Cергій Ратушняк: «Працювати — це думати,   бо мозолями багато   не заробиш»

Діана Білецька для журналу «Perspektive» 10.05.2013 19:39 ПОЛІТИКА

Особистість закарпатського підприємця та політика Сергія Ратушняка добре відома далеко за межами Закарпаття. Більшість людей знає його як двічі мера Ужгорода, народного депутата кількох скликань, кандидата у президенти і загалом — як людину з чіткою життєвою позицією. Ми ж вирішили поспілкуватися з паном Сергієм, як із досвідченим бізнесменом, і розпитати його про розвиток власної справи та про свою формулу бізнес-успіху.

— Сергію Миколайовичу, розкажіть, як і коли ви заробили перші гроші?

— Маленькі перші гроші я заробив у 5—6-му класі: копав городи, рубав дрова, косив траву, у 8-му класі працював вантажником... А вже більші зміг заробляти після закінчення з червоним дипломом Київського політеху, шиючи джинси, кепки, куртки вдома. І за день заробляв від 200 до 400 карбованців, коли місячна зарплата інженера тоді була 110 карбованців. Ось як держава цінувала спеціалістів, тому й повинна була розвалитися. З цих грошей я зміг купити собі машину, обладнання для виготовлення тренажерів. Згодом була робота на «Турбогазі»...

— На шляху від 1988 року, коли було створено СП «РІО», до сьогодні що було найскладнішим?

— Найскладнішим був період, коли дали команду на знищення мене Медведчук і Кучма, яку реалізовували Устич, Стрижак, Рябець, Марта Волощук, потім підключився Балога. Знищували все, що я зробив, натомість нічого не створивши. Знищено банк, ковбасне, горілчане, кавове підприємства… Це перше, а друге — зрадництво тих бродяг, яких я до себе підпустив. Я зробив їх багатими, політиками, чиновниками, а вони почали брати безпосередню участь у тому, аби мене знищити, посадити, застрелити, отруїти і таке інше. Я не послухався свого діда з Лучок, котрий казав: «Не дай жебракові вмерти з голоду, але й не дай встати з колін, бо він перший тебе заб’є!»

— Раніше ваш кавовий бізнес складав 17 % українського ринку. Що зараз?

— Зараз тільки 800 кав’ярень по області. Торгова марка «Корадо» розвиватиметься в Європі, там легше.

— А чи не хотіли переїхати жити і працювати до Європи?

— Розумієте, коли вже шостий десяток, то я вже і там, і тут чужий. Населення тут перетворюють на бидло, адже еліта знищувалася з 1937 року. Всі засоби масової інформації — антиукраїнські. Подивіться, яку еліту показують усьому світу наші телешоу. Держава цілісна тоді, коли є віра, під вірою є релігійна інституція, що запроваджує її в маси. А знизу інтелектуальні, фізичні та природні ресурси. Коли злочинність перевищує 10 %, як у нас, то це   неконтрольована кримінальна країна. Тому й з’являються пройдисвіти, бо людям потрібна масова віра. Заробітна плата та пенсії українців — 5—7 % від європейських, а ціни — європейські. Ми будуємо економіку без коштів — це взагалі унікальний проект. Тобто кінцевий споживач відсутній, бо близько 14 млн. населення живе на 100 доларів за місяць.

— Чим займаєтеся зараз? Чи не думали розвивати туристичну галузь Закарпаття?

— Зараз будую в Ужгороді чотири об’єкти з бюджетом понад 5,5 млн. доларів. Один уже працює, на вул. Белінського біля «Білочки». В основному це приміщення під оренду, кафе, ресторани. А якщо будувати готель, то там його розкрадуть селяни, поки туди доїдеш, двічі-тричі даїшники зупинять, частку знімуть, розіб’єш машину… Хоча є приклади якісного туристичного бізнесу, але не за заслуги закарпатців.

— Розкажіть про проект «Аквапарк».

— До червня вже працюватимуть дитячий, юнацький та 25-метровий басейни. Хоча саме на території «Аквапарку» і кафе екологічні та різного роду організації знайшли причини всіх смертних гріхів Ужгорода. Для дітей до 10 років користування басейном буде безкоштовним, після 21-ї працюватиме аквадискотека. Вміщатиме комплекс до тисячі людей.

— Чи допомагають у бізнесі жіночі поради?

— Жінки мене взагалі ніколи не підводили. Жінка для мене — найкращий бізнес-партнер. У цьому плані вони мене ніколи не зраджували.

— Щоб стати успішним, як думаєте, чого треба більше — знань, таланту чи грошей?

— Гроші — це те, що ти маєш здобути. Це природне і перше, а друге — потрібна мотивація. В мене вона була, бо я ріс у бідності. Чимало через це я витерпів принижень. Навіть не ходив на дискотеки, бо не було що взути й одягнути. І треба бути налаштованим із 15 років спати по три—п’ять годин на добу, без вихідних і свят. Працювати — це думати, бо мозолями багато не заробиш. Тобто шалені внутрішні мотивація та енергія — це основне.

— Чи сумісні бізнес та дружба?

— Звичайно, тільки в закарпатському варіанті це досить важко. На щастя, у мене є партнери і друзі водночас. Але багато таких, хто прийшов голим, піднявся і відразу втік.

— Чи є у вас формула успіху?

— Якби я не був зайве сентиментальним та порядним, то мав би набагато більше, ніж маю. Я не шкодую, тому що мені більше не треба. В кожного є своя межа між чорним та білим і ти сам її вибудовуєш.

Діана Білецька для журналу «Perspektive»

Коментарі :


 

 

 

Погода

ПОЛІТИКА

Оголошення

Архів новин

Квітень
Січень
Лютий
Березень
Квітень
Травень
Червень
Липень
Серпень
Вересень
Жовтень
Листопад
Грудень
2025
1950
1951
1952
1953
1954
1955
1956
1957
1958
1959
1960
1961
1962
1963
1964
1965
1966
1967
1968
1969
1970
1971
1972
1973
1974
1975
1976
1977
1978
1979
1980
1981
1982
1983
1984
1985
1986
1987
1988
1989
1990
1991
1992
1993
1994
1995
1996
1997
1998
1999
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2014
2015
2016
2017
2018
2019
2020
2021
2022
2023
2024
2025
2026
2027
2028
2029
2030
2031
2032
2033
2034
2035
2036
2037
2038
2039
2040
2041
2042
2043
2044
2045
2046
2047
2048
2049
2050
НдлПндВтрСрдЧтвПтнСбт
30
31
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
1
2
3
00:00
01:00
02:00
03:00
04:00
05:00
06:00
07:00
08:00
09:00
10:00
11:00
12:00
13:00
14:00
15:00
16:00
17:00
18:00
19:00
20:00
21:00
22:00
23:00

Влада

Чи влаштовує вас влада в Україні?


Влаштовує
Не влаштовує
Мені однаково


Голосувати/результат