«Я просто розгубилася   й забрала чужу дитину...»

Ярослав Галас 03.05.2013 15:55 КРИМІНАЛ

Жінка, що викрала з лікарні 3-місячного малюка, засуджена до чотирьох із половиною років ув’язнення.

Чи може хтось уявити, щоб маленьку дитину, котра перебуває на лікуванні в дитячому відділенні лікарні, вкрали й вивезли в невідомому напрямку? У Сваляві це стало реальністю. 37-річна жінка, замаскувавшись під матір дитини, викрала 3-місячного малюка і встигла втекти з ним у сусіднє місто. Затримали її лише завдяки оперативності й професіоналізму міліції.

Наша газета розповідала про цей неординарний випадок по гарячих слідах — у вересні минулого року. Нещодавно кримінальна справа пройшла через суд, викрадачка отримала реальний термін ув’язнення. Цікаво, що вона так і не зізналася, з якою метою вкрала малюка.

ДОРОГОЮ З ЛІКАРНІ ВИКРАДАЧКА ВСТИГЛА ПЕРЕОДЯГНУТИ В ІНШИЙ ОДЯГ І СЕБЕ, Й МАЛЮКА

Приблизно за два місяці до викрадення в Свалявській районній лікарні стала з’являтися жінка середніх років ромської народності. Вона періодично заходила в дитяче відділення, щонайменше тричі підходила до медсестер, називалася мамою одного з маленьких пацієнтів, говорила його прізвище й просила віддати дитину додому (хлопчик лежав у палаті для покинутих дітей, його рідна матір у лікарні практично не з’являлася). Медсестри, природно, відмовлялися віддати малюка, і жінка на деякий час зникала. Її візити зі спробами забрати дитину й стали згодом одним із головних доказів, що злочин був ретельно спланованим, а не спонтанним, як пізніше намагалася переконати правоохоронців затримана.

Викрадення сталося 3 вересня близько 8-ї години вечора. Після годування з палати зник 3-місячний Микола С. Лікарі спочатку подумали, що його крадькома забрала рідна мати, що проживає в одному з сіл Свалявського району. І лише після того, як зв’язалися з сільським фельдшером і з’ясували, що матір до зникнення малюка не має стосунку, звернулися в міліцію. Факт викрадення дитини з лікарні був настільки екстраординарним, що на місце відразу прибуло не тільки керівництво райвідділу міліції, а й експерти зі слідчим із обласного УВС. У дитячій палаті зняли відбитки сторонніх людей. Персонал і випадкові свідки згадали жінку в червоному халаті й тапочках, яка з дитиною на руках швидким кроком йшла з лікарні. Був складений її фоторобот, який показали баронові свалявського ромського табору. Однак той запевнив, що жінка — не з місцевих ромів. Службовий собака привів оперативників із дитячої палати до залізничної станції, після чого втратив слід. Орієнтування на ймовірну крадійку відразу розіслали в лінійні відділи міліції на залізниці, і це спрацювало. Близько півночі патрульний наряд на станції «Мукачево» побачив у залі очікування схожу за описом жінку з дитиною на руках. Вона спробувала переконати, що малюк її син, але жодних документів на нього не пред’явила. Жінку затримали, а через деякий час педіатр, що приїхав зі Сваляви, упізнав у дитині викраденого Миколку. Цікаво, що дорогою в Мукачево викрадачка встигла переодягнути в інший одяг і себе, й малюка. Однак ці засоби маскування їй не допомогли.

У першу чергу лікарі оглянули дитину. З Миколкою все виявилося гаразд, жінка навіть погодувала його попередньо купленою дитячою сумішшю. Малюк, швидше за все, сприйняв власне викрадення як невелику прогулянку. А злочинницею зайнялися правоохоронці.

— 37-річна Єлизавета Тимків — уродженка Мукачева, — розповідає прокурор Свалявського району Ігор Журахівський. — У 2004 р. вона вийшла заміж за українця в Калуському районі Івано-Франківської області й переїхала жити до нього. У Єлизавети є 10-річна дочка від попереднього шлюбу, котра виховується в Мукачівському інтернаті. Жінку позбавили відносно доньки материнських прав. На момент викрадення малюка зі Свалявської лікарні Єлизавета була вже двічі судима. У 2009 р. Мукачівський міськрайонний суд засудив її до трьох років позбавлення волі, призначивши випробувальний термін у 1 рік, за злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною (ст. 166) та експлуатацію дітей (ч. 1 ст. 150 Кримінального кодексу). Іншими словами, жінка жебракувала зі своєю донькою. Перечекавши випробувальний термін, після якого судимість була погашена, вона знову взялася за старе і вдруге попалася на експлуатації дітей. У березні 2012-го Тячівський районний суд засудив її за тією ж ч. 1 ст. 150 Кримінального кодексу до чотирьох років позбавлення волі, призначивши випробувальний термін у півтора року. Викрадення дитини в Сваляві Єлизавета скоїла в період, коли випробувальний термін ще не закінчився.

У ЧОЛОВІКА ЄЛИЗАВЕТИ ЗВІСТКА ПРО ВИКРАДЕННЯ ДИТИНИ ВИКЛИКАЛА ШОК

Цього разу жінці пред’явили звинувачення в незаконному позбавленні волі дитини (ч. 2 ст. 146 Кримінального кодексу). Справою займалося слідче управління обласного УВС. Було призначено кілька експертиз, у тому числі психолого-психіатричну, яка встановила осудність викрадачки. Перед слідством стояли два головні питання. Перше — чому жінка викрала саме цього малюка і як дізналася його особисті дані. Сама Єлизавета в цьому не зізналася. Швидше за все, вона «чергувала» під дитячим відділенням, чекаючи, коли до маленьких пацієнтів прийдуть родичі з ромського табору, заходила разом із ними, щоб змішатися з натовпом, а прізвище малюка підслухала в медсестер. Ніяких зв’язків між Єлизаветою та рідною матір’ю дитини міліція не встановила.

Друге питання — мотиви злочину. Підслідна божилася, що вкрала дитину «з материнських спонукань». Вона, мовляв, дуже любить дітей, а народити вже не може (є медична довідка про гінекологічне захворювання). І навіть зверталася в Калуші в службу в справах дітей з проханням дозволити всиновити чужу дитину. Тому, приїхавши в Мукачево в гості до матері, заодно навідалася в Сваляву, зайшла в лікарню, побачила дитину, що плакала, і вирішила взяти її собі на виховання. На питання, чому Єлизавета не намагалася повернути з інтернату рідну доньку і яким чином збиралася легалізувати вкрадену дитину, виразної відповіді не було.

— Приблизно те саме жінка говорила й на суді, — розповідає старший прокурор Свалявської районної прокуратури Олексій Чонка, котрий підтримував на процесі державне обвинувачення. — Вона визнавала обставини злочину, розкаялася в скоєному, а ось щодо мотивів повторювала одне: «Я дуже люблю дітей, тому хотіла взяти хлопчика на виховання». Проте ми довели, що Єлизавета вкрала дитину з метою жебракування. До речі, в палаті для покинутих дітей були ще два малюки ромської народності, проте жінка взяла саме Миколку з того розрахунку, що на ньому можна буде більше заробити.

Під час слідства допитували й чоловіка Єлизавети. Виявилося, що він не знав планів дружини щодо подібного способу «усиновлення». Звістка про викрадення з лікарні дитини викликала в нього глибокий шок...

Зразу після затримання Єлизавети авторові матеріалу дозволили кілька хвилин поспілкуватися з нею.

— Скажіть, чому ви взяли з лікарні чужу дитину, якщо у вас в інтернаті є рідна?

— Мене до доньки не пускають, — жалісливим голосом відповідає Єлизавета. — Поки вона закінчить школу й зможе повернутися до мене, треба чекати 6—7 років. А я хотіла дитину вже тепер. Перший раз прийшла в Свалявську лікарню, щоб запитати, які необхідні документи для усиновлення. А лікарка в дитячому відділенні сприйняла мене за якусь маму й почала розпитувати, чи прийшла я за дитиною. Переплутала... Тоді я поїхала в Мукачево до своєї матері, а потім знову повернулася до Свалявської лікарні. Хотіла запитати мед­сестру, коли з’явиться завідувачка. У дитячій палаті нікого не було, дитина дуже плакала, тому я взяла її й пішла. Просто розгубилася й забрала дитину...

— Але ж у вас були приготовлені одяг і дитяче харчування!

— Так, у мене це було при собі (пауза)...

— Це чужа дитина. Як ви хотіли оформити на неї документи?

— Я не знаю. Хотіла взяти з собою, прийти в службу в справах дітей, пояснити все й оформити опікунство. Як вам сказати... Я знаю, що якщо діти лежать у палаті самі, то батьків у них немає. Кажу як є. Я розгубилася — побачила, що дитина плаче, і взяла її...

Свалявський районний суд визнав Єлизавету Тимків винною в незаконному позбавленні волі дитини й засудив до 4-х років реального позбавлення волі. До цього терміну додали ще шість місяців із попереднього вироку Тячівського суду. У підсумку викрадачка проведе за гратами чотири з половиною роки. Вирок уже набув законної чинності.

А Миколку зразу після «прогулянки» з незнайомою тіткою повернули в Свалявську лікарню. Медикам, що прогавили дитину, оголосили сувору догану, а пропускний режим у дитячому відділенні зробили жорсткішим. Через кілька тижнів після повернення малюка перевели в будинок дитини. Тут він пробуде до трьох років (до речі, цього місяця Миколці виповнюється один рік). Оскільки рідну матір хлопчика не позбавляли батьківських прав, після трьох років вона, якщо захоче, зможе повернути сина додому...

Ярослав Галас

Коментарі :


Додати коментар

 

 

 

Погода

Оголошення

Архів новин

Влада

Чи влаштовує вас влада в Україні?


Влаштовує
Не влаштовує
Мені однаково


Голосувати/результат