Президент Янукович призначив новий уряд. Очолити його знову довірили Азарову, однак цього разу функції його будуть виключно номінальними. Уряд сформовано під сім’ю. Більше того, президент відновив посаду міністра Кабінету Міністрів, яку отримала Олена Лукаш і саме вона координуватиме роботу уряду в потрібному руслі. Азарову Лукаш підкорятися не буде.


Крім того, колишній голова Нацбанку Арбузов, який свого часу «завідував» фінансами молодшого сина президента Януковича, тепер став першим віце-прем’єром і саме він буде неформальним главою уряду. Неформальним не на тривалий період, бо експерти прогнозують призначення Арбузова прем’єр-міністром в той час, коли з Азарова доведеться робити винуватцем економічного провалу України.

Ще однією новинкою уряду є нове супер-міністерство, утворене на базі податкової та митної служб. Міністром нового Міністерства доходів і зборів, яке було створено після реорганізації Держмитслужби та Державної податкової служби, призначений Олександр Клименко. Він також є людиною сім’ї Януковича.

Ще одне грошовите міністерство — Міністерство енергетики та вугільної промисловості — очолив близький до Януковича Едуард Ставицький. Він у 2007 році успішно провів відчуження «Межигір’я» для резиденції Януковича, а також зовсім недавно супроводжував президента на Афон.

Свого часу Ставицький очолював національну акціонерну компанію «Надра України». Разом з ним працював і Олег Проскуряков, який очолював Державну геологічну службу. Тепер Ставицький очолив енергетичне міністерство, а Проскуряков став міністром екології.

Юрій Бойко, який опікувався енергетикою, переведений на посаду віце-прем’єра, однак Ставицький йому підпорядковуватися не буде. І взагалі на віце-прем’єрські посади у нас так само, як на посади в Раду нацбезпеки, відправляють «у заслання». Ніби й почесні посади, але зовсім не впливові.

Близькі до Януковича люди також продовжують контролювати Міністерство внутрішніх справ (Віталій Захарченко) та Міністерство аграрної політики (Микола Присяжнюк).

Досить потужно в уряді представлений близький до Януковича олігарх Ринат Ахметов. Наприклад, міністром економічного розвитку та торгівлі став Ігор Прасолов — людина, яка була першим керівником ахметовської корпорації СКМ. Щоправда, навесні 2012 року Прасолов очолив раду Національного банку і перебував під впливом вірного Януковичам Арбузова.

Потужний кар’єрний стрибок здійснив Олександр Віл¬кул, який став віце-прем’є¬ром, він контролюватиме ін¬фра¬структурні проекти та жит¬ло¬во-комунальне господарство. Ще не так давно Вілкул очолював один із гірничо-зба¬га¬чувальних комбінатів Ахметова, потім став губернатором Дніпропетровщини і там збив геройський запал із олігархів — Пінчука та Коломойського, які панували на Дніпропетровщині. Вілкул отримав вірну людину на посаді міністра ЖКГ. Ним став Геннадій Темник, який був його заступником в Дніпропетровській області та відповідав за дороги, житло, інфраструктуру.

Ще одна людина Ахметова — Раїса Богатирьова — зберегла посаду міністра охорони здоров’я, однак втратила статус віце-прем’єра.

Останнім часом через корейські потяги «Хюндай», які чи не щодня ламаються в дорозі, дісталося на горіхи від президента Борисові Колесникову. Колесников не зберіг за собою посаду міністра інфраструктури, і в це крісло зараз всівся Володимир Козак. Це також людина Ахметова, був керівником у ахметовських фірмах «Лемтранс» та «Міжрегіональний промисловий союз».

Одним із найабсурдніших експерти називають призначення Наталії Королевської на посаду міністра соціальної політики. Тепер уже цілком очевидно, що Королевська на парламентських виборах виконувала суто технічну функцію. Вона переконувала, що є соратницею Юлії Тимошенко, стверджувала про опозиційність до влади, вимагала відставки Азарова. Тепер спокійно сидить в уряді Азарова і відповідатиме за соціальний статус. У період виборів Королевська говорила, що цілком реально зробити пенсії на рівні 5 000 гривень і середні зарплати на рівні 10 000 гривень. Тепер хай доводить це справою.

Не менш абсурдним є те, що зберіг за собою міністерське крісло міністра освіти Дмитро Табачник. Людина Москви   та українофоб, саме він викликав найбільше обурення у представників націонал-патріотичних сил. Швидше за все, зберігши крісло за Табачником, Янукович продемонстрував лояльність до Росії, однак чи буде з цього позитив для України, сказати важко. Сам Табачник нагло заявив, що він не є «учасником конкурсу краси, щоб всім подобатися».

Зміна відбулася в Міністерстві закордонних справ. Його очолив «донецький» Леонід Кожара, а колишній міністр Костянтин Грищенко переведений на посаду віце-прем’єра з гуманітарних питань. Останнім часом Кожара опікувався Європейським центром сучасної України, але чи означатиме це те, що новому міністру доведеться вести проєвропейську лінію в уряді, поки не відомо. Тим більше, що ще кілька днів тому Кожара несподівано заявляв, що вступ України до Митного союзу буде менш боліснішим, ніж вступ до Зони вільної торгівлі з Євросоюзом.

Міністр юстиції Олександр Лавринович зберіг посаду в уряді. Ширяться чутки, що Лавриновичу готують місце на посаду голови ЦВК, а на крісло самого Лавриновича претендує юридичний радник Портнов.

Дивно, але уже традиційно посаду міністра оборони займає людина з російським корінням. Екс-міністр оборони Саламатін став радником президента, а на його місце Янукович призначив Павла Лебедєва. Лебедєв народився у Краснодарському краї Росії.

На виборах 2006 року Лебедєв балотувався за списком Блоку Тимошенко. У Верховній Раді 5-го скликання Лебедєв пристав на бік коаліції Януковича. А коли Тимошенко влаштувала розпуск Верховної Ради шляхом складення повноважень депутатами від БЮТ, Лебедєв був серед тих, хто відмовилися це робити. Уже на дострокових виборах 2007 року Лебедєв балотувався за списком Партії регіонів і в парламенті займався транспортними питаннями.

На останніх виборах Лебедєв висувається мажоритарником від Партії регіонів у Севастополі, де переміг із великим відривом від конкурента з «Руського блоку». Лебедєв позиціонує себе як людина президента, його активи становлять близько 57 мільйонів доларів (носить годинник за 131 тисячу доларів), має стосунок до будівельної фірми «Парангон». Але який з нього військовий, не знає ніхто.

Зрештою, ніхто з експертів не знає, наскільки в цілому буде ефективним цей уряд. Деякі олігархічні групи втратили своїх представників і відповідно вплив, тому не виключено, що ми станемо свідками гучних скандалів у владі.

Відділ політики