Історії студентів із Донбасу й Криму, які вчитимуться в УжНУ
Вступна кампанія-2014 в українських вишах суттєво відрізняється від попередніх кампаній. Цього року в усіх українських університетах є абітурієнти зі Сходу й Півдня. Чимало таких обрали для себе УжНУ. Повертатися не хочуть.
На власні очі побачили війну і цілими родинами переїхали на Закарпаття.
З вересня на істфаку УжНУ вчитиметься першокурсник родом із Донеччини – Іван Флорія. Після 9-го класу вступив до Краматорського вищого професійного металургійного училища та здобув фах коваля на молотах і пресах. З історії у школі мав відмінні оцінки, тому обрав саме цей факультет УжНУ.
"Хороші люди на Закарпатті. Це тепер стало ще однією причиною, чому хочу навчатися саме в УжНУ, - розповідає Анастасія Тимофеєва з Ізмаїла. - Ще минулого року я дізналася про Ужгородський національний університет з інформаційної системи «Конкурс». На вибір цього вишу ніяк не вплинула ситуація, що склалася в нашій державі. У дитинстві я часто їздила з рідними до Болгарії, там мене зачарувала гірська місцевість, тому й зупинила свій вибір на Закарпатті. Тут, здається, ще вищі гори, свіже повітря. Батьки, до речі, не проти, щоб я вчилася так далеко від дому. Моя мама також свого часу була студенткою одного із західних університетів".
Із нового навчального року факультет іноземних мов матиме студентку зі Слов’янська – Ксенію Шамоту. У червні разом зі своєю родиною вона приїхала на Закарпаття. Батьки наполягли, аби дівчина перевелася на навчання в УжНУ, оскільки додому повертатися поки що не хочуть і не можуть: частина їхнього помешкання зруйнована під час боїв у зоні АТО.
Дівчина провчилася на Сході два роки. Сьогодні їй доведеться скласти невелику академрізницю. Викладачі факультету іноземних мов надають їй рекомендації щодо програм, аби встигла добре підготуватися до початку навчання.
Ксенія задарма час не витрачає – працює вожатою в дитячому таборі. Її родині – батькам, двом братам і бабусі – дозволили проживати в готелі. Один із братів також має намір перевестися на навчання до коледжу УжНУ. Батьки Ксенії вже знайшли роботу на Закарпатті. Разом з ними в цьому готелі проживає ще кілька сімей з біженців.
Із квітня Ксенія вже не проживала в Слов’янську. Друзі пишуть їй, що місто відроджується після страшних подій, але дівчину не відпускає родина, тому й наполягли, аби перевелася до УжНУ. Тож сьогодні Ксенія Шамота має намір здобути диплом в УжНУ і стати перекладачем. З нового навчального року її мрія стане на крок ближчою.
Наталія Каралкіна, за матеріалами Медіацентру УжНУ
Коментарі :
Додати коментар