Новини онлайн » ДОЗВІЛЛЯ
Як часто українці грають в онлайн-казино на гривні: наскільки ми схильні до азарту
Потужний імпульс з народних джерел
У читальній залі Закарпатської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Федора Потушняка (директор Олена Канюка) відбувся літературний вечір, присвячений творчому доробку фольклориста, літературознавця, науковця Івана Хланти за роки незалежності України.
Любов з солоним присмаком
В ужгородському видавництві «Патент» побачила світ книга «Крижане полум’я” закарпатської письменниці Наталії Дурунди. У видавництві професійно, добросовісно, вчасно виконали свою роботу. Презентабельні обкладинка, палітурка, форзац, друк – усе якісно. Про це, зокрема, йшлося на початку презентації, яка відбулася в Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Федора Потушняка.
На Закарпатті пройде благодійний захід для підтримки ЗСУ
Музика, виставка картин, ярмарок, дитяча програма.
Сливовий леквар внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини України
Міністерство культури та інформаційної політики України включило до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України 3 нових елементи: традицію соломоплетіння у Турійській громаді Волинської області; практику та культурний контекст приготування «чіберек» та «янтик» – традиційних страв кримських татар та сливовий леквар – традицію приготування та культуру споживання на Закарпатті.
Митець із Закарпаття нагороджений Золотою медаллю Академії мистецтв України
Митець Тиберій Сільваші нагороджений Золотою медаллю Академії мистецтв України.
Фуремні ґратуляції
Перше слово назви цього відгуку на книжку письменника Юрія Шипа «Най ся жиє файно всім» на перший погляд може видатися старомодним або новотвором. Однак це не так, бо воно — промовистий закарпатський діалект, який означає: вигідний, корисний, цікавий та інші позитивні якості.
Там, де народжується Любов…
Що не кажіть, але як багато залежить від назви твору! І не завжди вона буває влучною, чого не скажеш про роман «Крижане полум’я». Авторка ужгородка Наталія Дурунда вдало поєднала непоєднуване (оксиморон), абсолютно протилежні за змістом і значенням не тільки слова, а й природні стихії, які вони означають. Принагідно згадуються «Веселий цвинтар» Василя Стуса і рядок із поезії Тараса Шевченка «В казематі»: «… На нашій, не своїй землі», поетична збірка Олександра Астаф’єва «Сухі дощі» із використаням художнього засобу оксиморону.