На калиновім мості любові…

23.11.2019 18:25 ДОЗВІЛЛЯ



Було в матері Гафії Зимомрі з села Голятин Міжгірського району п’ять синів, як п’ять пальців на руці. Четверо порозліталися по світу, а один з них, Федір — третій за рахунком — залишився у батьківській хаті, у якій і доживала свій вік ненька. Цьогоріч їй би виповнилося 100 літ.

За дружину Федір собі обрав односельчанку красуню-верховинку Марію Криванич. Свадьба молодої пари віддзвеніла 6 листопада 1969 року. Звідтоді вони у мирі, злагоді й любові йдуть пліч-о-пліч уже п’ять десятиліть. До того ж, у Марії Зимомрі 8 листопада був красний ювілей: 70-річчя від дня народження. Подвійна радість! Що ж, жити — не поле перейти.

Федір, закінчивши біологічний факультет Ужгородського держуніверситету, усеньке своє життя в Рудавецькій початковій школі пропрацював учителем.

Марія в цьому ж присілку трудилася бібліотекарем сільської книгозбірні. Адже побачила світ тоді, коли її батько, Іван Криванич, читав молодій поліжниці молитву, долучаючи до неї вислови Олександра Духновича… Криванич був просвітянином і знаним у Голятині чоловіком. Хто знає, може, тому й дочка набула згодом спеціальність бібліотекаря.

…Минули десятиліття. Нині їхні діти — Іван, Василь, Лідія — мають свої візерунки на життєвих стежках, йдучи вже своїми калиновими мостами… Один із них — Василь Зимомря — несе родову відмітину потягу до прекрасного, до творчості: давно звернув увагу майстрів пензля на свою творчість як живописця-іконописця. Адже його стрий Микола Зимомря та двоюрідний брат Іван Зимомря — знані в Срібній Землі та за її межами не тільки учені-славісти, доктори філологічних наук, професори, а й члени Національної спілки письменників України. Це є предметом гордості не тільки роду Зимомрів і не лише Верховини. Вони та їхні сім’ї — часті гості у отчій хаті, у Марії та Федора Зимомрів, які вміють зустріти кожного, хто навідається на їхнє скромне і світле обійстя, у дерев’яну хатину, в якій зростали і на крила ставали усі п’ятеро синів. У одного з них у ці золотоосінні дні — празник.

Добре про це сказав мій побратим по перу Юрій Шип у своєму вірші-посвяті.

Ювілей любові

Марії Криванич та Федору Зимомрі з нагоди 50-річчя життя на спільному рушнику щастя

Людина кожна має долю
То легку, то важку
Марії на житейськім полю
Господь теж дав таку.
(Під прізвищем — Зимомря —
Є в неї чоловік
Він зветься Федір… Доля
Дала їм красний вік
Та славних разом
(дружньо й гідно)
Зростили трьох дітей,
Зустріти золотий привітно
Сімейний ювілей.
Бібліотека, церква, школа
Й Маргітич (святотець)…
Для них в житті є ця окола —
Духовності вінець…
В надії, вірі та в любові
Най квітне їхній світ
І мають довго ще здорові
У щасті много літ!

Андрій Дурунда, письменник

Коментарі :


Додати коментар

 

 

 

Погода

Оголошення

Архів новин

Влада

Чи влаштовує вас влада в Україні?


Влаштовує
Не влаштовує
Мені однаково


Голосувати/результат