67% опитаних ужгородців готові прийти на вибори Президента, і лише 54 відсотки гарантовано хочуть голосувати за мера

Протягом місяця соціологи УжНУ – викладачі, аспіранти та студенти – провели аж 3 окремі опитування загалом серед 336 ужгородців, аби з’ясувати, кого вони бачать майбутнім Президентом та мером міста, а заодно вивчити ставлення до ряду інших питань. Оскільки одне з опитувань було замовним, то в прес-центрі «Закарпатської правди» цього понеділка журналістам представили тільки результати двох.

Професор кафедри соціології і соціальної роботи УжНУ Олександр Пелін зазначив, що дані цих трьох опитувань не зовсім збігаються, бо вони проводилися в різний спосіб: за допомогою квотної вибірки, методами «снігового кома» й глибокого інтерв’ю. Тобто усереднені результати (які ми, власне, й наводимо) поєднують різні підходи й є досить достовірними. «Є група з 20 активних студентів, які й провели ці дослідження. Загальний висновок, який із них випливає, – Ужгород вчергове довів, що він є дуже толерантним містом. Стосовно виборів Президента, то тут нема такого явного лідера, як на загальнодержавному рівні, хоча ним усе-таки залишається Петро Порошенко (33,9%). Досить високий рейтинг мають альтернативні кандидати: в Ольги Богомолець 13,6%, в Олега Ляшка 11,8%, і тільки після них іде Юлія Тимошенко (9,1%), Анатолій Гриценко (6,8%). Крайні праві в особі Яроша не дотягли й до відсотка, «лівий» Симоненко має 2,7%, у Михайла Добкіна – 2,9%, в Тігіпка 3,8%. Але суть дослідження в тому, від чого залежать результати виборів Президента. Виявилося – це ставлення людей до влади, себто чи треба її люструвати, карати, чи просто думати про максимальну її якість і здатність вирішувати гострі питання. Саме це визначає ставлення електорату до свого вибору. На другому місці соціальне становище тих, хто голосує», – розповідає Олександр Пелін.

Він також відзначає, що останні події в країні змусили ужгородців замислитися над тим, наскільки важливе толерантне ставлення до етнічних груп. Звісно, на Закарпатті з цим і так усе гаразд, але, напевно, на упередження можливих непорозумінь дуже високий відсоток респондентів (більше 50%, хоча по виборці в опитуванні брали участь лише 6% угорців) висловили бажання бачити угорську мову офіційною в районах масового проживання цієї нацменшини. Русинська мова отримала десь 27% підтримки, десь так само й російська. Словацька й румунська мають нижчий рейтинг. Цікаво, що в цьому питанні впадає в вічі велика різниця між поглядами симпатиків «лівих» і «правих» політиків та «центристів». Так, прихильники Тягнибока, Яроша та Симоненка дружно не підтримують паралельні регіональні офіційні мови.

Ще одним трендом науковець назвав високу підтримку люстрації – її проведення вимагають 52% опитаних. Підтримка ужгородцями Ольги Богомолець пов’язана саме з цією лінією. Те ж стосується й Ляшка, за якого переважно готові голосувати молоді хлопці. Але загалом ці президентські вибори соціологи вважають достатньо прогнозованими: 67% ужгородців готові прийти на них, себто вони відбудуться. І вибір буде свідомим, бо за кожним претендентом є певний тренд.

Одне з представлених опитувань із 28 по 30 квітня проводила соціолог, аспірантка УжНУ Юлія Давидова, залучивши 160 респондентів, серед яких було й 14 журналістів та 11 підприємців. Спочатку вона прокоментувала питання, так би мовити, загальнодержавної ваги. За її словами, дві третини опитаних воліють Україну й далі бачити унітарною, 15% хотіли б федерального устрою, при цьому вони частенько наводили наприклад Швейцарії, де є 3 державні мови плюс іще кілька «ходових», і при цьому кожен кантон живе за своїми законами, які, втім, не мають суперечити центральним. «Так само 2\3 хочуть, щоб до влади прийшли кращі з кращих, професіонали, незалежно від політичного забарвлення, але така ж кількість респондентів вважає, що потрібна люстрація старої влади (в деяких запитаннях можна було обирати кілька варіантів відповідей, тому суперечностей тут нема). Щодо ставлення до сепаратистів і федералістів, незалежно від місця їхньої прописки, то 43,2 % вважають, що вони мають добровільно скласти зброю, а сторони, які борються між собою, слід примирити. 35,1% хочуть, щоб усіх сепаратистів покарали, а 21,6% переконані: варто амністувати тих, хто не зробив якихось тяжких злочинів», – каже Юлія Давидова. Стосовно потенційної явки на вибори Президента вона повідомила: на голосування точно збираються близько 70% опитаних, скоріше ні – 25% і однозначно «ні» – 6. Порошенко лідирує з майже 34%, але його рейтинг сформувався в тому числі й за рахунок симпатиків Віталія Кличка. А оскільки за кампанію Порошенка на Закарпатті відповідає ЄЦ, цей кандидат не набере в нас більше 40%.

«Стосовно виборів мера Ужгорода, які, скоріш за все, відбудуться глибокої осені, то в них обов’язково братимуть участь 54,3% респондентів, ще 26,5, скоріше, підуть на них, а от 6,2% – однозначно ні», – наголошує Юлія. Лідером є екс-мер Сергій Ратушняк із рейтингом 27%, за ним Погорелов (13%), Чучка (10,5), Щадей (8), Панов (2,3%)». До речі, прізвища Погорелов і Панов це вже бренди, і люди не дуже розрізняють, за Віктора чи Андрія Погорелова голосувати, Алена чи Наталію Панову. Щоправда, як додав Олександр Пелін, «набір» претендентів на мерське крісло був різним, і якщо в списку фігурували Щадей і Буланов, то вони відтягували голоси в Чучки. Так само в Погорелова їх розмиває поява Приходька – електоральне поле ж одне.

Студентка ІІ курсу УжНУ зі спеціальності « Соціологія та соціальна робота» Юлія Лампека, бригадир опитування, яке проводилося 6-7 травня, поділилася враженнями від роботи: «Це для нас дуже цікаво, адже відбувся злам у свідомості людей, але більшість усе-таки негативно реагують на такі опитування, особливо стосовно виборів мера. Вони просто відмовлялися відповідати на запитання, мовляв, нема з кого обирати. Багато ужгородців не збираються йти на вибори мера, бо не бачать для себе достойного кандидата. Вони кажуть, що нема нових облич, хоча насправді такі є, але про них не знають».

Яка ж користь від таких опитувань? Соціологи переконані: багато хто з кандидатів ще може покращити свій рейтинг, якщо враховуватимуть тренди, на які є запит у суспільстві. Чи візьме це хтось на озброєння – побачимо.

Прес-центр «Закарпатської правди»

admin