Василь Поп виховав майже половину Cпілки письменників Закарпаття
В Ужгороді відсвяткували 80-річчя основоположника літературної критики.
З думкою цієї людини рахувався тогочасний літературний бомонд, до порад прислухалися ті, хто починав шлях у мистецтві. Тож ювілей літературознавця зібрав у читальному залі облас-ної бібліотеки чимало друзів, колег по перу й відданих вихованців закарпатського метра. Приміщення було заповнене вщерть.
Втім якби запросити на зустріч усіх, кому допомагав Василь Поп, то не вистачило би не лише місця, а й часу для спогадів.
До 80-річного ювілею літературознавець не дожив п’ять років. Смаглявий красень-верховинець розпочинав свій шлях із поезії й перейшов на критику з 1970-х років. Тривалий час працював в УжНУ. Протягом усього життя був чуйним, переймався за долі інших людей. А письменникам не дозволяв дрімати. Впродовж багатьох років очолював літературну студію імені Юрія Гойди. Відомі сьогодні письменники й науковці Тетяна Ліхтей, Мар’яна Нейметі, Олександра Ігнатович, Михайло Рошко, Володимир Фединишинець були серед останніх поколінь літстудійців, яких навчав Василь Поп.
Керував літвечором в обласній бібліотеці Василь Густі, голова Закарпатської організації Спілки письменників України. Він коментував і невеликий літопис життя та творчості Василя Попа з фотографіями спільних зустрічей, творчих проектів, а також сімейного архіву літературознавця.
Чимала заслуга цієї людини в академічній освіті та громадсько-культурному житті краю. Василь Поп першим організував у Ужгороді Міжнародне свято Шевченка, на яке з’їхалося чимало письменників із-за кордону. Брав активну участь у популярних акціях «письменників за прилавком». У його часи письменники-закарпатці з власними книжками виїжджали до інших районів і навіть за межі області.
Письменник Іван Чендей колись сказав, що Василь Поп — це жива бухгалтерія закарпатської культури. Справа ніби й невелика, але без неї сучасної літератури не було би.
З літературознавцем Дмитром Федакою працювали до кінця 90-х років. Василь Поп дбав про те, щоб у літературу приходила молодь. «Мужньо жив і мужньо творив», — переконаний колега Дмитро Федака.
Якби не Василь Степанович, то сьогодні не було би й половини Закарпатської організації спілки письменників, вважає письменник Дмитро Кешеля: «Опоненти вважали Василя Попа м’якохарактерним. Але я не знаю більш мужнього чоловіка. Бо мужність полягає не в розмахуванні кулаками».
Василь Поп мав неабиякий талант збирати біля себе всю творчу молодь Закарпаття. Письменник Василь Кузан літературну діяльність розпочав саме зі студії ім. Василя Гойди. Від свого вчителя Василя Попа митець узяв чимало. Методи навчання, базовані на спілкуванні, Василь Кузан сьогодні застосовує при вихованні власних літстудійців.
Письменник Юрій Шип згадує літературознавця ще під час вступу до університету. Як викладач Василь Степанович приходив на іспити у вишиванках.
Коли говоримо про закарпатську школу новелістики, то в цьому заслуга передусім Василя Попа, вважає Олександра Ігнатович, одна з учениць літстудії імені Юрія Гойди. Вона згадує співпрацю Василя Попа й Івана Чендея. Колись взялися за розбудову Закарпатської організації Спілки письменників України. Одним із ключових завдань вважали повернення в літературу імен старшого покоління.
За словами дружини Йолани Поп, він був чутливим до краси, музики. Навіть затятому графоманові не виказував невдоволення творчістю, вважав, що кожен творить саме так, як у нього виходить. Протягом літвечора в обласній бібліотеці лунали й улюблені пісні Василя Попа у виконанні чоловічого хору «Голоси Карпат» під керівництвом Йосипа Черевка.
Сьогодні уявити курс закарпатської літератури без Василя Попа неможливо. Його напрацюваннями користуються як відомі науковці, так і студенти при написанні наукових робіт. Втім, мудрі поради залишаться не лише на папері, а й у пам’яті тих, кого він виховував, а також у літературно-критичному процесі Закарпаття, в якому Василь Поп зіграв одну з головних ролей.
Наталія Каралкіна
ТЕГИ : Василь ПопКоментарі :
Додати коментар