем для п’ятнадцятої тревел-зустрічі Альони Чернякової.
Мандрівниця 6 років провела у подорожах Азією та прагнула поділитися досвідом із тими, хто завітав на подію.
Дівчина розповідає, що її життя змінило три сайти: ODesk, Aiesec та Cauchserfing. Витрачаючи лише 3—4 години з 24-х на роботу, Альона хотіла заповнити решту часу чимось вартісним. Так розпочалося волонтерство, робота за кордоном та, власне, подорожі, які подарували мандрівниці спогади, нові улюблені страви та засмагу. Альона відвідувала країни, працюючи волонтером та за відповідну плату; розповіла, як подорожувати самостійно; як збирати багаж без зайвих речей (навіть фотоапарат не потрібен); якими сайтами послуговуватися, щоб познайомитися зі «спільниками», які теж прагнуть побачити світ на власні очі.
Вона виділила ТОП-3 улюблених країн: Туніс, Індія та Іран. Про них гості почули, напевно, найбільше. Згадала про поліцію, яка просила сфотографуватися із туристами; спосіб життя тунісців, які наче святкують щось постійно; креативність індусів. Альона стверджувала, що починає переймати звички іноземних друзів, на кшталт: «Зателефоную пізніше» і не виконати обіцянку. Відвідавши 47 країн, дівчина хотіла згадати усе: колорит, їжу, особливості населення, ставлення до туристів та гостинність. Альона за 6 років звикнула перебувати в атмосфері Азії, тому для гостей деякі тези лунали досить дивно.
Альона розказувала міфи про країну і демонструвала чистоту на її вулицях (Індія), а потім різко перемикала на фотографію, яка підтверджувала тезу. Оскільки мандрівниця подорожувала Азією, то потрапляла на Рамадан. Зізналася, що вперше його витримала 5 днів у Тунісі та згодом 3 тижні у Стамбулі. Здається, що це дуже просто, але від сходу до заходу сонця не можна їсти, пити, курити, щоб відчути, як живеться бідним та послабити свої невгамовні бажання. Альона зізналася, що за роботою не помічала голоду.
Шокували трохи окремі вислови мандрівниці «Нема мені що згадати про Європу», «Публічні страти проводять рідко — раз на місяць» (про суворі закони Ірану); «У кожного камбоджійця в кишені є гамак, який він обов’язково знайде, де прив’язати»; «Якщо на місці проживання поруч нема «своїх» людей, то буде важко».
Ірина Неменуща, студентка відділення журналістики УжНУ
Коментарі :
Додати коментар