У З’їзді судинних хірургів   і ангіологів візьмуть участь близько 400 медиків

admin 12.09.2012 14:05 ПОДІЇ

Сьогодні в Ужгородському прес-клубі відбулася прес-конференція організаторів З’їзду судинних хірургів і ангіологів, що розпочався цього ж дня в Ужгороді.

Учасники конференції професор Василь Русин, завідувач кафедри хірургічних хвороб УжНУ, президент Асоціації хірургів Закарпаття; Роман Шніцер, начальник управління охорони здоров‘я Закарпатської ОДА; професор Олександр Болдіжар, декан медичного факультету УжНУ розповіли про передовий досвід щодо лікування хвороб, які перебувають на перших місцях серед причин смертності українців.
«Є багато потужних регіонів у плані розвитку медичної галузі, Закарпаття є одним з них, - зазначив Роман Шніцер. - З’їзд має статус міжнародного, на ньому задекларували свою присутність провідні вчені. З часу створення на базі обласної лікарні відділення судинної хірургії у 1996 році, прооперовано більше 7 тис. хворих із судинною патологією. Ангіохірургія   на сьогодні це та галузь, яка залежить від запровадження новітніх технологій. Немає такої судини, де б не оперували судинні хірурги». Крім того, в Ужгороді у 2003 році відкрито серцево-судинний центр на базі Закарпатського обласного кардіологічного диспансеру.
За словами Романа Шніцера, причиною смертності українців перш за все є   порушення мозкового кровообігу, на другому місці – захворювання серця та його судин (інсульти та інфаркти). Ці показники є відповідними і у світі загалом. «Наразі ж у Закарпатті на 600 інфарктів в рік спостерігається зниження смертності на 3,2% завдяки нашим судинним хірургам. А це значна кількість врятованих життів, -зауважив Роман Шніцер.
Професор Василь Русин, завідувач кафедри хірургічних хвороб УжНУ, президент Асоціації хірургів Закарпаття розповів, що ще 20-30 років тому хірурги оперували тільки на великих судинах та на сьогодні вони беруться до операцій будь-якої складності. Тим самим вирішують проблему смертності, пов’язану з патологіями серцево-судинної системи.
«Щодо з’їзду, то за дві доби ми вислухаємо 92 доповіді. Відібрано 400 членів делегацій із Білорусії, Німеччини, Австрії, країн СНГ. Крім того, додатково приїдуть 150-200 учасників-слухачів», - наголосив Василь Русин. Професор також підкреслив вагомі здобутки науковців УжНУ: «На базі кафедри хірургічний хвороб медичного факультету та за результатами роботи відділення судинної хірургії вже захищено 3 докторські дисертації, 8 кандидатських дисертацій, опубліковано більш, як 250 наукових статей у фахових журналах. Навчаються 5 аспірантів».
«На сьогодні, будь-який спеціаліст-медик хірургічного профілю, не знаючи основ судинної хірургії, не може себе реалізувати в хірургії взагалі. Знання патології судин та хірургії судин є необхідними для проведення будь-яких операцій. Тому ми дуже раді, що з 1996 року, відколи відкритий відділ судинної хірургії, цей напрям зробив великий крок у області. Також охоплено великий сегмент наукової роботи. Ми пропагуємо і показуємо нововведення студентам. Раніше з певними патологіями ми відправляли пацієнтів до інших центрів, а наразі ж такі випадки зведені до нуля», - відзначив на прес-конференції професор Олександр Болдіжар, декан медичного факультету УжНУ.
Роман Шніцер, начальник управління охорони здоров‘я Закарпатської ОДА додав, що ангіохірургія - це та рідкісна спеціальність, яка дає можливість займатися і транспланталогією. «Завжди має бути якийсь орієнтир для розвитку. На сьогоднішній день такою планкою повинна стати трансплантація. Наразі ж готується закон про презумпцію згоди на донорство, що дасть можливість врятувати сотні життів. Наприклад, хворих з проблемами нирок, які змушені крім супутньої терапії постійно проходити гемодіаліз. Пересадка донорської нирки значно б покращила рівень життя таких пацієнтів та скоротила витрати на лікування. Тож надіємося, що цей закон буде оперативно прийнятий Верховною Радою», - сказав він.


Ужгородський прес-клуб реформ

admin

Коментарі :


Додати коментар

 

 

 

Погода

ПОДІЇ

Оголошення

Архів новин

Влада

Чи влаштовує вас влада в Україні?


Влаштовує
Не влаштовує
Мені однаково


Голосувати/результат