Афіша »

Обласна наукова універсальна бібліотека
Щосереди — засідання англомовного клубу «English-speaking house». Поч. о 17.00.

Погода »      Курс валют »
Актуально »      Редакція "ONLINE"
 
Угорська корона і Закарпаття: Історія предмета, який став символом
 
| ВСІ НОВИНИ | ПОДІЇ | ПОЛІТИКА | СОЦІО | РАТУША | СПОРТ | ДОЗВІЛЛЯ | ЗДОРОВ'Я | КРИМІНАЛ | ФОТОРЕПОРТАЖ | НЕОПУБЛІКОВАНЕ |
 
Архів » / Свіжий номер »
 
 
 
 
 
Архів » / Новини ОНЛАЙН »
14:34 У творчому доробку скульптора Михайла Колодка 30 міні-скульптур
14:31 На Закарпатті субсидію одержують майже 150 тисяч родин
14:20 У Виноградові неповнолітні займалися грабежами
13:51 Закарпатські лісівники підбили підсумки роботи у минулому році
16:02 Мешканці Кошельова збираються блокувати дорогу вимагаючи її відремонтувати
13:22 Москаль: «На Закарпатті гостра нестача вакцини від кору, забезпечено менше третини щеплень від потре
13:16 У Волівці відновили водопостачання
23:41 В Угорщині ініціювали збір підписів проти виплати пенсій жителям інших держав
 
 
 
 
 
Оголошення »
Домашній електрик. Ремонт та встановлення електропроводки, підключення електроприладів. Тел. 050-177-73-04.  
 
 
Автомийка в Ужгороді прийме на роботу мийників автомобілів. Тел. 050-609-48-29.  
 
 
Продам земельну ділянку за гот. «Ужгород». Дорого. Тел. 050-523-09-36.  
 
 
Куплю роги оленя від 200 грн. до 350 грн./кг, куницю кам’яну — 300 грн., лісову — 500 грн. Тел. 093-759-53-06.  
 
 
Комплексна бригада виконує швидко і якісно ремонт квартир і будинків. Встановлення гіпсокартону, шпаклювання, декоративне шпаклювання, ламінат, шпалери, реставрація ванн.
Тел. 066-092-31-63, Віталій.  
 
 
Загублені водійські права. Прошу повернути за винагороду. Тел. 050-523-09-36.  
 
 
Продам будинок у с. Сімерки Перечинського р-ну — 10 тис. у. о. Тел. 050-561-10-96.  
 
 
Продам недобудований будинок у р-ні Підлипників, 220 м2 — 45 тис. у. о. або обмін. Тел. 050-561-10-96.  
 
 
Продам 3-кімн. кв. на вул. Гагаріна, 1/5, відмінний стан, із меблями — 45 тис. у. о. Тел. 050-561-10-96.  
 
 
 
 
Интернет магазин брендовой обуви, одежды, сумок Fashion Studio.

Фотограф - Олександр Тегза.

Державна податкова адміністрація у Закарпатській області
Програма ТБ
 
     

Премія імені Петра Скунця та навколо неї
Як стало відомо із засобів масової інформації (газети «Ужгород», «РІО» та ін.) Ужгородська міська рада ще в кінці 2016 р. заснувала премію імені Петра Скунця в галузі літератури і краєзнавства, затвердила відповідну конкурсну комісію, Положення про премію тощо, а у серпні 2017 р. конкурсна комісія визначила переможців у номінації «краєзнавство», але не спромоглася визначити лауреата у номінації «література».

Що ж, заснування премії – річ престижна, тим більше для обласного центру, вона варта підтримки і схвалення. Але глибше вникнення в цю справу переконує, що підхід, концептуальне бачення та ін. засновників і результати діяльності конкурсної комісії не викликають захоплення, а, навпаки, наводять на сумні роздуми і спричиняють чимало запитань.

Насампед, виникає питання: чому премія імені відомого українського поета, лауреата Шевченківської премії П. Скунця встановлена не в одній, а в двох, досить віддалених одна від одної, номінаціях – з літератури і краєзнавства? Щодо першої – все зрозуміло, хоча було б престижніше, якби така премія була заснована облдержадміністрацією і обласною радою (П. Скунць – постать всеукраїнського масштабу), а от щодо краєзнавства – питання є. Адже поет і публіцист П. Скунць краєзнавцем не був, досягнень у цій галузі не має. Окрім цього, поєднувати дві різні між собою номінації, вважаємо, неправильно. Виходить такий собі гібрид. Ще можна допустити, що премія могла бути встановлена в номінації «література і журналістика», оскільки Петро Скунць був не тільки визначним поетом, але й талановитим журналістом, редактором газети «Карпатська Україна», а його публіцистичні статті мали великий вплив на формування національної самосвідомості закарпатців та поширення у краї національної ідеї.

У свій час обласною організацією Українського товариства охорони пам’яток історії і культури було засновано премію в галузі краєзнавства імені Петра Петровича Сови (автора численних краєзнавчих статей, путівників і буклетів про Ужгород, грунтовної, найкращої до цих пір, монографії з історії міста «Прошлое Ужгорода», члена муніципальної управи міста у 20-і роки ХХ ст., голови управи та голови Народного комітету Ужгорода у 1944–1945 рр.). Але з плином часу ініціатива згасала, лауреати премії не визначалися, про добру справу давно забули.

У зв’язку із сказаним, чи не слід було заснувати дві окремі премії, скажімо, в галузі літератури імені П. Скунця, і в галузі краєзнавства імені П. Сови? Останній для розвитку Ужгорода, краєзнавства, дослідження історії міста, вивчення, популяризації і збереження пам’яток історії культури і природи обласного центру, становлення і діяльності Закарпатського краєзнавчого музею, Закарпатського музею народної архітектури та побуту зробив дуже багато.

Премія міста в галузі краєзнавства, якщо комусь не подобається постать П. Сови (хоча про нього ще при житті змістовну статтю написав саме Петро Скунць), могла б отримати ім’я іншого визначного краєзнавця, перекладача, мера Ужгорода у 1900–1916 рр. Михайла Фінцицького, автора трьох томів нарисів з історії міста (четвертий, невиданий, том загубився), людини, яка так само дуже багато зробила для розвитку Ужгорода.

Чому цього не врахували депутати міської ради та їхні консультанти – сказати важко, та повернутися до цього питання ніколи не пізно – чи депутатському корпусу нинішнього скликання, або вже наступному.

Це по-перше.

По-друге, незрозуміло, якими критеріями керувалася міська рада, затверджуючи комісію з присудження премії, зокрема, з врахуванням номінації «краєзнавство». Адже серед членів комісії немає жодного краєзнавця! Жодного! Може, в Ужгороді таких немає взагалі? Та ні, вони є, досить згадати імена таких відомих краєзнавців, дослідників і популяризаторів історії і культури міста (й усієї області) як Йосип Кобаль, Степан Пеняк, Сергій Федака, Тетяна Літераті, Людвіг Філіп та ін. Чому ніхто з названих і неназваних не був включений до складу комісії?

Ще важче зрозуміти, чому комісія, зважаючи на назву премії іменем відомого українського поета, не визначила переможця в номінації «література» – головній, і за задумом, і за фактом, номінації премії? Чи то не було відповідних подань, чи подані твори були вкрай слабкі, а чи не вистачило терпіння і знань – причина невідома. А, може, для упішнішої, продуктивнішої роботи комісії варто було включити до її складу нових членів або, принаймні, залучити до її засідань консультантів – фахівців з кафедри української літератури Ужгородського національного університету та провідних письменників області?

Натомість, визначено чомусь двох (саме так, не одного, а двох) переможців у номінації «краєзнавство». Чому так? Логіка членів комісії, очевидно, проста: раз не визначили переможця в номінації «література», то дамо дві премії в галузі «краєзнавство». Але хіба така «логіка» (якщо це не інтерес когось) на користь справі?

Що ж до самих переможців конкурсу та їх праць (Михайло Тиводар «Етнографія Закарпаття» і Віктор Шостак «Тисячолітнє дерево» – про музичну культуру краю), вони заслуговують високої оцінки і будь-яких премій – обласних, всеукраїнських і навіть європейських, але вони не стосуються історії і культури Ужгорода, а охоплюють все Закарпаття.

У той же час, у затвердженому Положенні про премію записано: «Премія є творчою відзнакою, якою нагороджуються літератори і краєзнавці, твори котрих популяризують місто Ужгород, його історію, сучасність, видатних ужгородців, що творять славу міста над Ужем». З цим не можна не погодитися, але комісія чомусь цю вимогу Положення проігнорувала.

Не дотримано комісією і пункту Положення про те, що на здобуття премії висуваються твори, які вийшли друком упродовж останніх трьох років. Книга одного з переможців вийшла друком у видавництві «Ґражда» у 2011 р., тобто шість років тому, а у 2017 р. перевидана у тому ж видавництві. Але ж перевидання книги з незначними змінами й доповненнями не можна вважати її новим виданням…

Важко повірити в те, що навіть у такій, здається, простій справі, як заснування і присудження іменної премії, Ужгородська міська рада засвідчила свою неспроможність зробити так, як це належить органу самоврядування обласного центру – продумано, послідовно, грамотно, аргументовано, переконливо. Це ж у рівній мірі стосується і створеної нею відповідної преміальної комісії.

Незважаючи на сказане, премію, мабуть, таки вручатимуть і прийматимуть на День міста – з пафосом, музикою та насолодою. Але чи збагатиться від цього історія Ужгорода і чи отримає духовну, культурну і моральну насолоду громада міста – виникає сумнів.

То ж, як кажуть у таких випадках, мораль у кожного своя…

Вальдемар Тросницький,
Краєзнавець, педагог

12.09.2017, 19:48

ТЕГИ : огляд листів

ДРУКУВАТИ EMAIL КОМЕНТАРІ (0)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і нажміть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

   
Loading...
 
Коментарі   Аналітика   Популярні  

АВЕ нагадує про укладання договорів...
Абонент : Яка це гаряча лінія де не можна додзвони...

На першому міжнародному фестивалі «Василля» власну...
Олежка : Москаль ходить на фесты, а порядок у цен...

Угорська корона і Закарпаття: Історія предмета, як...
Марина : КОРОНУ, уничтожил покидьок Волошин, прис...

В центрі Ужгорода стару чеську бруківку замінили ц...
Олександр : андреев ничего не сделал для города, под...

Укрпошта хоче замінити договір на дискримінаційний...
читач : Ростов – кум Балоги, який так прогинаєть...

Ален Панов: Україна сьогодні — совкова держава у в...
Степан : Розумний чудак...

Небайдужі ужгородці виграли битву за зелі зони із ...
Вуйко : Партія Відродження це всі члени з Партії...

Сергій Ратушняк про зиму в тілах і душах...
Олекса : Давай вже щось позитивне!...

  В НОМЕРІ :
1
 
Соціо »
Угорська корона і Закарпаття: Історія предмета, який став символом
З-поміж усіх історичних пам’яток і символів Угорщини найбільшу цінність має угорська корона. Це не просто витвір ювелірного мистецтва чи історична реліквія, а ще й символ угорської державності. Там, де корона — угорська земля. Її історія дуже цікава: цей предмет зникав на століття, затим повертався. Тривалий період своєрідних «мандрів», спроби продаж-викупів не знищили її, а тільки додали цінності.

Подарунки  

Який подарунок ви чекаєте на свята?

Гроші
Премію
Підвищення зарплати
Подорож
Техніку
Одяг
Нічого не очікую

Голосувати/Результат



Телефон/факс::

+38 (03122) 2-95-48
+38 (03122) 2-79-71
Адреса:

88018, УкраЇна, м. Ужгород,
вул. Белінського, 24б

E-mail:




© Закарпатський інформаційний тижневик "Р.І.О."    

Розробка сайту - CrafIT.com