У селі Яноші, що поблизу Берегова, уповноважений уряду Угорщини з питань координації урядових дій щодо розвитку співробітництва Саболч-Сатмар-Березької області та Закарпаття Кабінету прем’єр-міністра Угорщини Іштван Грежа провів прес-сніданок із журналістами Закарпаття.

На початку розмови Іштван Грежа закликав представників угорськомовних видань ставити йому запитання українською мовою. «Центральні київські ЗМІ звинувачують угорців Закарпаття в незнанні державної української мови, попрошу журналістів угорськомовних видань ставити мені питання українською мовою, щоб я переконався, що ці звинувачення безпідставні», — жартома сказав Іштван Грежа.

Загалом розмова за сніданком стосувалася як проблем у самій Угорщині, так і міждержавних угорсько-українських стосунків та питань допомоги Угорщини Закарпаттю.

Що стосується ситуації у самій Угорщині, то за чотири місяці до виборів позиції провладної партії наразі доволі сильні. Уряд має велику довіру, а опозиція слабка і її аргументи не сприймаються населенням.

Наразі є погіршення стосунків з Євросоюзом. Усе через те, що Угорщина принципово не хоче приймати мігрантів із Азії та Африки. Зі слів Іштвана Грежі, для Угорщини важливо зберігати традиції та культуру, важливо залишатися християнською країною, а в лояльній до мультикультурності Європі є багато негативних прикладів мусульманської експансії. При цьому Угорщину в тому, що вона не хоче приймати мігрантів, звинувачують країни, які свого часу були колоніальними і під їх гнітом перебували саме мешканці тих країн, які наразі штурмують Євросоюз. Тому зараз колишні колоніальні країни лояльні до мігрантів зі своїх колишніх колоній, але чому це повинно якось стосуватися Угорщини.

Щодо стосунків з Україною, то центральні київські ЗМІ дивним чином нагнітають ситуацію, звинувачуючи Угорщину в тому, що вона має територіальні претензії щодо Закарпаття. Насправді, це не правда. Політика Угорщини щодо Закарпаття стосується виключно допомоги етнічній угорській меншині. Це нормальна політика будь-якої країни допомагати власному етносу за межами країни.

На жаль, погіршилися стосунки між Угорщиною та Україною після ухвалення Закону «Про освіту», який обмежує права нацменшин щодо можливості здобувати освіту рідною мовою. Після рішення Венеціанської комісії і Україна, й Угорщина декларували, що рішення комісії було на їхню користь. На думку Іштвана Грежі, рішення Венеціанської комісії однозначне — не можуть ухвалюватися закони, які порушують статус-кво нацменшин у можливостях здобувати освіту рідною мовою. При цьому Іштван Грежа чітко переконаний в тому, що угорці Закарпаття повинні краще вивчати та знати українську державну мову.

На жаль, погіршення стосунків між Угорщиною та Україною далися взнаки. Зокрема, чи не вперше Угорщина не запропонувала допомогу у боротьбі з паводком, хоча раніше це робила постійно. Тим не менше, навіть попри певні протиріччя, Угорщина не має наміру припиняти допомогу Закарпаттю. І мова йде не лише про допомогу угорській громаді. Наприклад, триває програма «Чисте Закарпаття». «Ми постійно з жахом дивимося, як під час паводка річками Закарпаття до Угорщини пливе сміття, яке змивається з берегів. Наразі Угорщина допомагає будувати в Закарпатті сміттєзбиральні майданчики та закінчує проект із будівництва заводу з утилізації сміття. Окрім того, програма «Чисте Закарпаття» передбачає освітньо-агітаційну роботу з населенням, встановлення інформаційних стендів, влаштування колективних заходів із прибирання сміття в історичних місцях», — розповів Іштван Грежа.

Щодо інших програм допомоги Закарпаттю, то Іштван Грежа згадав програму з охорони здоров’я, ремонт та реконструкції 21 дитячого садочка, спортивного залу Угорського інституту в Берегові, буде побудовано Угорський культурний центр в Ужгороді. 16 тисяч закарпатців отримали гранти на малі бізнес-проекти за програмою Фонду Егана. Загальна сума грантів становить 8,3 млрд. форинтів.

Допомагає Угорщина не тільки Закарпаттю, а й реалізовує програми допомоги українській меншині в Угорщині. Зі слів Іштвана Грежі, Угорщина запропонувала представникам українського самоврядування в Угорщині визначити дітей українців, які хочуть отримувати освіту українською мовою, щоб реалізувати це бажання. Але виявилося, що лише одна дитина захотіла отримувати знання українською мовою. Тим не менше, і її бажання було задоволено.

Окрім того, Угорщина вдвічі збільшила фінансування українського самоврядування в Угорщині, здійснює програму відпочинку українських дітей в Угорщині, підтримала програму «Діти за мир», яку запропонували в Івано-Франківську.

На запитання, чи не дістається уряду Угорщини від опозиції за те, що тратяться великі гроші платників податків Угорщини на допомогу угорцям закордоння, Іштван Грежа відповів, що наразі кожен третій угорець живе за межами Угорщини і між всіма партіями парламенту є домовленість про необхідність допомоги закордонним угорцям. Насправді на цю допомогу закордонним угорцям спрямовується 100 мільярдів форинтів, це значна сума, але це лише один відсоток від загального бюджету Угорщини. Для Угорщини є важливим допомагати закарпатцям, і ця допомога не є виключно благодійною, бо, до прикладу, підтримка місцевих бізнесменів із Фонду Егана насправді активізує міждержавні бізнесові стосунки.

Загалом Іштван Грежа побажав, щоб Київ також не був пасивним щодо допомоги Закарпаттю, бо, на жаль, проблеми області часто ігноруються центральною владою України.

Петро Гойс