Такі дані статистики, яку оприлюднили українські лікарі під час презентації нового проекту, який реалізують в усіх регіонах України - «Зупинити епідемію серцево-судинних катастроф».

Детальніше про проект читайте за цим лінком.

Геннадій Книшов, академік НАН України та НАМН України, директор Інституту імені М.М. Амосова, президент Асоціації серцево-судинних хірургів України:

«За статистикою, понад 65% в загальній структурі причин смертності припадає на захворювання серцево-судинної системи, що становить близько 460 тис. осіб щорічно або більше 1% населення країни. За цими цифрами ховаються і не встановлені дійсні причини смерті (коли у свідоцтві про смерть в результаті інших захворювань вказується в першу чергу кардіологічний діагноз). Однак значну частку становить смертність від інфарктів міокарда, інсульту, інших захворювань серця і судин – до 200 тис. осіб на рік.

Масштабів національного лиха досягає кількість інфарктів міокарда* та його ускладнень. Гострий інфаркт міокарда в Україні щорічно виникає приблизно у 50 тис. пацієнтів, з яких помирає кожен третій. При цьому і держава, і суспільство вважають інфаркт мало не закономірністю. У свідомості більшості людей діагноз інфаркту асоціюється з вироком, що і є психологічним бар'єром до його профілактики та адекватного лікування. І це при тому, що сьогодні ми можемо ефективно попереджати розвиток інфаркту, а в разі його виникнення не допускати ускладнень, що призводять до інвалідності та смерті.

Однак відповідальність за кількість інфарктів лежить як на лікарях, так і на самих пацієнтах – через їх відношення до свого власного здоров’я. Адже не поодинокі випадки, коли навіть при сильному болю людина приймає таблетки і не звертається до лікаря, тим часом у неї розвивається інфаркт. Наш досвід демонструє, що у більшості люди починають задумуватися лише тоді, коли вже відчули на собі хворобу. У нас немає культури відповідального ставлення до свого здоров’я, моди на здоровий спосіб життя, на відміну від багатьох інших країн».

Костянтин Руденко, доктор медичних наук, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Хірургія серця і магістральних судин у дорослих», заступник головного лікаря НІССХ імені М.М. Амосова:

«Ситуація із серцево-судинними захворюваннями в Україні з кожним роком погіршується, незважаючи на те, що за рівнем ефективності використання сучасних високотехнологічних методик діагностики та лікування та їх результативності Україна не відстає від країн Заходу.

Одна з причин цього – недостатня обізнаність людей у необхідності прийняття кардинальних рішень щодо свого здоров’я, нерозуміння можливостей сучасної медицини. Тому зараз, за допомогою Всеукраїнського проекту «Зупинити епідемію серцево-судинних катастроф», ми поширюємо знання, необхідні усьому українському населенню.

В основі проекту – виявлення та ефективне використання наявних ресурсів, плідна взаємодія на усіх рівнях надання медичної допомоги, об’єднання зусиль сусідніх регіонів з метою розумного використання обладнання, особливо високоспеціалізованого. Дуже важливий аспект проекту – це сприяння поліпшенню якості сучасної медичної освіти та підвищення рівня професійної кваліфікації медиків. В Інституту імені М.М. Амосова вже є досвід реалізації аналогічних пілотних проектів у столиці та Київській області, і тепер ми несемо його в інші регіони».

Сергій Сіромаха, кандидат медичних наук, головний лікар Інституту імені М.М. Амосова:

«Загалом за рік в нашому закладі оперують майже 5700 хворих, у 20% з них – екстрені операції: аневризми аорти, інфекційний ендокардит, гострий коронарний синдром, порушення ритму з загрозою зупинки серця та інші невідкладні стани. Оперуємо критичні вродженні вади серця, в тому числі у перші години життя новонародженого. Успіх екстреної кардіохірургії перш за все залежить від точного діагнозу та оперативної доставки хворого до високоспеціалізованої клініки. У нас налагоджені ефективні стосунки з багатьма лікувальними закладами в регіонах, що дає змогу провести невідкладні дистанційні консультації щодо стану хворого, прийняти рішення про екстрену операцію та своєчасно підготуватися до прийняття тяжкого хворого, забезпечити все необхідне для операції. Сьогодні наше завдання – поширення плідної взаємодії між лікувальними закладами усіх рівнів та кардіохірургічними центрами, що і буде втілено в рамках проекту «Зупинити епідемію серцево-судинних катастроф».

Олександр Цимбалістий, директор зі стратегічного розвитку компанії Johnson & Johnson Medical в Україні:

«Підтримка проекту «Зупинити епідемію серцево-судинних катастроф» компанією Johnson&Johnson Medical в Україні – це чергове підтвердження соціальної відповідальності нашої компанії та новий важливий крок заради збереження життя і здоров’я українців. Наша місія – виходити за рамки розробки та забезпечення найновішими засобами лікування, пропонуючи підтримку у профілактиці захворювань, навчанні професіоналів медичної галузі та підвищенні обізнаності населення».



Довідкова інформація:

*Інфаркт міокарда – одна із клінічних форм ішемічної хвороби серця, яка протікає з розвитком ішемічного некрозу (загибелі) ділянки міокарду, що викликане абсолютною або відносною нестачею кровопостачання.

Однією з основних причин інфаркту є атеросклероз коронарних артерій - звуження просвіту судин через утворення тромбів. Прихована небезпека полягає в тому, що больовий синдром може виникати тільки при звуженні просвіту понад 70%. І часто саме це стає першим приводом звернення пацієнта до лікаря і початком медикаментозного лікування, що не є не цьому етапі вже ефективним.

Профілактика інфаркту полягає в радикальному лікуванні по усуненню причин, які його провокують - проведенні малотравматичної маніпуляції стентування або операції аорто-коронарного шунтування. Виявити ж причини інфаркту міокарда у багатьох випадках можливо тільки за допомогою сучасної діагностики – коронарографії.

Стентування — малотравматична маніпуляція. Високоміцний балончик, що роздувається, через судини ноги або руки (так само як і при коронарографії) вводиться прямо в уражену коронарну артерію, роздувається при тиску до 20 атмосфер і залишає в цьому місці артерії стент-каркас із сіточки, яка не дозволяє артерії знову звузитись. Таким чином, прохідність артерії відновлюється зсередини. На жаль, при множинних ураженнях артерій, при тонких артеріях, при діабеті та ряді

інших станів стентування є недостатньо ефективним чи неможливим. У таких випадках показана операція — аортокоронарне шунтування.

Методика операції коронарного шунтування полягає в тому, що за допомогою власної вени або артерії хворого створюється новий шлях для крові до ураженої ділянки серця — в обхід атеросклеротичної бляшки.

Як проводиться коронарографія

Суть цього дослідження полягає в тому, що через прокол судини до гирла артерій, які кровопостачають серце, підводиться спеціальний катетер, через який вводиться рентген-контрастна речовина. Змішуючись із кров’ю, розчин дає змогу побачити не тільки рух крові по судинах, а й просвіт судини і виконати цифрову рентген-зйомку. Це дає можливість лікарю достовірно визначити патологічні зміни в артеріях: наявність звужень (стенозів) та закупорки (оклюзій) судин, а також точно оцінити можливі способи відновлення кровотоку та вибрати найефективніші методи лікування.

Раніше процедура здійснювалася тільки через прокол артерії у верхній частині стегна. Зараз ми маємо можливість застосовувати альтернативний метод доступу — через променеву артерію в області зап’ястя руки. Через пару годин після маніпуляції пацієнт вже може повернутися до звичного способу життя.

Попередити інфаркт міокарда або суттєво зменшити його трагічні наслідки — це відповідальність не тільки лікарів, а й кожного хворого та його близьких. Своєчасна сучасна діагностика, профілактика та у разі критичного стану забезпечення адекватного лікування — це запорука здоров’я та тривалого життя.

admin