Які добавки до продуктів визнані небезпечними, але без попереджень продаються в Україні.

— І оце ви таке п’єте? — вчергове повертаючи на полицю яскравий пакет соку, дивується Жанна. Доглянута і вишукана брюнетка вже дев’ять років живе разом із чоловіком та двома дітьми в німецькому Лінгені, що за півтисячі кілометрів від столиці. До України щороку приїжджають усією родиною навідувати родичів.
— Це ж має бути сік! Вітаміни! Користь! А не… — намагається пригадати відповідне слово ще зі шкільної хімії обурена Жанна,   — …канцерогени. Отрута якась! З півгодини жінка разом із молодшою донькою та сестрою провели між полицями нашого супермаркету в пошуках «справжнього» соку. Не знайшли. Замість апельсинів та яблук — ароматизатори, замість вітаміну С — Е129.
За даними Інституту екогігієни і токсикології Медведя, щороку кожен українець у середньому з’їдає по три кілограми хімічних сполук.

«Свідомо» піднімало цю тему, коли у 2010-му Євросоюз запровадив спеціальне маркування шести популярних синтетичних барвників. На всіх продуктах, що містять E102, E104, E110, E122, E124 та E129, у країнах ЄС з’явилося попередження: Можуть шкодити дітям. Так європейці відреагували на дослідження, яке у 2009 році завершила Школа психології та медицини Університету Саутгемптона. «Ці харчові синтетичні барвники впливають на поведінку дітей трирічного і восьмирічного віку. Вони викликають гіперактивність, імпульсивність та неуважність», — написали вчені. Ми констатували тоді, що без жодних попереджень із цими барвниками в Україні далі вільно продавалися цукерки, желе та напої.

У вересні 2011-го уряд пообіцяв ситуацію виправити — заборонити більшість харчових добавок. Обіцянка так і залишається обіцянкою. Навпаки, перелік дозволених в Україні Е стає дедалі довшим. У той час як у розвинутому світі вони викликають усе більше підозр.

ЩО ДОДАЮТЬ НАМ У ПРОДУКТИ З «ЧОРНОГО СПИСКУ»

Контролем безпечності хар¬чових добавок на міжна¬родному рівні займається Об’єд¬наний комітет експертів із харчових добавок. В його складі — науковці Всесвітньої організації охорони здоров’я та Продовольчої й сільськогосподарської організації при ООН. В 1991-му вони разом створили спеціальну систему «Codex Alimentarius», де збирають останні дослідження про харчові добавки. Зараз у цьому «чорному списку» — сотні Е.

В Україні заборонені лише п’ять добавок — Е121, Е 123, Е240, Е924a і Е924b. А ось список дозволених перевищив відмітку в 235 речовин.

Ми порівняли «чорний» міжнародний перелік і «білий» український. І знайшли 45 (!) добавок, які в цивілізованому світі визнані небезпечними, а в Україні додаються у продукти без жодних попереджень. Ми згрупували їх за типами ризику у Таблицю 1.

З чим ми їх їмо? За першою знахідкою навіть до магазину виходити не довелося. Дістаю з сумки улюблений Orbit Professional White і вчитуюся у склад. Небезпечний для шкіри Е951 та провокатор шлунково-кишечних розладів Е320. Похід до супермаркету дав десятки інших прикладів.

В ЯКИХ ТОВАРАХ МІСТЯТЬСЯ Е З «ЧОРНОГО СПИСКУ»

У газованому напої «Оболонь» зі смаком лайму, у «Тархуні» від «Росинки», «Біола», «Аквалайф», «Буасон»; у «Lemo» марки Малбі, желейних цукерках «Змійка» з магазину «Бонбон бутик», мармеладі без цукру «Розмай», тортах «Київський», «Грильяжний» та «Космічний» від БКК, мармеладі «Лимонні та апельсинові частки», цукерках «Дюшес» та морських камінцях від «Повної чаші». Скрізь ми знайшли Е102 або Тартразин. Його звинувачують у негативному впливі на активність та увагу дітей. Найчастіше його використовують у морозиві, желе, пюре, йогуртах, гірчиці, цукерках, тортах, консервованих овочах та фруктах, а також у солодких газованих водах жовтого кольору.

E110, або Жовтий «захід сонця», ми знайшли в напої «Бриз мультифрукт», у торті «Абрикосовий чарівний» Ватутінського хлібокомбінату, міні-тортику «BisKonti» від Konti, желейних цукерках «Крокодил» та «Змійка» з магазину «Бонбон бутик», у «Сластиках желейних зі смаком апельсину» від «АВК», мармеладі «Лимонні та апельсинові дольки» від «Повної чаші». Цей барвник — не що інше як версія небезпечного канцерогенного барвника Судан I. Може викликати алергічні реакції, особливо в людей, які не переносять аспірину, та провокувати нудоту, блювання, нежить, набряк нирок.

Червоний барвник Е122, який може викликати алергічні реакції — особливо в астматиків, або Азорубін чи кармуазин, знайшли у круасанах зі смаком вишні фірми «Dolce Vita». Він же у желе зі смаком вишні «Премія», цукерках «Крокодил» із магазину «Бонбон бутик», зефірі біло-рожевому від Харківської кондитерської фабрики, морських камінцях та цукерках «Барбарис» від «Повної чаші», печиві «Фрутберрі» від «АВК», мармеладі без цукру «Розмай».

У рулетах «7 Days» зі полуничною начинкою, в желе зі смаком вишні від «Премії», торті «Премія пташине молоко» від «Фоззі-фуд», тортах «Київський» та «Космічний» від «БКК», рулеті зі смаком полуниці «7 Days» від «Chipita», ковбасі «Пармський хмизок» від «Тульчинм’яса», сластьонах желейних від «АВК», мармеладі без цукру «Розмай» ми знайшли червоний E124, або Понсо 4R. Він також є канцерогеном і може викликати алергічні реакції та провокувати приступи астми. Також призводить до гіперактивності й агресивності дітей.

Серед товарів, у яких ми побачили Е з «чорного списку», «чемпіоном» виявилися шоколадні драже M&Ms від компанії «Марс». Жовті та червоні горішки, які весело спілкуються в телероликах, у своєму складі містять одразу шість небезпечних складників — Е104, Е122, Е124, Е110, Е102 та Е171.

Ми надіслали запит до Національної комісії, чому й досі українців не попереджають про небезпеку продуктів із добавками. Відповіді не отримали. Це стандартна реакція медичної влади в останні роки.

ЯК УБЕРЕГТИСЯ

Повністю уникнути продуктів із консервантами неможливо, але кожен може зменшити кількість «хімії» в животі. Пам’ятайте, добавки не виводяться з організму. «Приберіть зі столу пакетовані соки, відмовтеся від магазинних соусів та майонезів, не «полегшуйте» життя напівфабрикатами. Привчіться готувати самі», — радить дієтолог Валентина Марик. Тепер уже німкеня Жанна знає поради дієтологів і активно ними користується. Тому з магазину виходить із яблуками та виноградом: «Зварю компот. Корисніше і смачніше буде».

Марія Землянська,
бюро журналістських розслідувань «Свідомо», для «РІО»

***

ДОВІДКА

Що є Е?

Називати харчові добавки «Е» почали в 1953 році. Це допомогло скоротити величезні складні назви та уникнути проблеми перекладу іншими мовами. Літера Е — це скорочення англійського «edible», що перекладається як «їстівний».
Як їх розрізняти? Центр екологічної безпеки споживачів проекту «Спільнота споживачів та громадські об’єднання» для зручності користувачів створив табличку Е. Ті, що мають номер від Е100 до Е182, це барвники, які підсилюють або відновлюють колір продукту. Бувають натуральними та штучними. Найчастіше виробники додають їх до напоїв, желе та солодощів.
Е від 200 до 280 — це консерванти. Їх використовують, щоб знищити бактерії, віруси, грибки та продовжити терміни зберігання харчів. Використовують консерванти в м’ясних та ковбасних виробах, консервах, шоколадках, алкогольних напоях.
З позначками від 300 до 391 — це добавки, що зберігають свіжість продукту. Це антиоксиданти, які додають до масел і пакувальних матеріалів, щоб уберегти їжу від зміни забарвлення через окислення. Люблять їх додавати до шоколаду.
Від 400 до 481 — це стабілізатори, емульгатори, загусники та ущільнювачі. Вони потрібні для хорошої форми продукту та консистенції. Без них не роблять соуси, майонез, йогурти та більшість кондитерських виробів.
Е500—Е585 — регулятори кислотності, тобто ропушувачі, комплексоутворювачі, регулятори вологи. Їх зазвичай використовують пекарі та кондитери. Такі «покращувачі» допомагають їм економити час та гроші на якісній сировині.
Від 600 до 699 — це підсилювачі смаку. У процесі зберігання та переробки продуктів кількість нуклеїнів — речовин, що посилюють смакове сприйняття — зменшується, тож їх доводиться додавати штучним шляхом. Знайти їх можна в супах швидкого приготування, напівфабрикатах, шоколадних батончиках.
Від 900 до 999 — підсолоджувачі. Попри солодку назву глюкози в їхньому складі немає. Власне тому їх використовують при виготовленні дієтичних продуктів.

***

Як вибирати українські фрукти

В Інтернеті дедалі частіше знаходимо інформацію про те, що більшість фруктів на українських ринках мають аж ніяк не українське походження. Згідно з неофіційними даними, кожен четвертий фрукт, який отримують українці, привезений до нас із заморських країн.
Теоретично немає нічого поганого в тому, щоби купувати заморські фрукти й овочі, окрім легкого здивування, чому купити, приміром, турецькі персики можна набагато дешевше, ніж рідні українські. Однак залишимо питання імпорту і повернемося до якості самих фруктів. Передусім українські фрукти піддаються меншій обробці хімікатами хоча би тому, що їх не треба далеко транспортувати і надто довго зберігати. Тому купувати своє краще, ніж дешевий заморський аналог.
То як відрізнити українські фрукти?
Краще менше, ніж більше. Зверніть увагу на розмір. Українські фрукти частіше програють у розмірі заморським «гостям».
Один до одного. Імпортні фрукти завжди як на підбір — приблизно однакового розміру й однакової форми.
Глянцевий блиск. Часто українські яблука або персики виглядають непоказно на тлі своїх закордонних братів, тоді як імпортні фрукти виглядають так, ніби зійшли зі сторінок журналу.
Відсутність червоточин. Згадайте, як часто за останній час вам доводилося виявляти у фруктах або ягодах черв’яків? Червоточини свідчать про те, що фрукти не були оброблені хімікатами.