Ректор Ужгородського Національного університету Микола Вегеш вживає всіх заходів, аби утриматися на посаді.

У всеукраїнській газеті «Освіта України» вийшла стаття про ситуацію в УжНУ з коментарем голови Держінспекції навчальних закладів, яка нещодавно перевіряла університет. Подаємо текст статті повністю.

Днями в Ужгороді відбулася студентська акція. Близько сотні спудеїв Ужгородського Національного університету (УжНУ) вийшли на вулицю нібито на захист свого ректора. Водночас Микола Вегеш, контракт якого закінчується восьмого квітня, пішов у останній рішучий бій. Він звернувся з листом до керівників інших ВНЗ із пропозицією ініціювати звільнення з посади міністра освіти Дмитра Табачника і його першого заступника Євгена Суліми.

Студентські протести стали однак кульмінацією спектаклю. А почалася історія з того, що в середині лютого в університет із перевіркою приїхали інспектори Державної інспекції навчальних закладів.

САМ ТАКИЙ!

Здавалося б, що в цьому особливого? Адже інспекцію спеціально створили, аби виявляти порушення, якщо вони є. До того ж ревізори вже встигли перевірити кілька десятків ВНЗ і черговий огляд стану справ у вишах мав би бути цілком буденним. Але інспекція виявила такий букет порушень, що його вистачило б, мабуть, на три десятки університетів разом узятих. Отож у ході перевірки було встановлено серйозні кадрові порушення на 17 кафедрах УжНУ. Зокрема, там працюють менш ніж по п’ять штатних працівників (а це порушення вимоги статті 30 Закону України «Про вищу освіту»), випускові кафедри, які готують магістрів, очолюють кандидати наук, а лекції читають працівники, які взагалі не мають наукового ступеня.

Крім того, інспектори виявили порушення матеріально-технічного характеру, а також методологічного й кадрового. На деяких факультетах виявлено низьку якість освіти, проблеми з легітимністю роботи вченої ради, з елементарним плануванням роботи!

Вочевидь, йдеться про серйозні недоліки в управлінні, нездатність керівництва УжНУ вивести університет на новий рівень. Та замість того, щоб негайно виправити ситуацію, Вегеш і його оточення перейшли в контрнаступ. При цьому вони використовують примітивну тактику звинувачення опонентів у гріхах, на яких їх, власне, й спіймали.

Вегеш закинув інспекторам непрофесійність і пообіцяв оскаржити їхню роботу в обласному адмінсуді. Вивчивши позицію керівництва вишу, «Освіта України» попроси­ла голову Державної інспекції навчальних закладів Михайла Гончаренка прокоментувати ситуацію. Як і очікувалося, держслужбовця обурило нахабство керівництва УжНУ.

«Під час перевірки переважна більшість зауважень була узгоджена з представниками ВНЗ на рівні деканів факультетів, на рівні завкафедр», — рішуче заперечив він закиди на адресу Держінспекції. — Наприклад, контрольні, за якими були низькі показники якості знань, теж узгоджувалися з представниками ВНЗ, як ми це завжди робимо. Узгоджувалися і час проведення, і групи, в яких ці контрольні мали проводитися».

Про високий професійний рівень інспекторів свідчить і те, що до комісії з перевірки УжНУ ввійшли представники дев’яти провідних ВНЗ, як-от Київський Національний університет ім. Тараса Шевченка, Національний гірничий університет, Національний технічний університет ім. Кондратюка (Полтава). Більшість перевіряючих і раніше працювала у кваліфікаційних комісіях.

«Тепер, коли інспекція зробила невтішні висновки щодо роботи Ужгородського Національного уні­верситету, адміністрація ВНЗ висловила незадоволення результатами перевірки. Щоб вийти з цієї неприємної ситуації, вона спровокувала акції протесту студентів і викладачів», — підсумував Гончаренко.

ОБ’ЄДНУВАТИ НЕ МОЖНА ЛИШАТИ

Тож можна не вірити висновкам комісії Держінспекції чи навпаки. Але факти свідчать про таке. Як визнає сам Микола Вегеш, із 2009 по 2011 роки його ВНЗ перевіряли 56 (!) разів. Ймовірно — це рекорд для вітчизняних вишів. На жаль, сумний, бо підтверджує наявність проблем в університеті.

І ще одне. Слова Вегеша про ан­гажованість Держінспекції не витримують жодної критики. Цей орган влади створили півроку тому, а за Ужгородський Національний університет взялися у 2009 році. До речі, безлад у цьому ВНЗ непокоїв ще тодішнього міністра освіти Івана Вакарчука. Тож натяк Вегеша на «упереджене ставлення» нинішнього керівника Міністерства освіти Дмитра Табачника до його вишу не має під собою жодного підґрунтя.

Та ця «невеличка» суперечність не заважає Вегешу вдаватися до відверто заборонених прийомів — наприклад, підбурювати студентів свого ВНЗ до акцій протестів. Взагалі, сьогодні в Україні мода така: щойно під кимось захитається крісло, прикриваються молоддю. Ну, а студенти й раді погорлати замість того, щоб навчатися.

Що стосується Вегеша, навіть тут він не зміг зробити все, як належить. «Два дні тому студенти проводили акцію, але не за те, щоб Микола Вегеш залишився на посаді ректора, а проти Постанови Кабінету Міністрів від 10 серпня 2011 року, в якій ідеться про об’єднання закарпатських ВНЗ в один, — пояснив «Освіті України» студент Сільвіо Марина з громадської організації «Я маю право».

За його словами, Микола Вегеш не має нічого спільного зі студентським рухом, який діє незалежно: «На акції у нас не було з собою плакатів на підтримку ректора. Нам байдуже, хто буде ректором, аби тільки не об’єднували виші».

Поза тим, створення потужних регіональних університетів на базі кількох менших ВНЗ передбачено програмою реформ президента Віктора Януковича. Процес уже йде. Найкращий зразок — успіх у місті-мільйоннику Кривому Розі. Там об’єднано чотири виші і два науково-дослідні інститути. Вони стали єдиним Криворізьким Державним університетом.

Значний ефект матиме скорочення адміністративних витрат. Зніметься проблема гуртожитків, лабораторних приміщень тощо. Замість шести бухгалтерій, канцелярій, керівників гаражів, головних інженерів і т. ін. буде по одній одиниці.

Зате проблеми виникнуть із прошарком адміністративного персоналу. До цього в кожному закладі був свій ректор і всі вони отримували чималу посадову ставку. Кожен із них мав заступників, секретарок, помічників тощо. Цей апарат скоротять, видатки на нього зменшать.

І найголовніше питання — хто очолить об’єднаний навчальний заклад на Закарпатті. Воно дуже турбує Вегеша, в якого мало шансів на цю посаду. А керувати ж звик — читання лекцій чи місце завідуючого кафедрою вже навряд чи його задовольнить. Тому й чіпляється за ректорське крісло з усіх сил, намагаючись використати студентів у своїх цілях.

Юрій Зущик, «Освіта України»

Голова Державної інспекції навчальних закладів Михайло Гончаренко: «Державна інспекція навчальних закладів перевіряла Ужгородський Національний університет із 13 по 21 лютого цього року. Це був плановий захід, під час якого інспектори виявили купу порушень. Купу! За півроку роботи інспекції ми перевірили кілька десятків вишів — як державних, так і приватних, але схожих проблем у державному ВНЗ не бачили. Ситуація в Ужгородському університеті найгірша з 35 перевірених державних ВНЗ».