Розмовляємо з Андрієм Крючковим – представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця в Закарпатській області.

Наділений усіма правами, передбаченими мандатом Уповноваженого, на території області, працює за основними напрямками діяльності у сфері захисту прав людини, тож зацікавлений у взаємодіх з тими, хто представляє інтереси своїх виборців у конкретних територіальних громадах.

Відповідно до своїх повноважень, представник Уповноваженого має право бути присутнім на будь-яких засіданнях будь-якої державної установи чи органів місцевого самоврядування, в тому числі на засіданнях обласної ради. Відстежує ті напрямки, які стосуються захисту прав людини. Кожен із виборців може звернутися до свого депутата із заявою щодо поновлення його прав, і таким чином оптимізувати процес вирішення важливих для себе питань. Це регламентує ст. 15 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», згідно з якою депутат має право вимагати припинення порушень законних інтересів громадян у разі їх виявлення. Представник омбудсмена вже має досвід такої взаємодії з Арсеном Мелкумяном – депутатом Ужгородської міської ради.

Коротко наводимо основні напрямки діяльності Уповноваженого з прав людини, відповідно до яких громадяни можуть звертатися до його представника безпосередньо чи за допомогою депутата свого округу.

Сектор національної безпеки й оборони передбачає захист прав військовослужбовців, поліцейських, ветеранів, у тому числі захист прав родин військовополонених і зниклих безвісти, повернення цивільних заручників, які знаходяться на території рф чи на тимчасово окупованих територіях.

Напрямок соціально-економічних прав. Якщо, до прикладу, нема реакції від тих органів, які відповідають за отримання громадянами певних соціальних виплат (пенсійний фонд, соцзахист тої чи іншої ТГ) на звернення громадян, а сама особа вважає, що її права порушені, то має право звернутися для поновлення своїх прав до Уповноваженого. Разом зі зверненням має додати докази того, що зверталася до певного органу, який має здійснювати захист прав людини, й не отримала належного реагування.

Напрямок захисту прав дітей. 90% заходів, пов’язаних з поверненням дітей з тимчасово окупованих територій та території рф, координує безпосередньо омбудсмен України. Йдеться також про захист прав дітей в будинках інтернатного типу, реабілітаційних центрах, включно з проблемами домашнього насильства, насильства сексуального характеру та ін.

Напрямок захисту прав осіб, які постраждали від збройної агресії проти України. У нас це переважно захист внутрішньо переміщених осіб. Здійснення моніторингових візитів до місць компактного проживання ВПО, опитування їх про можливі проблеми, перевірки мінімальних житлових стандартів стали базою для прийняття минулого тижня вперше від 2014 р. постанови Кабміну як нормативно-правового акту, що стосується ВПО.

Напрямок інформаційних прав. Уповноважений здійснює контроль за захистом персональних даних, а також перевірку органів, які безпосередньо за це відповідають. Наприклад, якщо особа звернулася по отримання публічної інформації й не отримала її, слід звертатися до Уповноваженого. У секретаріаті вживають заходів, щоб людині був наданий доступ до публічної інформації відповідно до чинного законодавства. Представники Уповноваженого мають право складати протокол про адміністративну відповідальність і направляти до суду в разі нереагування відповідного органу.

Андрій Крючков розповідає, що найбільше звернень надходить саме про доступ до публічної інформації. Поновлюють такі права громадянам, які звертаються. Посадові особи, як правило, реагують на листи з секретаріату Уповноваженого, тож до протоколів про адмінвідповідальність справа зазвичай не доходить. Багато звернень також від ВПО щодо затримки виплат чи виплат не в повному обсязі. Часто це стається з технічних причин, але буває й таке, що особа пів року не отримувала виплат. Після реагування представника Уповноваженого отримала всі виплати, які їй належали.

Було колективне звернення від ВПО про приниження їх людської гідності в одному з населених пунктів, зокрема порушення їх права на харчування. Були проведені певні заходи, відбулися зустрічі з керівниками правоохоронних органів, представниками держслужби – поновили права 35 осіб, які проживають в МКП (місцях компактного проживання).

Ще один напрямок діяльності – дотримання процесуальних прав – передбачає здійснення моніторингових візитів під час судових засідань. Якщо особа звертається і є підстави вважати, що можуть бути порушені процесуальні права особи, представник Уповноваженого можуть брати участь у судових засіданнях, у тому числі й закритих, якщо це не заперечує сторона, в інтересах якої судове засідання визначено закритим.

Андрій Крючков ділиться інформацією про недавній резонансний випадок, коли у приміщенні по вул. С. Мартина, 2 було переселено ВПО із навчальних закладів м. Ужгорода, де вони проживали (школи 6, 11, класична гімназія, ПАДІЮН). Разом з цим в актовому залі школи 11 залишили проживати три ромські сім’ї, а це 11 осіб. До Уповноваженого надійшли звернення про факт їх дискримінації як представників ромської нацменшини. На цей час це питання ще не вирішено. Відкрито провадження Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, здійснюються певні заходи, звернення до представників правоохоронних органів, Ужгородської міської ради, до керівництва ОВА щодо відновлення їх права на нормальні умови щодо проживання.

Представник омбудсмена з прав людини в Закарпатській області розповідає, що найбільша численна ромська спільнота проживає саме на території нашої області. Значна частина їх не мають документів. Виходячи з цього, вони не можуть мати права, передбачені чинним законодавством для громадян України. Не можуть належним чином звернутися по соціальні виплати від держави. Не можуть отримати належну медичну допомогу від держави. У зв’язку з цим Уповноважений виступив координатором, і на цей час домоглися сприяння Ради Європи щодо документування ромського населення. Цей проект фінансує Рада Європи за сприяння ГО «Регіон Карпат NEEKA» (надають юридичний супровід) з підтримкою Державної міграційної служби України. Наразі розпочали такого виду роботу в Мукачівській ТГ – до кінця року попередньо заплановано задокументувати близько 300 осіб ромської національності, анкети яких уже зібрані. Випадки є різні: може бути просто втрачений паспорт, а може бути й таке, що людина за своє доросле життя не мала жодних документів. Тут уже іде процес судового відновлення документів, починаючи зі свідоцтва про народження. Для цього треба шукати свідків, а вони зараз розкидані по світу, наприклад, якщо йдеться про переселенців зі Слов’янська, Краматорська тощо. У такому разі працюють у режимі онлайн-конференцій. Є і така проблема, що багато з цих людей народжені свого часу в рф.

Вперше в Україні в м. Хусті створено приймальню Уповноваженого з прав людини, щоб забезпечити право осіб на захист і поновлення своїх прав для більш віддалених від обласного центру населених пунктів. Це зроблено з тих міркувань, що мешканцям Рахова, Тячева легше приїхати до Хуста, ніж до Ужгорода. Проводять також заходи щодо відкриття центру захисту прав людини в Закарпатській області. Це буде перший в Україні центр такого типу з цілою низкою громадських просторів, де буде надаватися зокрема психологічна допомога за рахунок міжнародних партнерів. З цією метою, а також для висвітлення злочинів рф проводиться активна робота з міжнародними партнерами.

Тож мешканці нашого міста можуть звертатися на гарячу лінію (0800 50 17 20, 044 299 74 08), робити електронні звернення та адвокатські запити (hotline@ombudsman.gov.ua), подавати запити на інформацію (zapyt@hotline@ombudsman.gov.ua), а також можуть завітати безпосередньо в Громадську приймальню й написати звернення, яке реєструється в системі електронного документообігу. Корисну інформацію можна отримати також у чат-боті, наприклад, роз’яснення щодо виплат ВПО, для родин безвісти зниклих за особливих обставин та ін.