Бандитські підпали
Таке враження, що Закарпаття повертається до 90-х років, коли бандити контролювали бізнес та політиків. Незгодним спалювали будинки та автомобілі. Це в кращому випадку.
В Україні зараз війна і, здавалося б, це має консолідувати весь народ на боротьбу з ворогом. Політичні чвари повинні зникнути і всі політики повинні працювати на перемогу над зовнішнім ворогом.
Звичайно ж, війну найбільше відчувають на сході країни і наш край став не просто прихистком для постраждалих на сході, але й надає можливість бізнесу зі сходу продовжувати діяльність у нас. Тут спокійно і затишно.
Та, як виявилося, це лише на перший погляд. Бо існують свої регіональні політичні та бізнесові еліти, які постійно в русі і пошуках максимальної вигоди та влади.
Протягом кількох днів на Закарпатті сталися два гучні підпали автомобілів. Спочатку в Ужгороді невідомі підпалили автомобіль, який належав секретарю Ужгородської міськради Арсену Мелкумяну. Підпал був зухвалим, бо автомобіль стояв на території приватного дворогосподарства, яке охоронялося.
А ще через день підпалили автомобіль, який належав депутату Закарпатської облради Георгію Горвату. І це також був зухвалий підпал, бо зловмисники діяли вдень у людному місці.
У нас діє військовий стан і відповідальність за злочини значно суворіша. Чи знали про це підпалювачі? Звичайно ж, знали і при цьому спокійно йшли на ризик.
Тобто, хтось ризикує своїм життям на фронті, захищаючи батьківщину, а хтось ризикує свободою, виконуючи команди братви.
Які ж причини спалаху бандитизму? Не виключено, що голова Закарпатської ОВА Віктор Микита вирішив грати свою гру і дистанціюватися від місцевих політичних еліт. Микита має чудовий досвід роботи в СБУ, він знає - хто чим дихає в середовищі політичної еліти Закарпаття. Знає про їхні впливи і навіть про те, у кого який «дах» в столиці. Зваживши все це, голова ОВА, скоріше за все, дав зрозуміти місцевій братві, що працювати на їхніх умовах не має наміру.
Підпали стали попередженням саме Микиті. І підпалів може бути більше. Не виключено, що на цьому фоні клани Ланя, Балоги та Петьовки, які заздалегідь розподілили зони впливу на Закарпатті і останнім часом не зовсім дружили, тепер об’єднаються, щоб принаймні зберегти свій вплив і бізнес.
Чим ризикує Микита? Максимально чим він ризикує – звільненням з посади у випадку погіршення криміногенної ситуації в регіоні. Що він може зробити? Довести справу до логічного кінця і покінчити відвертим бандитизмом. Якими засобами? Підтримкою з Києва та місцевих правоохоронних органів.
Якщо спротив криміналу буде рости, то в у мовах військового стану в компетенції Микити ввести в області комендантську годину і провести широкомасштабну спецоперацію по затриманню кримінальних елементів, які зараз тероризують область. Зворотнього шляху немає. Можливостей домовлятися стає все менше.
Ну цілком зрозуміло, що багато хто свої біцепси та вправність демонструватиме вже не в кримінальних розборках на Закарпатті, а десь на лінії зіткнення з російськими окупантами.
Коментарі :
Додати коментар