У ці дні відзначалися дві знакові дати – 101 річниця підписання Тріанонського договору та День журналіста.

Так сталося, що після Тріанонського договору Угорське Королівство втратило майже дві ретини своїх територій, а територія нинішнього Закарпаття, перейшла під владу Чехії.

Прихід нових влад не скрізь був спокійним, але що стосується Ужгорода, то тут чи не єдиною безпосередньою жертвою став відомий в Ужгороді журналіст Алойош Пош.

Пош Алайош народився 24 вересня 1884 р. в селі Нейметдїрот, тодішній комітат Ваш, сьогоднішній Дойчґерісдорф (Австрія-Бургенланд). Навчався у католицькій гімназії св. Бенедикта у Дьєрі. Згодом жив в угоському місті Сомботгей, був направлений до Королівського фінансового управління Мако в 1906 році в якості стажера, де він працював до 1909 року. 20 жовтня 1909 року його перевели в Ужгород тимчасовим бухгалтером, де він працював окружним бухгалтером/фінансистом у Середньому. У 1910 році він був затверджений у Королівському угорському фінансовому управлінні в Ужгороді (включаючи комітат Унг) тимчасовим офіцером фінансів. У 1917 році він був аудитором фінансового рахунку X класу.

Ще в місті Мако він практикував журналістику, де був помічником редактора газети «Макоі Гірлап».

Прибувши до Ужгороду на початку квітня 1910 р., він приєднався до редакції комітатської газети «Унг». Він писав дуже легко і дотепно, тому його статті завжди викликали ажіотаж.

Веселий юнак був бажаним гостем у панських будинках. Не було жодної події, з якої Пош не міг зробити дотепного допису. Він писав про Ужгород та Ужанський комітат, про єпископську резиденцію, заклад для глухонімих, Ужгородський замок та Інститут підготовки акушерів, про хімічний завод в Перечені, профтехучилище з глиняної промисловості, обсерваторію з попередження про землетруси та метеостанцію.

Всі відзначали, що якби Алойош Пош поїхав журналістом до Будапешта, то його в взяло на роботу будь яке найвідоміше видання і він був би відомим журналістом у всій Угорщині.

В принципі, журналіст планував перебратися до столиці і навіть написав: "Цими днями я поїду до Будапешта і переберуся до міністерства".

Однак у березні 1919 року, за кілька днів до запланованого від’їзду до Будапешта, Алойош Пош був на вулиці у той час, коли йшли урочистості до дня народження чеського президента Томаша Масарика.

Алайош Пош стояв перед кафе Millenium, коли йшла хода чеських легіонерів-вояків та військового оркестру. Біля журналіста стояв каліка, який вигукнув, що він би сам   міг би вбити кілька десятків чеських солдатів. Чеські легіонери почули це і подумали, що це вигукнув Алойош Пош і почали його жорстоко бити та наносити удари багнетами. Журналіст загинув від численних ран.

Це вбивство викликало величезне обурення серед ужгородців. Влада навіть боялася видавати родині тіло вбитого журналіста, щоб похорони не переросли в безпорядки.

Центральна газета Нийпсово з цього приводу писала: «До цього моменту чехи в Ужгороді вели себе тихо. З нагоди дня народження Масарика чеська почесна варта та військовий оркестр рушили до площі Сечені. Коли почав звучати гімн Чехії, натовп почав невдоволено гудіти, а хворий каліка голосно зауважив, що він би вбив шістдесят таких чехів. Випадково рядом з ним стояв журналіст газети Алайош Пош, який лише посмішкою відреагував на вигук каліки.

Чеські солдати подумали, що вигукував не каліка а саме журналіст Алайош Пош, схопили його, почали бити, колоти його багнетами. Незважаючи на те, що він німецькою мовою повторював, що він невинний, чехи продовжували колоти його та тягнути із собою у свою казарму. Одне вухо йому відірвали. На тілі у нього було п’ятнадцять колотих ран. Чоловік вже помер, але солдати продовжували колоти його багнетами і бити.

Інцидент викликав колосальний ажіотаж у місті, і ужгородці почали вимагати пояснення від полковника Чіаффі та жупана Мойса.

Обидва обіцяли найсуворіше розслідування. Вони так боялися похорону, що спочатку не хотіли видавати тіло померлого. Пізніше його було віддано під гарантію Ради робітників, але водночас чеським солдатам було заборонено залишати казарму в день похорону.

У день похорону робітники влаштували загальний страйк із закритими магазинами та офісами. Похорон відвідало все місто».

Журналіст Алойош Пош похований в Ужгороді на Кальварії.

У день річниці підписання Тріанонської угоди та День журналіста України актив ужгородського осередку Демократичної спілки угорців України поклав до пам’ятника журналіста Алойоша Поша пам’ятний вінок.