Такого матчу в Ужгороді не пам’ятають навіть старожили-вболівальники. Справжній голепад від наших гравців у ворота лучан приніс найбільшу в історії виступів «Говерли» перемогу в прем’єр-лізі.


Розгром розпочав вже в першій атаці. На 3-й хвилині Максим Шацьких, який спокійно розібрався з обороною волинян й холоднокровно відкрив лік голам в сьогоднішній зустрічі.  

Гості відповіли небезпечним кутовим, нападник «Волині» замикав подачу головою – м’яч пролетів неподалік воріт. Це був єдиний момент за весь перший тайм у виконанні лучан. Далі команда Володимира Дикого, який нині на посту керманича заміняє Віталія Кварцяного, котрий продовжує курс реабілітації була непомітна на полі.  

Вже на 17-й хвилині Разван Кочіш потужно пробив – цього разу Неділько відбив удар румунського хавбека й перевів на кутовий. А на 29-й хвилині подачу з кутового від Шацьких у високих захисників другий поверх виграв центр бек говерлян Серж Акакпо й змусив удруге капітулювати голкіпера волинян.

На 36-й хвилині підопічні В.Грозного забивають третій гол.   Максим Шацьких дотепно розіграв штрафний удар, відпасувавши в карний майданчик гостей на Фещука, а Максим невідпорно пробив.

Ще до перерви рахунок міг бути й більшим, однак удари Шарпара та Кочіша парирував Неділько.

Здавалося, на другу половину матчу волиняни вийдуть й покажуть свій характер, який вони демонстрували в матчах з лідерами. Однак, цей матч пройшов за тотальної переваги нашої команди, яка просто «розривала» оборону лучан, грала легко й невимушено, та забивала м’ячі на різний смак.

З 65-ї хвилини волиняни залишилися в меншості за небезпечну гру проти Віталія Буяльського поле покинув за рішення арбітра досвідчений Ігор Скоба.

На 66-й хвилині міг забивати Трухін, який відмінно зіграв в стінку з Шацьких, однак Дмитру не пощастило й він пробив значно вище воріт. Проте вже на 72-й хвилині Дмитро став асистентом четвертого гола, він відпасував на Р.Кочіша, а вже той не залишив жодного шансу воротарю суперника.   Через дві хвилини вже центрбек В.Лисицький   вп’яте змушує лучан розпочинати гру з центра поля.

А потужну крапку в матчі поставив В’ячеслав Шарпар, який з подачі того ж Буяльського забиває шостий гол.

Від такої гри капітан «Волині» Сергій Сімінін після фінального свистка, навіть присів й пустив скупу чоловічу сльозу від такої гри команди.

А говерляни разом з тренером пішли до рідних трибун святкувати рекорду перемогу.

В’ячеслав Грозний: «Довели, що вміємо грати в футбол»

Сьогодні   ми, гадаю й гравці, вболівальники та журналісти дістали задоволення від гри. Просив гравців, щоб зіграли в пас низом, причимо діяли швидко, адже «Волинь» -   команда,   в якої важко виграти боротьбу, особливо верхову. Та й статус матчу як «західноукраїнське дербі» мав особливу мотивацію. Окрім того на нас не тисне тягар відповідальності за результат, тож просив футболістів зіграти для вболівальників, але й самі діставайте насолоду від гри. Так і вийшло. Та задля цього ми довго працювали, займалися аналітикою, вивчали різні схеми. Вчора, до прикладу аналізували гру по ланкам гру усіх чотирьох півфіналістів Ліги Чемпіонів. Навіть за рахунку 5:0 просив гравців дисципліновано грати в обороні. Вдячний гравцям, уболівальникам за підтримку та позитивні емоції.

- Така ж мотивація в команди буде й на матч з «Чорноморцем»?

Сьогодні в нас була шалена мотивація, до цього ми поступилися в трьох матчах поспіль, хоча гадаю не заслуговували на поразки. Та й у багатьох ЗМІ почали критикувати гру «Говерли», що мене «зачепило», тому мені хотілося, щоб хлопці вийшли й зіграли й довели, що «Говерла» вміє грати в футбол. Але на святкування в нас як казав відомий тренер збірної СРСР з хокею Тихонов лише один день, а завтра вже розпочинає все з початку й готуватимемося до матчу з «Чорноморцем».   Це буде останній домашній матч, тому дуже хочеться, щоб нас прийшли підтримати вболівальники. «Чорноморець» грає насамперед   дисципліновано, швидко перебудовується. Відверто, вони фаворити, б’ються за Лігу Європи.

- У своїй кар’єрі ви перемагали з таким результатом?

Так,   як тренер «Арсенала» переграв з рахунком 8:1 луцьку «Волинь» в 2012 році з рахунком 5:0 перемагали «Таврію», «Металург» (Запоріжжя). Мої команди багато забивали, адже полюбляю атакувальний футбол. Коли грали в Запоріжжі, де ми перемогли 1:0 була зовсім інша тактика, де ми грали на утримання потрібного результату, який для нас був дуже важливим.  

- Залишилося зіграти два матчі в цьому сезоні, тож чи будуєте плани на майбутнє – як проводитиме літнє міжсезоння команда?

На наступний тиждень матиму зустріч з Нестором Шуфричем, обговорюватиму з ним цілий комплекс питань. Серед них і будівництво інфраструктури – бази, дитячої футбольної школи. Адже для того, щоб «Говерла» позбулася ганебного прізвиська «команда-ліфт» ці речі – необхідні.   Якщо є системна й організована робота всіх структур клубу – цього буде досягнуто. Рано чи пізно це станеться, я б хотів, що це за моєї допомоги відбулося раніше.

Інформаційний відділ ФК "Говерла". Фото Я. Немеша.