На Закарпатті відзначили 100-річчя поручника Карпатської Січі Івана Кедюлича
9 грудня 2012 року в обласній науковій бібліотеці ім. Федора Потушняка м. Ужгород відбувся вечір "Сини мої, соколята!", присвячений 100-річчю від дня народження поручника Карпатської Січі та командувача західною групою УПА Івана Кедюлича (1912 –1945). Мужній закарпатець віддав своє життя за волю і незалежність України, ставши у 1938 –1945 роках на шлях свідомої боротьби за Українську Державність.
Під варту молодіжної громадської організації "Сокіл" учасникам вечора відкрили сторінки життя і військової боротьби командира 25-го Закарпатського тактичного відділу в 1945 році, коли загинув від рук зрадників у засідці поблизу с. Лісники Тернопільської області при виконанні завдання – розбудови зв'язкової лінії через Чехо-Словаччину на Захід.
Український націоналіст Іван Кедюлич у різдвяні дні 1939-го жертовно залишив дружину, двох маленьких синів Богдана і Остапа, та став у стрій Карпатської Січі. Після трагічного березня 1939 року він півстоліття перебував у безвісти. Про його долю стало відомо на початку 90-х. Спершу із преси, публіцистичних творів В. Ґренажі-Донського, президента України в еміграції Миколи Плав'юка, спогадів громадсько-політичного діяча Юліана Химинця "Тернистий шлях до України", сестри Марії Кедюлич-Химинець та інших. Про місце загибелі свого батька діти і внуки дізналися 1997 р., коли у м. Бережани відкрили Меморіал полеглим героям на Покрови до 55-річчя УПА.
Про родину Івана Кедюлича в Перечині, де він народився в багатодітній сім'ї, розповів голова Закарпатської організації Всеукраїнського товариства "Лемківщина" Василь Мулеса. Його переконання формувалися в умовах національного відродження краю, просвітянського духу, який панував у сім'ї, у Пласті, в середовищі патріотичних вчителів Мукачівської торговельної академії, де навчався у 1927–31 рр. "Про Кедюличів я дещо знав із шкільних років, але про них не можна було говорити. – Згадував В. Мулеса. – Нині гордий з того, що живу в Перечині на вулиці Братів Кедюличів". Четверо дітей із восьми Михайла і Марії Кедюличів стояли в обороні Карпатської України – доньки Ганна і Марія, очільниця Жіночого союзу, які емігрували у США, Іван та Панас. Останній у віці 22 роки був убитий гортистами на околиці Хуста. Люди переказували, що мати ходила по Красному Полю і шукала тіло сина…, а могила досі невідома.
Вечір прикрасили виступи учнів ЗОШ № 6 ім. В. Ґренджі-Донського м. Ужгород. Вокалісти Дарина Лесів та Мар'яна Савчур виконали пісні про Україну. Приємно вразили присутніх учні ЗОШ № 7 м. Виноградів, які на чолі з директором школи Ганною Молнар, завідувачкою краєзнавчим музеєм, відтворили фрагмент історичних подій 1939-го: засідання Сойму під гуркіт канонад, арешт президента Карпатської України Августина Волошина. У програмі прозвучали поезії поетів-борців за волю України Зеновія Красівського, Андрія Кравця-Кравченка та Олега Ольжича.
Із щирими вітаннями до родини Кедюличів з нагоди 100-річчя батька і дідуся звернулися родина Захарківих та Чвартацьких із с. Лісники Бережанського району. "Приклад вірності та незламності перед святими ідеалами Нації, приклад його сили у боротьбі й гідності у самопожертві викликає сьогодні нашу найвищу повагу. Вшановуючи світле ім'я Івана Кедюлича-"Чубчика", для якого найвищою цінністю була свобода, запалюємо свічу та схиляємось у скорботі в його світлу пам'ять".
Із словами вдячності вони звернулися також до всіх ужгородців, які бережуть пам'ять про свого родича та земляка Івана Кедюлича. "Ваш поступ та плідна праця в розбудові Української Нації, відновлення історичної пам'яті, вшанування імен справжніх героїв, які своєю кров'ю скропили нашу землю є неоціненним, на їхньому прикладі ми виховуємо нові покоління українських патріотів. Нехай пам'ять про них завжди живе в наших серцях!"
Організатори вечора – "Сокіл", "Лемківщина" за підтримки Закарпатської "Свободи" констатували: "Державу не будують в майбутньому, а нині. І роблять це люди, "на сталь перелиті в огні". Українські герої – це наша свобода, яку у нас не відняти. Наших героїв нам ніхто не дав, а вони виросли з жертовної любові до Срібної Землі і її народу. Як бачимо нині, не тільки економічні чинники є причиною труднощів українського народу, а й відсутність національної гідності та історичної справедливості. За них потрібно боротися.
Ірина Гармасій
Коментарі :
Додати коментар