Війна і гроші

Центром переговорів щодо припинення війни стала Швейцарія. Саме тут делегації США, України та росії намагалися прийти до спільного знаменника. Вже від самого початку стало зрозуміло, що росія просто «валяє дурака», бо головним переговорником у них став Медінський. Той самий ідеолог російського фашизму, який вже намагався переконувати американців у тому, що ніякої України ніколи не існувало, що це штучне утворення на території росії. Ну і приплітав сюди різні факти ніби з історії хоча ці факти до історії ніяк не туляться.
Навіть наш президент, коли почув, що росію на переговорах представлятиме Медінський, то сказав дуже коротко: «У нас немає часу на це лайно!».
Після першого дня переговорів американці були в ейфорії. Сказали, що росія готова до завершення війни і все гальмують українці. Насправді ж, це казки від США, бо росія насправді готова була до припинення війни лише за умови виведення наших військ з Краматорська та Слов’янська. А наш президент чітко сказав, що територіями ми не торгуємо. Тому якщо мова йде про території, то потрібно дати їм юридичний статус і щоб без визнання захоплених земель офіційно за росією.
Таким чином, всі ці переговори є занадто умовними. Бо путін не має наміру закінчувати війну і він прагне захоплення не лише Донбасу, але й повністю Херсонщини та Запоріжжя. А потім вже штурмуватиме Миколаїв та Одесу.
Навіть у дні переговорів росія продовжувала знищувати нашу енергетику та промислову інфраструктуру. Ну а в самій росії починають боротьбу з соцмережами. Все це веде до повної інформаційної ізоляції. Деякі експерти переконані – путін готує мобілізацію.
Втомлені нашою війною американці вже натякали, що якщо переговори не матимуть успіху, то США вийдуть з переговорного процесу. І тоді ми залишимося один на один з ворогом. Європейської допомоги нам не вистачить. Європа не має своєї зброї достатньо і купує її у тої ж Америки. Європейці ще підкидують нам грошей, щоб не настав соціальний вибух. Але тут є свої проблеми – неможливо контролювати, куди ці гроші діваються.
І як приклад – справа колишнього міністра енергетики Германа Галущенка. 15 лютого він намагався втекти з України, але його зняли з потяга перед кордоном з Польщею. Галущенко фігурує в гучній справі по відмиванню коштів «Мідас». Що стосується самого Галущенка, то він відмив понад 400 млн. грн. За версією слідства, кошти виводилися через офшори та криптовалюту на рахунки фонду у Швейцарії, яким розпоряджалася його родина. Кажуть, що це були ті кошти, які мали йти на укриття для енергетичних об’єктів.
НАБУ та САП просили в суду при обранні запобіжного заходу для Галущенка взяти його під варту з можливістю внесення застави не менше вкраденої суми, на що Галущенко сказав, що таких грошей, щоб вийти з-під варти у нього не має і йому доведеться сидіти в СІЗО. Коли суддя запитала у підсудного, яку суму він сам бачить для внесення застави, то Галущенко назвав 20 мільйонів грн. Мовляв, такі гроші ще знайшов би…
Це просто цирк. Суддя прийняла рішення взяти Галущенка під варту з можливістю внесення застави 200 млн. грн. І тепер буде видно, хто ж скинеться на цю заставу для ексміністра. Тобто, хто годувався з його рук і тепер винен підсудному.
Загалом, ці величезні розкрадання коштів чиновниками найвищого рангу не просто не роблять честь нашій країні, але й ганьблять її на весь світ. Ну і ці корупційні скандали використовують в Євросоюзі опозицією до місцевих влад. Там все гучніше заявляють, що європейські мільярди не йдуть на користь Україні, а миттєво розкрадаються, тому Україні більше не можна давати грошей, а краще подумати про фінансову безпеку власних громадян країн Євросоюзу.
І європейці дійсно вже б давно припинили нас фінансувати, але вони впевнені, що з фашистською росією краще воювати не на своїй території, а на території України. І втрачати не своїх людей, а українців…
admin
Коментарі :
Додати коментар

