Ціна цвинтарної землі в Ужгороді: і перевернулися в могилах мертві німецькі солдати…

28.01.2022 10:21 РАТУША

На тему цієї публікації наштовхнув черговий скандал в Ужгородській міський раді. Тема звичайна – земля, яка завжди має   високу ціну поблизу центра міста, на якій можна побудувати житло, тим паче висотне.

В нашому випадку мова піде про старе кладовище біля кардіоцентру, де «під гаражі» депутати Ужгорода вирішили забрати землю у мертвих німецьких солдат часів ІІ Світової війни. Про це почав бити «дзвін» на сполох   координатор Представництва в західних областях України Німецької народної спілки по догляду за військовими похованнями в Україні пан Володимир Мотика (Львів). Згідно старих схем поховань та різних документів за даними німецької сторони, загалом біля кардіоцентру було поховано близько 230 військових.

В цьому районі вже тривалий час триває ексгумація рештки тіл німецьких солдатів. Багато з них ідентифіковано та перезахоронено на німецькому військовому кладовищі в селі Потелич Жовківського району Львівської області. Це один із п’яти і єдиний у західній Україні цвинтар, де хоронять останки вояків Вермахту. Аналогічні цвинтарі є в Харкові, Кропивницькому, поблизу Києва, у селі Гончарному біля Севастополя.

Якщо   під час УРСР – СССР на вічну пам’ять німецьких солдат, колишніх ворогів ніхто не посягав, то нині все змінилося. На могилах німецьких солдат вирішили добре заробити. Ні хто інший, як депутати Ужгородської міської ради.

29 листопада минулого року, на сесії Ужгородської міськради депутати розглянули низку скандальних земельних питань, зокрема і щодо цієї зеленої зони перед обласним кардіологічним диспансером в мікрорайоні «Шахта».

Результат не забарився. Всупереч Генеральному плану міста та чинному законодавству, «під гаражі» безоплатно були передані дві ділянки по 1 сотці. До цього, потай від громадськості, представники народу таким же шляхом «роздерибанили» «під гаражі»   ще 8 ділянок поруч. Інші ділянки – для будівництва «приватних будинків». Кожен натиск кнопки – маленький дощик із зелених папірців.

За відповідний проект рішення №544 проголосував 31 депутат з числа всіх політичних фракцій міськради: «Слуга народу» (очільник – Арсен Мелкумян), «Рідне Закарпаття» (очільник – Віталій Глагола), «Батьківщина» (очільник – Антон Ліврінц), «Європейська солідарність» (очільник – Олена Камінська), «ОПЗЖ» (очільник – Андрій Погорєлов), «Партія твого міста» (очільник Юрій Мандич).

Не стали голосувати за цю ганьбу лише п’ятеро – Валентин Штефаньо, Олександр Волосянський, Віктор Качур, Євген Прозор, Богдан Андріїв.

Стосовно останнього, то тут нічого дивного не має. Він просто знав про достатню, обумовлену напередодні, кількість голосів для прийняття потрібного рішення. Чим уникнув громадського осуду. Кажуть, що в ті хвилини, мертві німецькі солдати перевернулися в своїх могилах.   Як казав імператор Нерон «Гроші не смердять!».

В чому причини того, що народні обранці, які мали б лобіювати інтереси ужгородців, по суті зраджують не тільки їх, а і рідне місто? Їх багато! Перш за все не тільки криза в державі, але й   криза совісті! Не бояться вони ні Бога, ні чорта!

На мерсько-депутатську корупцію вибухнули небайдужі ужгородці, які в своїх коментарях   висловили все, що вони думають про   наших депутатів та голову міста Б.Андріїва. Одним словом суцільне корупційне кубло.

«Будівництво» століття – Площа Петефі це кримінальна казка на слова мера, де кожен метр на вагу золота, яке можуть підрахувати хіба що банки Австрії та десятки кілограмів кримінальних справ, які місцями переписували та зачищали в Закарпатській обласній прокуратурі», написав не байдужий ужгородець.

Більше усіх отримав на «горіхи» головний опозиціонер міста Андрій Погорелов. Ні для кого не є таємницею, що він із своєю фракцією вже котрий рік лобіює інтереси свого однопартійця Павла Маєрчика, який   всупереч Генерального плану міста нині будує торгівельний комплекс на місті колишнього міського туалету, біля пішохідного моста, в старій частині Ужгорода. Як пишуть обурені люди в своїх коментарях, «…це треба так зневажати рідне місто, щоб так опаскудити сучасними дизайном, старину Ужгорода».

Пишуть, що інтереси забудовника пролобіювало не тільки Ужгородське ДАБІ на чолі із О.Зотовою та головою мерії Ю.Андріївим, а навіть Київ. Оце рівень відкатів та особистих заробітків!

Під шквал критики потрапив і В.Глагола. Його зокрема критикували не як депутата, а як журналіста, який мав би першим стати на захист інтересів виборців. Навіть в одному з коментарів   невідомий дописувач під ім’ям «Пересічник» написав про причини такої «покладистості» Віталія. Якщо вірити цій інформації, то пан В.Глагола мав необережність оформити дві машини, які він переганяв на продаж із боку Угорщини, на свій угорський паспорт. Тобто він має друге громадянство, як депутат… та одночасно грамоту від МЗС Угорщини за влад у дружбу між двома країнами… Цікаво якими паспортами він користується нині при перетині Українсько-Угорського кордону?

Саме після цього випадку правоохоронні органи взяли Віталіка на короткий поводок. З того часу він майже повністю керований. Тому не дивує відсутність із його боку гучних публікацій по фактам зловживань та корупції в правоохоронних органах.

«Пересічник» спитав у Віталія Глаголи, чому він не пише про високі тарифи на воду, корупцію Б.Андріїва та його команди, зловживання начальником ДАБІ пані О.Зотової, яка набравшись майна, не спішить його задекларувати. Адже саме про це свідчить її двоповерховий особняк біля міської лікарні в м. Ужгороді.

Не меншого резонансу та обурення ужгородців викликали публікації в різних обласних ЗМІ за 2021 рік по дерибану землі на території колишнього заводу ПАТ «Модуль» (район Боздошського парку. вул. Баб’яка 15).

Мова йшла про 6 га землі, які дерибанилися на 5-ть фірм прокладок, в більшості яких є засновником та кінцевим бенефіціаром А.Матяш та особи афільойовані з родиною міського голови В.Андріїва та його брата, обласного депутата А.Андріїва – О. Букарко та В.Стельмах. З цього приводу навіть було підготовлено проект завідомо незаконного рішення, яке було прийняте депутатами, що потім… розглядалося в межах кримінального провадження. І це рішення по одній із п’яти ділянок скасував Закарпатський апеляційний суд, повернувши громаді Ужгорода 2 га. Але корупціонерам від цього не холодно ні жарко, бо за свої дії під час голосування вони не відповідають. Тому чекають по цій справі більш зручного моменту.

А хто в цьому винен? Усі ми, бо обираємо таких істот, наділяємо її депутатськими та мерськими повноваженнями.

Погодьтесь, що купуючи річ в магазині ми, як споживачі, оглянемо її з усіх боків, прощупаємо кожний шов… Бо платимо своїми! А чому не вивчаємо так автобіографію наших слуг, віримо їм на слова?

Стосовно ж могил німецьких солдат, то на сьогодні, завдяки ужгородцям, корупція не пройшла. На обурений глас народу мер міста таки наклав на рішення вето… Що буде далі покаже час.

Далі буде.

Сергій Бесараб, м. Ужгород.

Коментарі :


Додати коментар

 

 

 

Погода

Оголошення

Архів новин

Влада

Чи влаштовує вас влада в Україні?


Влаштовує
Не влаштовує
Мені однаково


Голосувати/результат