Перед купівлею іграшку варто понюхати, а також спитати про сертифікат якості.

Іграшки можуть принести не тільки радість вашій дитині, а й спричинити серйозні хвороби. Сучасні цяцьки вражають різноманіттям ззовні, однак всередині можуть бути схожими: чимало з них переповнені миш’яком, свинцем, ртуттю, хромом, кадмієм. Особливо небезпечні ті, що виділяють запах і залишають сліди на долонях.

Неякісна іграшка може стати джерелом великої кількості фенолів, формальдегіду, солей важких металів, які вдихатиме дитина. Нерідко приваблива ціна за таку бавку відволікає увагу від інших недоліків. Хоча й висока ціна за виріб — ще не ознака якості.

За минулий рік Державна інспекція України з захисту прав споживачів під час перевірок відповідності іграшок технічним нормам безпеки виявила порушення у 20 тис. іграшок із перевірених 100 тис. Сьогодні в Україні понад 20 виробників іграшок, але на їхню продукцію якраз немає нарікань. Значно небезпечнішими можуть бути імпортні цяцьки. На Закарпатті масового виробництва іграшок не налагоджено, зате тут з успіхом продаються хендмейдові вироби іграшкових майстринь. Вони також виготовлені з якісних матеріалів, тому й коштують відповідно.

УКРАЇНСЬКІ ІГРАШКИ З РИНКУ ВИТІСНЯЄ НЕЯКІСНИЙ КИТАЙ

«Вимоги та норми безпеки асортименту іграшок та ігор для дітей і підлітків встановлюють «Державні санітарні правила і норми безпеки іграшок та ігор для здоров’я дітей», які обов’язкові для виконання, визначають критерії безпеки, нешкідливості для здоров’я дітей та вимоги щодо відповідності віковим морфофункціональним і психофізіологічним особливостям дітей, сприяють їх гармонійному розвитку і забезпеченню оптимальних умов життєдіяльності», повідомляють у Головному управлінні Держсанепідемслужби у місті Києві.

Колись продукцію для дітей виготовляли на державних заводах, фабриках із обов’язковим дотриманням державних стандартів, а їх порушення могло призвести до кримінальної відповідальності. Сьогодні етикетка «Зроблено в Китаї» говорить за себе: виріб можна й не перевіряти, оскільки і неозброєним оком видно неякісність такого товару.

Щодо виробництва українських іграшок, вони мають бути виготовлені з якісного матеріалу, який дозволений Міністерством охорони здоров’я України. «Матеріали вторинної переробки (не більше 30% домішок до основного матеріалу) допускаються для виробництва іграшок (ігор) тільки для дітей віком більше, як три роки за умови наявності дозволу МОЗ України. Набивні матеріали перед використанням для виробництва іграшок (ігор) дезінфікують, — наголошує Держсанепідем­служба. — Натуральні матеріали (хутро, шкіра) використовуються для виробництва іграшок та ігор для дітей від 3-х років із обов’язковою попередньою їх дезінфекцією. Матеріали для декоративного та захисного покриття іграшок (ігор), за винятком ялинкових прикрас, повинні бути стійкими до дії слини, поту та вологої обробки. Для виробництва іграшок (ігор) не дозволяють використовувати полімерні плівки, скло, целулоїд, полістирол, кадмієві барвники. Деталі, які використовуються для з’єднання частин м’якої іграшки, не повинні мати гострих країв та виступів».

Відповідно до Закону «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» вся продукція, товари, що виробляються, застосовуються та реалізуються, повинні бути безпечними. Для визначення показників безпеки вони підлягають державній санітарно-епідеміологічній експертизі з обов’язковою підготовкою документа, так званого Висновку з певним терміном дії. Вся імпортована продукція без винятку підлягає саме такій експертизі, пояснюють у Головному управлінні Державної санепідемслужби у Закарпатській області.

«Реалізація будь-якого товару на території України здійснюється тільки за наявності Висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи з реєстрацією його в Центрі реєстрів Міністерства охорони здоров’я України. Складовою частиною експертного Висновку є показники безпеки, які визначаються з допомогою лабораторних вимірювань із використанням повітряного та рідкого модельних середовищ, а також тварин із виконанням токсикологічних досліджень та порівнянням результатів із діючими нормативними документами (державні санітарні норми та правила). Перелік показників для лабораторних вимірювань визначається при цьому на підставі рецептури, складу матеріалу, виробу, який досліджується», — коментує лікар-гігієніст Головного управління Державної санепідемслужби у Закарпатській області Ольга Пономарьова.

Чимало іграшок в Україну завозять як контрабанду, тому в разі виявлення неякісного товару батькам радять звертатися до управління у справах захисту прав споживачів. Особливо обережним потрібно бути населенню у період із серпня по грудень цього року. Річ у тім, що держсанепідемслужби здій­сню­ватимуть перевірки у цей період лише з дозволу Кабміну, тобто не здійснюватимуть узагалі. Закон України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» підписаний президентом 2 серпня. Тож відповідно до нього планові перевірки санепідемслужба проводити не буде, лише у разі звернення громадян. Рішення пояснюють економією коштів, прагненням надати малому бізнесу більше можливостей для розвитку тощо. Однак чи не постраждає від такого кроку населення?

ХІМІЧНИЙ АНАЛІЗ ДЛЯ ІГРАШОК МАЄ ЗДІЙСНЮВАТИСЯ ЗА 50-МА ПОКАЗНИКАМИ

Кожна іграшка повинна мати індивідуальне пакування. Не варто соромитися нюхати іграшку, адже саме запах найпершим символізуватиме про неякісний товар. Безпека товару, продукції визначається за певним переліком показників, починаючи з органолептичних. Для дитячих іграшок це запах, стійкість фарби до вологої обробки, стійкість до слини та поту, оскільки малеча починає пізнавати світ через руки і все пробує на смак. Аби дізнатися, з чого зроблена цяцька, фахівці повинні здійснити детальний аналіз. «Починається експертиза ігор та іграшок з ретельного їх огляду, де звертається увага на складові частини, відсутність гострих кінців, відсутність деталей діаметром менш 30,0 мм, щільне закріплення будь-якої частини іграшки з проведенням органолептичних досліджень. Визначення кількостей міграції та вмісту хімічних сполук в іграх здійснюється майже за 50-ма показниками (всі солі важких металів, розчинники, ароматичні вуглеводні, спирти, похідні кислот, електромагнітні показники, напруженість статичного електричного поля, барвники, стій­кість до дії слини, поту, вологої обробки та ін.). І тільки після одержання позитивних результатів органолептичних та санітарно-хімічних досліджень проводяться токсикологічні дослідження з визначенням на тваринах загальної токсичної дії комплексу хімічних сполук, подразнювальної та сенсибілізуючої дії витяжок чи розчинів. Державну санітарно-епідеміологічну експертизу виробів дитячого вжитку, зокрема ігор та іграшок, із виконанням певного переліку лабораторних вимірювань здійснюють спеціалізовані лабораторії, підпорядковані Міністерству охорони здоров’я України», — розповідає Ольга Пономарьова.

Не менш важливий догляд за дитячими іграшками, оскільки вони, як і всі побутові речі, накопичують чимало бруду. У Держсанепідемслужбі радять якомога частіше мити дитячі цяцьки. Особливу увагу варто приділяти чистоті в дошкільних навчальних закладах. Для дітей раннього віку купуйте іграшки, які можна мити з ополіскуванням чистою проточною питною водою і якомога частіше. Для дитячих садків розроблені правила періодичності чищення, миття, обробки іграшок. Іграшки в І-й групі раннього віку повинні митися двічі на день гарячою водою, щіт­кою, милом або 2 % розчином питної соди у спеціально призначених для цього (промаркованих) тазах, потім — промиватися проточною водою з температурою 37 О С та висушуватися. Іграшки для дітей більш старшого віку повинні митися щоденно наприкінці дня. Одяг для ляльок необхідно прати по мірі його забруднення, а після прання обов’язково прасувати.

***

На що звертати увагу при купівлі іграшок

1. Іграшки та ігри, призначені для складання, виконання різних ігрових функцій і т. ін. повинні мати інструкції, схеми користування, надруковані на упаковці, окремому аркуші або у вигляді брошури.
2. Інструкції до ігор повинні бути зрозумілими для дітей тих вікових груп, для яких вони призначені.
3. Має вказуватися вік дитини, на який розрахована іграшка.
4. Для малят віком до трьох років краще купувати іграшки з пластмаси і гуми — їх легко мити, дезінфікувати.
5. В інструкції (керівництві, схемі з користування іграшками, іграми або на споживчій упаковці) повинні бути вказані правила та види обробки іграшок (ігор) — миття, чищення, дезінфекція та їх утилізація у разі потреби.
6. Про безпеку для здоров’я дитини іграшки (ігри) свідчить наявність Висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи та Сертифіката відповідності Держстандарту України.
7. На упаковці має бути спе­ціальне маркування та інформація (українською мовою) про виробника: його повна назва, координати (адреса та телефони) або координати постачальника в Україну.

У Головному управлінні Державної санепідемслужби у Закарпатській області батькам радять якомога частіше мити іграшки, а також вимагати від продавців документи, що засвідчують безпеку такого виробу. Нагадують і про те, що купувати іграшки краще у спеціалізованих магазинах. Для чого ризикувати здоров’ям дитини? Нехай у неї буде менше іграшок, зате хай вони будуть безпечними і якісними.

Наталія Каралкіна