Як ми повідомляли, у Києві вирішили відставити голову Закарпатської ОДА Анатолія Полоскова. Солідарно з ним заяви на звільнення підписали і перший заступник Мирослав Білецький, а також заступники Ігор Шинкарюк та Іштван Петрушка. Насправді, це була дуже сильна команда. Навіть важко пригадати, чи колись в Закарпатській ОДА був такий потужний керівний склад.

З цієї команди заступників найбільш цитованим є власне Мирослав Білецький, який опікувався надважливими питаннями на Закарпатті – дорогами, медициною та екологією.

На посаді першого заступника голови ОДА Мирослав Білецький пробув всього 9 місяців, але об’єм роботи, яку він виконав, є величезним.

Ми поспілкувалися з Мирославом Білецьким, щоб дізнатися, що вдалося зробити з того, що планувалося.

— Чому виникло рішення піти? Ніхто ж не вимагав звільнення…

— Одноосібно важко щось зробити. Ми були командою, саме завдяки взаєморозумінню питання вирішували оперативно і результативно. Командний дух сприяв тому, що нам вдавалося робити інколи неможливе. Тому із звільненням голови ОДА я вже не бачив перспектив своєї роботи, хоча міг ще багато корисного зробити для краю.

— Статистика свідчить, що саме на Закарпатті було побудовано та відремонтовано найбільше доріг. Дороги були у вашій сфері відповідальності. Що вдалося зробити?

— До кінця цього року буде відремонтовано близько 290 км доріг державного значення. Це багато. Щодо структури доріг, то всього на Закарпатті   є 355 доріг місцевого значення – це 2424,7 км (або 72,4 % від протяжності доріг загального користування.

Ще на початку цього року на ремонт доріг було передбачено фінансування у розмірі 332 млн грн. і ми планували влаштувати 41 км нового покриття і відремонтувати 9 мостів. Але ми відчували, що цього замало. Упродовж року для місцевих доріг з Дорожнього фонду виділили ще 100 млн грн. Завдяки цьому на сьогодні вже відновлено понад 60 км місцевої мережі, що на 22% більше від запланованого на початку року, а роботи на мостових переходах до кінця року завершаться.

Щоб максимально зберегти місцеві дороги, проводили також поточний дрібний ремонт, завдяки чому відновлено понад 100 тис. кв.м доріг.

— А як щодо амбітних проєктів? Ви опікувалися проєктом «Мале Карпатське коло» на Закарпатті. Завдяки цьому проекту північ Закарпаття хорошими дорогами мають об’єднати з Львівщиною та Івано-Франківщиною. Замкнути кільцем відомі курорти…

— Так, але нам окрім того вдалося внести корективи в цей проект і продовжити дорогу з півночі області аж до держкордону з Румунією. Завдяки реалізації проекту «Мале карпатське коло»вдасться відремонтувати ще 218,7 км доріг Закарпаття: державного значення - 124,5 км, з яких відновлено 71,1 км, місцевого значення - 94,2 км, з яких відновлено 30 км.   Для сполучення зі Львівською областю треба будувати ще 4,2 км автомобільної дороги «Верхній Студений - межа Закарпатської та Львівської областей». Щоб зрозуміти масштаб проєкту, то загальна вартість ремонтних робіт у його рамках – 3,9 млрд грн.

— «Мале Карпатське коло» є спільним проектом трьох областей, але на одному з форумів ви сенсаційно анонсували ще один проєкт – «Підкарпатська магістраль». Як справи з цим проектом?

— Так, це особливий для мене проєкт. І він дуже амбітний. Завдяки його реалізації ми могли б замкнути в кільце дорогами північ та південь області. Північна дорога під Карпатами починається від держкордону з Польщею, йде через всі найвідоміші гірськолижні курорти та визначні місця і виходить аж до Ясіня. Це 218 км не просто туристичної дороги, яка йде через чудові місця, але ця дорога має стратегічне значення для економіки краю, бо прошиває всю область.

Автошляхів державного значення на цьому маршруті майже 110 км, з яких відремонтовано понад 60 км, місцевого - 108,00 км, з яких відремонтовано понад 12 км. Є ще ділянка лісової дороги у напрямку «Лопухів – Ясіня»   протяжністю 46 км, і зараз триває процедура передачі її з лісового фонду на баланс Служби місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області. Загальна вартість ремонтних робіт у рамках проекту – 4,580 млрд грн. Сума немала, але я вірю, що цей проєкт таки вдасться реалізувати і від цього виграє не лише наша область, але й вся Україна.

— Під вашою опікою був і аеропорт «Ужгород». Мало хто вірив, що він відновить роботу, але тепер це вже реальність. Більше того, аеропорт розвивається. Що було зроблено?

— Так, нарешті повноцінно запрацював Міжнародний аеропорт «Ужгород». На постійній основі здійснюються перельоти зі столиці. Зі збільшенням часового коридору буде можливість розширити кількість напрямків. За рік ми залучили 160 млн грн. на цей об’єкт і вже реалізували 3 проєкти: капітальний ремонт покриття руліжної доріжки, перону та стоянок повітряних суден. Реконструкцію світлосигнальної системи планують завершити до кінця року.   Ще на два проекти - будівництво аеровокзалу та аварійно-рятувальної станції – вже оголошені торги на проектування та виділена земельна ділянка. Наше летовище буде конкурентоспроможним і я вірю, що з’являться нові перспективні напрямки, які зв’яжуть нашу область з іншими регіонами країни і закордонням.

— Під вашою опікою була і сфера екології. Було багато нарікань на забрудненість річок пластиковими пляшками, утворювалися затори на річках, що було однією з причин паводків. Якось вдалося вирішити це питання?

— Проблема утворення заторів на наших річках дуже гостра. Це пов’язано не лише з особливістю «господарювання закарпатців», а й тому, що в області не було дієвого механізму боротьби з ними. У минулому році ліквідували два затори, у попередні роки – жодного. На початку року у руслі річки Боржава лише у природоохоронній зоні урочища «Атак» виявили 12 заторів. Я особисто неодноразово бував у цих місцях, вивчав ситуацію. Ми багато радилися, як можна запобігти лиху. Завдяки злагодженій роботі облдержадміністрації, працівників департаменту екології, водного господарства, рятувальників вдалося зібрати понад 150 куб. деревини та ще майже 100 куб. сміття, скла та ПЕТ-пляшок. Загалом у межах Боржави рятувальники ліквідували 32 місця засмічення різних розмірів, у тому числі 10 великих заторів з органічних відходів і ПЕТ-пляшок, розкрижували 314 м³ палої деревини, забрали 1650 м³ сміття. Такі ж роботи досі продовжуються на Латориці. Взагалі тема екології тісно пов’язана і зі свідомістю самих громадян і тут дуже необхідною є і просвітницька робота і організація збору сміття та його утилізація. Це кропітка комплексна робота і ми нарешті почали рухатися в напрямку вирішення цієї проблеми.

— Ну і, нарешті, під вашим патронатом була і медицина. Які найбільші проєкти реалізовуються в цій галузі?

— Не буду оригінальним, якщо скажу, що область пишається нашими лікарями-нейрохірургами. Тут ми попереду всієї України. Понад 12 років із тривалими перервами тривало будівництво корпусу Обласного центру нейрохірургії і неврології. Ми поставили перед собою ціль до кінця цього року завершити всі будівельні роботи. Для цього передбачено понад 34 млн грн. Ну і Центру необхідно різне обладнання. Для його закупівлі з державного бюджету виділили 90 млн грн. Сюди закуплять ангіограф, мікроскопи, наркозно-дихальний апарат тощо. Все це не просто полегшить роботу лікарям, але й зробить її набагато ефективнішою.

— Нещодавно повідомлялося, що для онкодиспансеру було закуплено унікальний лінійний прискорювач. Він вже працює?

— На жаль, дуже багато закарпатців потребують лікування онкологічних захворювань і променевої терапії. Для Закарпатського протипухлинного центру закупили надпотужне обладнання – єдиний в області лінійний прискорювач. Для належного утримання та експлуатації обладнання у приміщенні облаштували спеціальний бункер і зробили ремонт. Загальна вартість проєкту склала 65 млн грн. Наші лікарі пройшли навчання і вже рятують завдяки йому людські життя.

— Ми говорили про обласні заклади - нейрохірургію та протипухлинний центр, а як справи з медициною в районах?

— Цього року у 8 лікарнях завершилася реконструкція приймальних відділень, для цього з держбюджету виділили близько 64 млн грн.: Ужгород, Воловець, Мукачево, Рахів, Тячів, Виноградів, Хуст, Міжгір’я, Берегово. Для кожного із закладів закупили сучасне обладнання - апарат УЗД, КТ і МРТ загальною вартістю понад 168,5 млн грн.

У межах національної програми «Доступна медицина» для розвитку сільської медицини і покращення якості медичних послуг у селах в області збудували і реконструювали 52 амбулаторії. З них 37 – побудовані «з нуля», 15 – відреконструйовані. Невідкритими поки залишаються лише 2 об’єкти, всі інші – працюють для своїх громад. Для цього з державного бюджету виділили 363 млн грн. Для кожного новозбудованого закладу закупили службове авто.

— Зараз Україну накрила чергова хвиля коронавірусу і говорилося про дефіцит кисню в лікарнях. Як взагалі наші медзаклади готові протистояти пандемії, кисню вистачає?

— З обласного бюджету виділили кошти в сумі 18 млн 762,70 тис.грн. для 11 лікарень для будівництва кисневих станцій, аби забезпечити централізованим киснепостачанням усі ліжкомісця, визначених для госпіталізації хворих на COVID-19, які не були ще підключені. Ще 25 млн грн. на ці потреби надійшли в область у вигляді субвенції з Державного бюджету. 12 лікарень вже розробили проєктно-кошторисну документацію на їх будівництво, частина з них проходить тендерні процедури, частина – вже будує кисневі станції і роботи завершать до кінця грудня. Всі ліжка, відведені під ковід, матимуть підключення до кисню. Це дуже важливо. Наразі нами зроблено все для того, щоб протистояти поширенню коронавірусу і захищати життя тих, хто захворів. І тут також важливим фактором є свідомість людей, які повинні бути більш обачними і більш відповідальними не лише за своє здоров’я, але й здоров’я оточуючих.

Орест Повхан