1. Новини
  2. СОЦІО

Мешканці закарпатського села Річка досі носять гуні

admin 17.05.2016 09:21 СОЦІО

Село Річка (у Міжгірському районі) – оаза різноманітних ремесел. Тут досі вже поважного віку мешканці виготовляють сопілки та трембіти, а також дримби (щипковий музичний інструмент).


Чимало селян займаються різьбленням по дереву. Багато жінок вишивають сорочки, рушники, серветки і скатерки. Але найпоширеніше тут ручне ткацтво. Кросна стоять майже у всіх хатах. Забуті горянами в інших селах гуні тут ніколи не переставали носити. Старші люди ходять в гунях до церкви. У кого є кілька гунь, то беруть їх і до роботи. На Різдво також колядують в гунях; їх одягають наречені перед тим, як виходять із церкви і їх обсівають пшеницею. Перший танець молодят – на покрівцях-джергах, схожих на гуні. У цьому одязі виступає й місцевий фольклорно-етнографічний ансамбль «Верховиночка».
Старожили розповідають, що їхні предки носили гуні і взимку, і влітку. До всякого випадку життя була інша – на похорони одягали чорну або сиву, на весілля – білу. У зимові довгі вечори молодь збиралася на вечорниці то в одній хаті, то в іншій хаті, де жили дівчата. Дівчата пряли, плели, вишивали. Хлопці теж приходили на вечірки. Вони робили веретена, ложки, прялки. Вхід на вечірки був тільки у гунях.
Щоб давнє ремесло освоювала молодь, 2013-го у Річці відкрили цех-студію ручного ткацтва з елементами вишивки (складова Міжгірського професійного ліцею), пише Невідома Україна.
Як з’являється «на світ» гуня? Найперше вовну парять, після того миють у гірській річці 5-6 годин. Після висихання руно розскубують, а потім за допомогою спеціального гребінця чухрають на щиті. Відтак пластами укладають вовну в бочку, прикладають каменем, щоб уляглася. Відлежану «прививають» на куделю і «махають» із неї нитку. Якщо нитка всюди однакова, гладенька, то й гуня вийде рівною. «Помахану» вовну навивають на ціпки, а потім разом із ціпками нав’язують на спеціальну палицю – нав’язувач. Після нав’язування ниток сідають за кросна.
Для ткання потрібна нитяна основа. Її колись виготовляли з льону або конопель, тепер купують готову. Основу теж перекладають ціпками, щоб не збивалася. Виткані дві половинки майбутньої гуні зшивають і кидають у валило – конусоподібної форми дерев’яний цебер (природна пральна машина). Вовна тут відпереться без жодного хімічного порошку до сліпучої білизни. Кладуть у валило і светри, доріжки, ліжники. Сучасна пральна машина від такої кількости речей рано чи пізно вийде з ладу, а ця вічна. Потребує лише нагляду і дрібного ремонту. Поряд із валилом – нескладні стіл і грядка. На них гуні, ліжники і джерги стечуть від води, підсохнуть. Мокрими їх не доніс би навіть велетень.
Три-чотири дні вовна б’ється-колотиться під струменями води. Після валила дві половинки розшивають, кроять і вже остаточно зшивають, а краї оздоблюють: для жінок – кольоровими, а чоловіків – чорно-білими нитками. Начісують гребінцем.
Рейтинг цього верхнього одягу підвищують і туристи, які навідуються постійно. Шанувальники ретростилю спеціально приїжджають по них у село.
Найкращою і найдорожчою вважається гуня-коцованя (з довгим ворсом). Її волокна нагадують необроблену овечу шкуру. Що довший ворс на гуні, то краще вона захищає від дощу. На неї йде більше вовни, робота триваліша, тому вона й дорожча.
2013 року в селі уперше провели фестиваль «Річанські гуні».
У збірці Анстасії Даліди «Дзвони Карпатського краю» (2001) є і вірші про гуню («Мамина гуня», «Золотоє, овечоє руно»), і верховинські коломийки, в яких про неї йдеться («Сорочка-довганя, гуня коцованя»).

chas-z.com.ua

admin

Коментарі :


Додати коментар

 

 

 

Погода
Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

СОЦІО

Оголошення

  • * На роботу в ресторан потрібні кухар та помічник кухаря. Заробітна плата кухаря — від 1 500 до 2 500 грн/день. Тел. 050-513-34-83.

    * На роботу в ресторан приймемо прибиральницю, посудомийку. Тел. 095-121-50-05, Наталя.


    * Продам, обміняю або видам 2-пов. будинок у с. Сторожниця на вул. Ужанській, 1, пл. 150 м2, 20 сот. + 1 га приватизованої землі (34 дерева), рибник, гараж, теплиця. Тел. 096-658-37-78. Приходити з 10.00 до 14.00 та з 18.00 до 20.00.

    КУПЛЮ Терміново ділянку під будівництво (на перспективу) в р-ні вул. Загорської або р-н Шахти, до 250 тис. грн. Розрахунок протягом доби. Тел. 093-047-11-52.

    * Побілка, шпаклювання, шпалери, ламінат. Тел. 050-961-39-68.

    * Виготовлення пам’ятників, сходинок, підвіконників та ін. із граніту, мармуру, гранітної крихти. Тел.: 095-707-92-09, 050-199-63-92, Віктор.

    * Масаж. Тел. 095-475-18-38.

    * ВАНТАЖНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ. Вантажники. Тел.: 65-49-46, 050-941-61-61.

    * Настилання паркету, ламінату. Шліфування, лакування. Тел. 050-204-13-33.

    * Ремонт, профілактика, встановлення газових колонок, плит, котлів (двоконтурних), конвекторів, електробойлерів. Тел.: 64-39-03, 050-673-73-31.

    * Опалення. Водопровід. Сантехніка. Швидко. Якісно. Тел. 050-523-58-88.

    * Опалення, водопровід, «безбашенки», електробойлери, газові колонки. Встановлення, ремонт, сантехнічні роботи. Тел.: 050-974-99-73, 099-240-09-84.

    * Виконуємо всі види будівельно-монтажних і ремонтних робіт; енергозберігаюче каркасно-дерев’яне будівництво, утеплення будівель, у тому числі ековатою; послуги виконроба або технагляду. Тел. 050-611-25-84, Володимир, www.contractor.uz.ua.

    * Ремонт квартир. Відкоси. Тел. 095-930-68-81.

    * Видам 3-кімн. кв. у центрі міста (вул. Швабська, біля хреста), 1-й поверх, усі вигоди. Тел. 050-992-60-70.

    * Видам   1-, 2- та 3-кімн. кв. за ціною від 5 тис. грн. Тел. 050-814-94-41.

    * На постійну роботу потрібні: електрик, механік, оператор газової котельні, вантажники, рафінери, бухгалтери, прибиральниці, секретарі. Довозимо співробітників на роботу і з роботи. Підприємство розташоване в центрі міста, цілодобова охорона. Адреса: 88000 м. Ужгород, вул. Шумна, 25. Контактний телефон 0(66) 760-29-61.

Архів новин

Влада

Чи влаштовує вас влада в Україні?


Влаштовує
Не влаштовує
Мені однаково


Голосувати/результат