Як Чубірко привласнює чужу славу
Медаль за популізм у перегонах за крісло мера Ужгорода можна сміливо вішати на груди кума Віктора Балоги Володимира Чубірка. Цей уміє відкривати відремонтовані класи та школи і виголошувати промови, що все це не завдяки державним програмам, а завдяки йому. Ледь не за свої кошти ті ремонти робить.
Однак історія, про яку ми довідалися цього тижня, за блюзнірством може бути на першому місці.
Не так давно поряд із пам’ятником Томашу Масарику не стало меморіальної плити. На ній були вказані імена тих, хто сприяв відкриттю пам’ятника першому президентові Чехословаччини в Ужгороді. Екс-мер Ужгорода Еміл Ландовський свого часу особливо сприяв, аби Ужгород отримав пам’ятник, він розповів у коментарі редакції, скільки зусиль і перипетій було на шляху до відкриття пам’ятника.
Пам’ятник відкривали у 2000 році за каденції міського голови Степана Сембера. Пан Ландовський тоді був заступником мера з гуманітарних питань. Він розповідає, що активно за відкриття пам’ятника виступали представники Товариства ім. Масарика Іван Латко і вже покійна Ольга Буксар.
«Вони ходили, просили, домовлялися. Звернулися в міську раду. Виконком погодив це питання. Міська рада взяла участь у підготовці встановлення пам’ятника», — каже пан Ландовський.
Він додає, що бюст виливав скульптор із Праги. Це був такий подарунок із боку Чехії. Тоді навіть представники парламенту Чехії вирішили взяти участь у відкритті пам’ятника. Міська рада сприяла у виготовленні постаменту, а також працювала над процедурою ввезення погруддя в Україну. Тоді у пресі з’явилися критичні статті щодо політичної діяльності Масарика авторства викладачів УжНУ.
«Я був відповідальний за участь у облаштуванні доріжки і постаменту. Також треба було розмитнювати пам’ятник... Словом, я відповідав за організаційні питання щодо встановлення пам’ятника. У мене досі є план тієї роботи», — додає співрозмовник.
Він згадує, що на відкритті були представники чеської делегації, завітав голова сенату Чехії пан Підгард. Тоді були сотні людей, із боку влади були лише співробітники Ужгородської міськради, з боку обласного керівництва нікого не було.
Так, тоді була встановлена і меморіальна плита з іменами причетних до відкриття пам’ятника. Сьогодні, як уже було вказано, плити нема. Е. Ландовський здивований, мовляв, кому було потрібно її розбивати, адже переконаний, що в нас мешкають люди, які позитивно оцінюють діяльність Масарика.
«Розбили, бо прізвища там були... Ми ж це все робили, на нас «наїжджади» за Масарика. А тепер стався цей фарс», — висловлюється пан Ландовський.
Фарс — це діяльність Закарпатської обласної ради на чолі з її головою Володимиром Чубірком навколо скверу і пам’ятника. Чубірко постійно вихваляється, що докладає зусиль для облагородження скверу з пам’ятником і, звичайно, йому не дуже подобалося, що біля пам’ятника плита з подякою не йому «білому та пухнастому». І днями Чубірко влаштував таке собі «перевідкриття» алеї до пам’ятника. Вже без плити, на якій були прізвища тих, завдяки кому ми маємо цей памятник Масарику. І де совість у кума Балоги Чубірка?
Коментарі :
Додати коментар