Свого часу наше видання запускає проект щодо виконання закону місцевим самоврядуванням про доступу до публічної інформації.

Здається хто, як не чиновники, які отримують державні кошти, повинні добре знати закони. І не тільки знати, але й неухильно виконувати. Тоді й робота йтиме наче годинник і не виникатиме численних питань з боку журналістів. Після нашого візиту на Тячівщину склалося враження, що тут про українські акони навіть не чули. Скажімо, стаття 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Схоже, що тут «слуги   народу» живуть за своїми законами, котрі, вочевидь можуть суперечити державним.

Будемо говорити мовою фактів. В один з жовтневих днів наша група виїхала на Тячівщину.

...Зайшовши близько одинадцятої години у сільську раду с. Біловарці Тячіського району крім секретаря сільської ради ми не застали більше нікого. У своєму робочому кабінеті сільська фивниця теж була відсутня. На наше прохання прийняти від нас журналістський запит жіночка чомусь зніяковіла, а потім попросила почекати на голову сільської ради, яка, мовляв, десь відлучилася. Одна людина в робочий час на сільській раді? Невже у цій державній установі   вихідний день? У відповідь на це почули: люди звільняються, бо виїжджають на роботи за кордон. У нас нестача працівників. За півтора десятка хвилин на роботу прийшло аж двоє (!) жіночок. І хоча у секретаря явно не було бажання прийняти від нас запит, однак взяти його таки довелося.

У загальноосвітній школі цього ж села на прохання прийняти від нас запит і розписатися про його отримання чомусь викликало в заступників директора бурхливу реакцію. Чому, для чого, а що там написано, чого ви хочете від нас? Це ще не повний перелік запитань, хоча ми відповідали, що в документі все чітко написано. Однак заступниця була категоричною: без директора ніякого від вас не візьму. А керівник школи поїхала в Тячево, так що якщо хочете – чекайте. Мовляв, у неї журнал закритий в кабінеті. Мабуть, весь цей цирк потрібно було зняти на відео. Для прокуратури, щоби бачила «компетентність» педагогів. Довелося відправляти запит з поштового відділення замовним листом. Згодом, вдалося перевірити, що запит   керівництво школи отримало, але відповіді до цих пір так і не надало. Чому? Залишається загадкою. Невже там такі важкі запитання? Чи, може надана відповідь може викликати інтерес правоохоронних органів.

Писати про деякі подібні сценки в інших установах за браком місця не будемо. Бо ж виникало враження, що окремі чиновники є громадянами не України, а, скажімо, Гонолулу.

На отримання відповіді згідно чинного законодавства дається 5 робочих днів.

Схоже на те, що в окремих сільських радах навіть не навчилися як слід уважно й до кінця читати отримані документи. Посудіть самі. У своєму запиті ми просили надати нам сканкопії, які відправити на нашу електронну адресу. Ніяких ксерокопій і витрати паперу.

Отримані відповіді викликали щонайменше посмішку. Виникало резонне запитання: чим там взагалі займаються. Посудіть самі. Біловарська сільська рада на один з пунктів відповіла: проекти рішень Біловарської сільської ради з періоду 01.01.2014 по 17.08.2018 року в сільській раді відсутні. Ось так. І нее більше і не менше. Інші відповіді теж були в «тему»: не формують; не надходили, немає, не формують. Це ще не все. Зате на рахунок інформаційного агентства надіслали рахунок «всього» на 9300 гривень. Значилося: на відшкодування фактичних витрат або друк документів, що надаються за запитом на інформацію. І тут втрачався логічний зв’язок. Перше питання: за що платити, коли у відповіді, яку отримали (читай вище) написано: відсутні, немає, не формують, немає. Тобто платити за «немає»? По-друге: в запиті написано чітко: відповідно до статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» просимо надати відповідь протягом 5 робочих днів з дня отримання запиту. Відповідь, сканкопії просимо надіслати на електронну адресу (яка додається). Ну не вміють небораки читати. Мабуть у школі не навчили, яка знаходиться напроти.

Аналогічна відповідь надійшла   і з Бедевлянської сільської ради Тячівського району. І складалася вона ну просто під копірку, мабуть одним ну дуже «досвідченим» юристом. От тільки знову ж таки неуважним.   Не вірите? Будь ласка.

Пункт №2. Проекти рішень Біловарської сільської ради з періоду 01.01.2014 по 17.08.2018 року в сільській раді відсутні. Виникає питання: яке відношення має сільська рада с. Біловарці до Бедевлянської? Чи, може, сарака юрист працював так на два фронти, що забув поміняти назву? І це певніше за все так.   Бо й далі відповіді йдуть повністю аналогічні, як у Біловарцях. Не забув і виставити рахунок – 9328 гривень. На 28 гривень більше ніж у Біловарцях. Може вирішив собі урвати на каву? Так і бути, ми йому поставимо.

Згідного чинного законодавства ми звернулися в Тячіську прокуратуру із заявами. Наші повідомлення прокурор Іван Швед підтримав і висловив підтримку журналістам щодо встановленні законності і дотримання главності в роботі місцевого самоврядування.

За трьома згаданими фактами вже відкриті кримінальні провадження. Працівники прокуратури починають розслідування, котре повинні довести до логічного завершення згідно закону.

На момент написання матеріалу нам надійшла відповідь із Тересвянської сільської ради, яка на електронну адресу надала в повному обсязі   всі необхідні документи. Й що цікаво, без будь-яких рахунків. Отож, на сільських радах Тячівщини вміють і уважно читати.

Нам цікаво: у наступних журналістських запитах всі зможуть уважно прочитати документ чи візьмуть на допомогу юриста, який готував відповіді для Біловарців і Бедевлі.

Інформаційне агентство "ЗІДО"