Прем’єра! Вперше «Травіата» Дж. Верді зусиллями закарпатських артистів

Людмила Федоришина 25.10.2013 17:46 ДОЗВІЛЛЯ

Нетипова, безпрецедентна, унікальна для Ужгорода культурна подія очікує на закарпатців на початку листопада. Захід, який сміливо можна назвати культурною подією року, творчий подвиг та мистецький прорив останніх років — прем’єра опери Джузеппе Верді «Травіата» у виконанні закарпатських артистів та вихідців із Закарпаття.

Ідею, яка виношувалася музикантами роками, нарешті вдалося втілити в життя. Безумовно, опера — жанр, на який потрібно наважитися, своє­рідна вершина музичного мистецтва. Синтез поезії, драматичного мистецтва, вокальної та інструментальної музики, міміки, танців, який захоплює, інтригує і не залишає байдужим.

Ще один виклик, якого не побоялися закарпатські музиканти, це постановка однієї з найпопулярніших опер у світі — «Травіати» Дж. Верді за мотивами роману «Дама з камеліями» А. Дюма-сина, яка, як і будь-який геніальний твір, спочатку зазнала провалу, а відтак здобула звання найзнаменитішої опери.

Попередній показ прем’єри відбувся у вересні цього року у стінах Закарпатської державної адміністрації. Художні керівники проекту: диригент Закарпатського симфонічного оркестру Олена Короленко, художній керівник Академічного камерного хору «Кантус», народний артист України Еміл Сокач та керівник, балетмейстер-постановник ССТ «Бліц» Олена Камінська. Напередодні масштабної прем’єри «РІО» поспілкувалася з головними творцями проекту.

В УЖГОРОДІ РОЗВИТОК ОПЕРНОГО МИСТЕЦТВА ЗРУШИВ ІЗ МЕРТВОЇ ТОЧКИ

Олена Короленко, диригент Закарпатського симфонічного оркестру та художня керівниця проекту, зізналася, що ідею поставити повноцінну оперу в Закарпатті виношувала досить давно. «Ще років зо 5 тому ми ставили це питання з сестрами Гаврилко. Однак це були лише розмови, ос­кільки наважитися на такий проект, у першу чергу з фінансової точки зору, на той час було просто нереально, — каже співрозмовниця. — Протягом цих п’яти років думка про оперу зринала і в розмовах з іншими солістами, зокрема з оперним виконавцем Ігорем Строїним. Ми виконували якісь окремі частини з різних опер, однак цілісного продукту не чіпали». Врешті, за словами Олени Короленко, зібравши всіх небайдужих, закарпатські музиканти наважилися на постановку першої опери в Закарпатті. На пропозицію відгукнулися Академічний камерний хор «Кантус», танцівники ССТ «Бліц» та солісти. «Мені завжди боліло, що ми, живучи в центрі Європи, не маємо повно­цінної опери, тоді як за 100 км від Ужгорода в Кошице є оперний театр, у Дебрецені є оперний театр, у Львові є оперний театр. Я щиро рада, що в Ужгороді розвиток оперного мистецтва зрушив із мертвої точки, в першу чергу завдяки молодим і амбітним людям», — розповідає пані Олена.

Передували постановці опери два концерти в рамках відзначення 200-річчя з дня народження іта­лійського композитора Дж. Верді «Viva Verdi!», проведені в Ужгороді та Мукачеві. На запитання, чому музиканти обрали саме оперу «Травіата», Олена Короленко відповіла: «Це одна з найгарніших, найпопулярніших у світі та найдоступніших для хору та оркестру опера Джузеппе Верді. Я розуміла, що цей твір буде нам до снаги, оскільки деякі інші опери італійського метра є надто складні, під них необхідно підшуковувати відповідні голоси. А в мене було величезне бажання поставити оперу власними зусиллями за участі закарпатців та вихідців із Закарпаття. Простіше, звичайно, запросити виконавців із інших регіонів, однак моє бажання — показати, що закарпатці дуже талановиті. До прикладу, наш оркестр це в прямому значенні збірна Закарпаття, в нас музиканти з Хуста, Мукачева, Іршави, Ужгорода».

Під час розмови диригент Закарпатського симфонічного оркестру зізналася, що дуже хвилювалася, як оцінить публіка їхню роботу. «По-перше, ця опера навіть у скороченому вигляді триває 2 години з одним антрактом. По-друге, вся опера йде італійською. Попри те, що ми роздрукували інформаційні буклети з описом, найбільше побоювалися, що люди підуть після завершення першої дії. На щастя, цього не сталося», — прокоментувала передпрем’єрний показ опери пані Олена.

«Опера — це дійсно вершина мистецтва, яка не перестає бути популярною та актуальною й у наші дні. Мені би дуже хотілося, щоб ужгородці вподобали як цей жанр у цілому, так і оцінили те, що ми зробили для них. Це величезна праця. Мені хочеться, щоб від її результатів містяни отримали справжнє задоволення», — підсумувала бесіду Олена Короленко.

ХОРЕОГРАФІЧНЕ ТРАКТУВАННЯ ОПЕРИ «ТРАВІАТА» ВІД ССТ «БЛІЦ»

Олена Камінська, керівниця Студії сучасного танцю «Бліц», запевнила, що враження від спільного проекту має виключно позитивні. «Для нас, для «бліцівців» — це новий досвід, якому ми завжди раді. Тепер я з упевненістю можу сказати, що опера не може не захоплювати, вона не може залишити глядача байдужим. Живі емоції, живі відчуття, — розповіла пані Олена. — Зізнаймося, в нас про оперу вельми примітивне уявлення. Ми не слухаємо оперу щодня, тим паче наживо, не з екранів телевізорів. Чесно кажучи, наш колектив зовсім не очікував, що нас запросять до спільної роботи. Я думаю, так само музиканти не очікували, що саме ми запропонуємо їм, оскільки після почутої музичної частини опери ми запропонували своє хореографічне трактування її. Це навіть не танцювальна постановка, а більше акторська, експериментальна гра. Своїм доповненням ми намагалися об’єднати традиційну думку і сучасні віяння».

Майбутнім глядачам опери Олена Камінська порадила єдине — обов’язково прийти і подивитися оперу, хоча би для того, щоб скласти про неї своє враження і мати стосовно неї свою думку. «Адже опера є, умовно кажучи, однією зі страв, якими переповнений святковий стіл, і якщо ти будеш їсти виключно одну страву зі столу, то ніколи не дізнаєшся, що саме було ще представлене і який смак мала інша страва», — підсумувала пані Олена.

ОПЕРА В ЗАКАРПАТТІ — СПРАВЖНІЙ ТВОРЧИЙ ПОДВИГ

Своїми враженнями в коментарі газеті «РІО» також поділився художній керівник Академічного камерного хору «Кантус», народний артист України Еміл Сокач. «Це велика і складна справа, яка була втілена. Цікава участь і хору в цьому проекті, ми з нового боку оцінили свій потенціал і свої можливості. Крім того, за підсумком уже зробленої справи стало зрозуміло, що в Закарпатті є музиканти, які власними силами можуть втілити таку велику справу. Наш хор також побачив себе в новому амплуа, коли ми не лише як виконавці, як музиканти, а як дійові особи беремо участь у цьому драматичному творі. В цій опері наші співаки проявляють також свою акторську майстерність. Я переконаний, що такі проекти потрібно вітати, вони засвідчують наш потенціал», — зазначив Еміл Петрович.

«Звичайно, як і в будь-якій справі, виникають труднощі. Нашому хору вдалося уникнути особливих труднощів. До прикладу, ми могли би мати труднощі у виконанні творів італійською, але нам допоміг уже існуючий наш досвід, ми і раніше виконували твори цією мовою. Безперечно, така робота завжди тягне за собою організаційні труднощі, але це знову ж таки більше стосувалося збірного оркестру, ос­кільки люди доїжджали з різних куточків і не завжди вдавалося зібратися в повному складі. Однак на те вони і репетиції, щоб зрештою відчути себе на сцені єдиним організмом, — розповів Еміл Сокач. — Ми, у свою чергу, насолоджувалися музикуванням. Розумієте, розмови про оперу в Закарпатті велися вже давно, однак перейти від слова до діла це, на мій погляд, справжній творчий подвиг. Хотілося би просто порадити потенційним глядачам не пропустити можливість відвідати цей мистецький захід для того, щоб отримати справжнє естетичне задоволення. У нас часто кажуть: сьогодні не можу піти, піду іншим разом, але у даному разі іншого разу може не бути, тому я раджу всім використати для себе цей шанс».

P. S. Звичайно, можна продовжувати розповідати про оперу, про Джузеппе Верді, про «Травіату», про закарпатських музикантів, збирати враження та відгуки, аналізувати і порівнювати, але це напевно лише підтвердить тезу, яку кожен із опитаних сказав нам у розмові — це потрібно побачити на власні очі і пропустити крізь себе. Тому не вагайтеся — прем’єра опери відбудеться 4 листопада о 19.00 у великому залі філармонії. Захід відбудеться за підтримки голови Закарпатської ОДА Олександра Ледиди.

***

Перші відгуки

У вересні на попередній показ опери були запро-шені мистецтвознавці, музиканти, політики. Щоб дізнатися, які враження від перегляду отримали перші глядачі, ми звер-нулися за коментарями до деяких із них.

Світлана Мітряєва, директор Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Ужгороді, заслужений діяч науки і техніки України:

— Безперечно, це помітна подія для всього Закарпаття. Ніколи не думала, що це можливо зробити силами митців краю. Але це сталося і надзвичайно вражає. Що можна сказати... — просто молодці! І хор, і оркестр і окремі виконавці, в тому числі й зарубіжні. Чудовий менеджмент, оскільки звести все це в одне ціле — не так просто. Можна привітати і організаторів, і виконавців, і всіх закарпатців із такою знаковою подією. Велика подяка за таку можливість Олександрові Олександровичу Ледиді.
Найбільше запам’яталася гармонійність постановки, враховуючи те, що артисти представляли різні колективи, різні країни і не мали багато часу на репетиції. Але результат говорить сам за себе. Це своєрідна «Ла Скала» — Міланська опера на Закарпатті.
Незважаючи на велику кількість культурних заходів різного рівня, які проводяться в місті, Ужгород вже давно доріс до вищого, європейського рівня мистецтва. Опера, на мою думку, є саме такою. Таке культурне середовище допомагатиме місту формувати свій новий «культурний», «європейський» авторитет та стати поштовхом для розвитку місцевої елі­тної культури, здатної конкурувати не тільки в Україні, а й за її межами, перш за все у країнах-сусідах.

Віктор Теличко, композитор, піаніст, педагог, заслужений діяч мистецтв України, голова Закарпатської організації Національної спілки композиторів України:
— Презентація опери «Травіата» закарпатськими митцями — це унікальна робота в розрізі мистецького Закарпаття за останні роки. Чимало задіяних колективів та окремих виконавців є тому підтвердженням. Насправді наважитися на постановку опери «Травіата» великого Верді це, в першу чергу, велика творча відповідальність. І в даному випадку з упевненістю скажу, що вона виправдана. Проект втілений на високопрофесійному рівні з величезним ентузіазмом. Безумовно, всі учасники досягли високого рівня ансамблевості. Чимала заслуга того, що опера у виконанні закарпатських митців побачила світ, звичайно, диригента оркестру Олени Короленко. Я думаю закарпатська публіка належним чином оцінить пророблену роботу під час прем’єри в Ужгороді 4 листопада.

Анжеліка Пащенко-Висіч, перша Міс України,
очільниця ГО «Красуні Закарпаття»:
— Постановка опери Верді «Травіата» закарпатцями це безумовно по­дія для міста, так би мовити — ковток свіжого повітря. Я залишилася дуже задоволеною. Оперу «Травіата» мала змогу побачити наживо вперше саме в постановці закарпатцями. Для того, щоб відчути ці емоції, які мене переповнювали, треба просто подивитися оперу, їх важко описати.
Неперевершене виконання моєї подруги Мар’яни Гаврилко-Лазур мене дуже вразило. Це акторська гра, емоції, почуття та голос. Крім того, чудове танцювальне виконання ССТ «Бліц», оркестру та хору. Все в поєднанні було просто прекрасним.
Я переконана, мистецтво потрібно нести в маси, а для цього воно повинно бути доступним. Я проти комерції. Тут потрібно вкладати душу. Як, до прикладу, це робила моя тітка Наталія Висіч.
Вірю також, що знайдуться люди, які продовжать її справу і відродять фестиваль органної музики, який щоразу збирав аншлаги у філармонії.

Людмила Федоришина

Коментарі :


Додати коментар

 

 

 

Погода

ДОЗВІЛЛЯ

Оголошення

Архів новин

Влада

Чи влаштовує вас влада в Україні?


Влаштовує
Не влаштовує
Мені однаково


Голосувати/результат