Чи потрібні ЖРЕРам мільярди гривень

21.09.2013 09:00 СОЦІО

Ще навесні Кабмін зробив чудовий подарунок українським мільярдерам і мультимільйонерам із числа тих, хто контролює облгази, обленерго і водоканали: уряд виділив із держбюджету 5,1 млрд. грн. на погашення різниці між тарифами на «комуналку» і реальною собівартістю виробництва цих послуг.


Вирішивши компенсувати різницю, влада показала: підвищувати тарифи, як того вимагає від України МВФ в обмін на новий транш кредиту в розмірі 15 млрд. доларів, вона не стане. Це було виключно популістське рішення з совковим присмаком.

Олександр Сергієнко, директор Інституту міста, переконаний, що таким чином влада підтримує власну популярність і не свариться з власниками водоканалів, облгазів та обленерго, основна частка яких належить мільярдерам Рінатові Ахметову, Дмитрові Фірташу та Ігореві Коломойському. Якби в Україні складали рейтинг найбільш довготривалих популістських рішень, тарифи на послуги ЖКГ отримали би пальму першості. Кожен президент і прем’єр, що приходив, обіцяв зберегти цей острівець радянської планової системи.

Як упевнений Сергієнко, ЖКГ зависло на початку 1990-х. Незважаючи на те, що всі обленерго і облгази, а також частково і водоканали перебувають у приватних руках, власники лише експлуатують їх базу, не вкладаючи коштів навіть у елементарне підтримання нормального стану мереж. У підсумку галузь, від якої залежить комфорт мільйонів людей, дихає на ладан. За даними аналізу, проведеного Асоціацією міст України, 37,7 % мереж централізованого водопостачання перебувають у зношеному або аварійному стані. В енергетиці стан речей ще страшніший — зношено 60 % мереж.

Втім Анатолій Близнюк, екс-міністр ЖКГ, в ситуації, що склалася, звинувачує сам народ, який ще з часів СРСР звик до дешевої «комуналки». Влада, мовляв, змушена дотувати галузь, щоб уникнути соціального вибуху. Ціна спокою досить висока: наприклад, тариф на водопостачання забезпечує тільки три чверті його собівартості. Схоже співвідношення існує і у вартості інших житлово-комунальних послуг — тариф покриває від 45 % до 75 % реальних витрат. А держава, компенсуючи різницю, вливає у галузь, хоч і з затримками, гігантські суми.

Серйозні суми, які уряд змушений щорічно вилучати зі скарбниці, а також тиск МВФ, який вимагає від нашої влади підняти тарифи, зробивши це умовою отримання чергового траншу кредиту в розмірі 15 млрд. доларів, змусили чиновників шукати вихід із ситуації. Нацкомісія, що здійснює держрегулювання у сфері комунальних послуг, ще в кінці минулого року завершила підготовку до масштабного підвищення тарифів. Усе було ретельно опрацьовано з урахуванням світового досвіду. Тарифи повинні були зрости щонайменше на 60 %, до економічно обгрунтованого рівня. Однак місія Міжнародного валютного фонду все одно пригальмувала виділення коштів і уряд також вирішив пригальмувати з підняттям цін на комунальні тарифи.

Єдиний шлях нормалізації ситуації — повний контроль над наданими послугами на всіх етапах від виробника до кінцевого споживача. Для початку, на думку експертів, варто було би поставити на всі теплокомуненерго лічильники вироблених ними тепла і води. З їх допомогою можна фіксувати, скільки чого вони видають населенню.

Наступним етапом, необхідним для реанімації, має стати встановлення систем обліку в житлових будинках, щоб фіксувати кількість тепла, води і газу, що реально дійшли до споживача. Сьогодні будівель, в яких є такі лічильники, мінімальна кількість. В Україні під час транспортування втрачається до 40 % тепла, за яке все одно платять споживачі, якщо немає будинкового обліку отриманих кілокалорій. І поки ситуація не зміниться, жоден енергопостачальник не замислиться про те, як знизити транспортні втрати.

Загалом ситуація з енерговтратами в українському комунальному секторі жахлива. У нашій країні на обігрів 1 кв. м житла витрачається 186 кВт, тоді як у Європі — 50 кВт.

Наші наміри йти в Європу змусять владу модернізувати і оптимізувати систему комунальних послуг. Усе має ціну і за все доведеться платити. І щоб ця плата не сколихнула суспільство через надмірність, послуги та ціна повинні бути адекватними. Наразі уряд активно працює над цим питанням. Віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул дав завдання регіонам підготувати програми модернізації ЖКГ. «Економіка України має потенціал для розвитку за рахунок модернізації житлово-комунального господарства. Перша складова — це суттєве зменшення витрат енергоносіїв при їх виробництві та транспортуванні до споживача. Адже наразі втрати під час передачі тепла складають до 45 %, втрати води під час транспортування — понад 40 %. Зекономлені кошти держава має направляти на подальшу модернізацію галузі та розвиток економіки в цілому», — сказав Олександр Вілкул.

Він зазначив, що одним із шляхів раціонального та економного використання ресурсів у ЖКГ є запровадження їх стовідсоткового обліку, і ця робота наразі триває в регіонах. Другий напрямок — це технічна модернізація галузі. Третє важливе питання, на думку віце-прем’єра, — це створення нового ринку комунальних послуг, у якому немає такого монополіста, як ЖЕК. Мають бути створені за європейським зразком компанії, що надають послуги у сфері ЖКГ. За таких умов споживачі зможуть обирати ті компанії, які надають найбільш якісні послуги у цій сфері.

Варто зазначити, що Закарпатська область є лідером в Україні за реформами в ЖКГ.

За станом на сьогодні до роботи в зимових умовах підготовлено 2812 житлових будинків, або 99,8 % від запланованого обсягу, всі 674 школи, 557 дошкільних навчальних закладів, 59 закладів охорони здоров’я, 1143 котельні (99,6 %), заготовлено 11300,0 тонни (86,0 %) вугілля. У повному обсязі виконано завдання з підготовки до зимових умов роботи об’єктів водопровідно-каналізаційного господарства, замінено 4,5 км водопровідних та 2,3 км каналізаційних мереж, підготовлено до роботи всі 50 водопровідних та 52 каналізаційні насосні станції, а також 7 водопровідних та 14 каналізаційних очисних споруд, також підготовлено до роботи 56,3 км теплових мереж (100,0 %).

«Закарпаття є прикладом реформування житлово-комунального господарства для всієї України. Усі споживачі теплової енергії, які раніше одержували теплоносій централізовано від комунальних котелень і працювали на природному газі, переведено на автономні системи опалення. У цілому господарський комплекс та установи бюджетної сфери області до роботи в осінньо-зимовий період 2013—2014 років готовий. У загальному на виконання заходів із підготовки господарського комплексу області до роботи в осінньо-зимовий пе­ріод з різних джерел передбачено фінансування в обсязі 134,3 млн. грн., із них: на об’єкти соціальної сфери 28,9 млн. грн. Ми зробимо все, щоб закарпатці пережили зиму в комфорті й без ексцесів», — сказав нашій газеті керівник краю Олександр Ледида.

ТЕГИ : олександр ледидаОлександр Вілкул

Коментарі :


Додати коментар

 

 

 

Погода

Оголошення

Архів новин

Влада

Чи влаштовує вас влада в Україні?


Влаштовує
Не влаштовує
Мені однаково


Голосувати/результат