Як потужне промислове та рекреаційне селище перетворилося в зону лиха.

У Солотвині, що на Тячівщині, утворилося нове провалля. Кореспонденти видання ПроЗак побували на місці лиха і зафіксували новоутворення та значні збільшення вже існуючих проваль, розташованих поряд.

«Ще в четвер 16 квітня одна з солотвинських родин тут копала город — готувалися до весняних посадок, поряд бавилися діти. А вже в п’ятницю на цьому місці утворився 50—60-метровий кратер, тож збирати урожай цьогоріч там не доведеться. Добре, що це сталося вночі й ніхто не постраждав», — згадують місцеві.

Фактично ніхто не очікував такого повороту подій. За словами одного з шахтарів, великий кратер поряд із шахтою № 8 є нічим іншим як колишньою 7-ю камерою видобутку солі. І згідно з картами далі неї роботи не велися. Швидше за все, утворення нового провалля поряд це вже робота підземних вод. Наразі доступ до ями огороджено, дорогу, що вела туди, перекопали, вивісили попереджувальний знак.

Масштабні руйнування в Солотвині почалися у 2004 році. Пізніше активізувалися зсувні та карстові процеси на території селища: пошкоджено ряд житлових будинків, інфраструктуру, дороги. Затоплено підземні відділення республіканської та обласної алергологічних лікарень. Кількість і обсяг проваль у урочищі Чорний Мочар збільшувалися і склали мільйони кубометрів.

Міністерство з надзвичайних ситуацій України вперше підтвердило державний рівень надзвичайної ситуації в Солотвині у 2010 році. У 2013 році Кабінетом Міністрів України ухвалено рішення ліквідувати ДП «Солотвинський солерудник». На ліквідацію та екологічну реабілітацію території впливу гірничих робіт ДП «Солотвинський солерудник» мало бути витрачено 339 млн. грн., очікувана тривалість робіт — 7 років.

Понад 10 років соляна шахта чекала укріплення, а люди сподівалися на безпечне життя у власних будинках. Ще у 2000 році при ефективній роботі можна було врятувати солерудник і цілком можливо, що ліквідовувати його не довелося би. Шахтарі згадують, що неодноразово застерігали про можливе потрапляння підземних вод у шахти і про необхідність превентивних дій. Та тоді ніхто не звернув на це увагу. Потім, уже під час проведення геологічної розвідки було встановлено, що для повної нормалізації солотвинської проблеми потрібно 800 мільйонів гривень. Ці гроші не знайшли, та й такі витрати були недоцільними.

Щоб виселити людей із небезпечної зони, розпорядженням Кабінету Міністрів було виділено понад 70 млн. грн. на побудову сучасного містечка поблизу села Теребля.

Усього в зоні небезпеки перебувають 342 особи. У Тереблі збудовано 116 квартир у 8 багатоквартирних будинках, 17 індивідуальних житлових будинків садибної забудови, загальноосвітній навчальний заклад на 330 місць, до­шкільний навчальний заклад на 140 місць, інженерні мережі водопостачання, водовідведення, електропостачання та дорожню інфраструктуру.

До кінця 2013 року селище було готове, однак жителі переселятися до нових будівель не поспішали (зі слів нинішнього закарпатського губернатора Василя Губаля, переселилося всього 20 сімей). Не переконують їх ні невтішні висновки науковців, ні чергові обвали територій.

Загалом серед багатьох солотвинців панують панічні настрої та небажання кудись переїжджати. Насамперед причиною цього є непоінформованість населення, а часто і відверта дезінформація. Наприклад , селищем гуляють історії про непридатну для споживання воду, відсутність опалення в нових оселях. А ще побоювання, що переїхавши, вони за документами не будуть власниками нових помешкань і фактично втратять домівку в Солотвині, не здобувши її в Тереблі. Також говорять про те, що там давно нібито все зайнято переселенцями зі Сходу України.

Ось що розповідає син однієї з солотвинських переселенок у новозбудованому кварталі: «Мама переселилася рік тому, задоволена новою оселею. Спочатку були проблеми з якістю води, але вже поставили фільтри, тож тепер вода хороша, питна. Опалення електричне, в будинку тепло. На території кварталу чистота і порядок, нею опікуються спеціальні працівники, що обслуговують і ново­збудовану школу. З центру Тереблі в новий квартал (всього 3 км) курсує шкільний автобус — багато дітей тепер навчається в новій школі. Відзначають великий і гарний спортзал, якісні душові. Також тут працює дитсадок.

Певний час насторожувало те, що не оформляли право власності на нерухомість. Але у 2015 році розпочали цю процедуру і вже майже всі оформлені. Щодо роботи… то з нею скрутно всюди в Україні. Багато з тих, хто переселився, зараз на заробітках за кордоном. Проте є і альтернативи підробітку на місці, наприклад, у школі відкрили вакансії кухарок».

А дехто з місцевих у Солотвині має бізнес і не хоче його втрачати. Як відомо, солотвинські солоні озера приносять місцевим значний прибуток із туристів. Проте два роки тому головне озеро, навколо якого розташувалися більшість турбаз, знайшло шлях до підземних карстових утворень і всього за день щезло.

На шістнадцятій сесії Тячівської ради шостого скликання, що відбулася 4 грудня 2013 року, депутати ухвалили рішення подати клопотання Закарпатській обласній раді про позбавлення селища Солотвино статусу курортної зони місцевого значення.

Статус курортної зони місцевого значення населеному пункту було надано Закарпатською обласною радою в жовтні 2001 року. Сюди входила територія 14,2 га баз відпочинку Української алергологічної лікарні, обласної алергологічної лікарні, ТОВ «Озеро Кунікуда», кооперативу «Ялинка» в районі солоних озер. Враховуючи надзвичайну екологічну ситуацію, яка склалася внаслідок виробничої діяльності й затоплення солевидобувних шахт ДП «Солотвинський солерудник», як така курортна зона втратила своє призначення. Проте туристи все одно приїжджають поплавати в цілющій соленій воді, хоч кількість відпочиваючих і значно зменшилася.

Таким чином, колись потужне промислове та рекреаційне селище перетворилося в зону лиха. І щоб вирішити проблему, потрібні значні ресурси, яких бракує.

Але є і хороші новини з Солотвина! Наприклад, облаштування нової дороги, що веде від центральної траси до двох шкіл: угорської та української. Солотвинці вже багато років не бачили такого дива, зазвичай комунальні служби обходилися ямковим ремонтом.