Закарпатці дотепер традиційно давали своїм нащадкам звичні імена. Називали синів переважно так, як батька й діда. «Без «вихилясів», — говорить про це один із ужгородських професорів. — Тому у нас навіть відомі люди — керівники всеукраїнського масштабу — такі, як колишній очільник МНС і віце-спікер парламенту та перший заступник керівника уряду Дурдинець — Василь Васильович; екс-міністр зовнішніх економічних зв’язків Герц — Іван Іванович; авторитетний керівник закарпатської митниці Майор — Василь Васильович; голова облвиконкому Мальованик — Михайло Михайлович; народний художник України Ілько — Іван Іванович; поети Кузан і його тезка Кухта — Василі Васильовичі і т. д.».

Присвячується Василям і Міжнародний фестиваль «Василля», що вдруге на Старий Новий рік зібрав в Ужгороді чимало гостей. У його рамках проводиться виставки художніх робіт відомих митців Закарпаття «Наші славні Василі — окраса Срібної землі». Справді, протягом довгих попередніх десятиліть у родинах краян полюбляли, аби син носив ім’я батька-няня або ж діда. Вважалося, що роду не буде переводу, якщо нащадки носитимуть імена предків. Приміром, у Свалявському районі династія Гутників — усі Петри, у Хустському Поповичі — усі Михайли. І так уже кілька поколінь поспіль.

За словами начальника головного територіального облуправління юстиції Євгена Когутича, закарпатці впродовж минулого року обирали досить традиційні імена для дітей. Популярними для дівчат були: Анна, Аліса, Ірина, Катерина, Марія та Олександра. Для хлопчиків найчастіше обирали такі імена, як Артем, Богдан, Андрій та Антон. Проте не обійшлося і без екзотики. Дівчат подекуди називали Каталіна, Аделіна, Надіра, Лея, Данута, Аврора. Для хлопчиків обирали теж досить незвичні імена: Лука, Болдижар, Раду, Річард, Мухамед, Рубен.

А ось у другому за величиною місті Закарпаття Мукачеві найпопулярнішими торік стали імена для хлопчиків: Матвій, Даніель, Ізраїль, Марк, Тимофій, Дарій, Натан, Бенямін, Кирил, Северин. Для дівчат: Лея, Домініка, Емілія, Кіра, Патриція, Тереза, Даміра, Анабель, Софія, Дарина. Про це   повідомляють з міськради.

Зрозуміло, що за іменами можна часто вгадувати й національність новонародженого.  

Наразі обмежень для вибору імені дитини батьки не мають. Однак восени минулого року у Верховну Раду внесли законопроект, що може звузити ці права. Причина — можливі знущання над дітьми через надмірну фантазію їх батьків. За останні роки були випадки реєстрації таких імен, як Черешня, Золушка, Атлантида, Сервер, Таймер, Кукла, Янукович, Космос та інші, — продовжує Євген Когутич.

Можливість змінити ім’я існує. Підліток із чотирнадцяти років може вибирати собі ймення сам. А після шістнадцяти — змінювати зможе, скільки завгодно. Причина зрозуміла — аби ровесники не кепкували.

Автор цих рядків пригадує такий кумедний випадок. У кінці 70-х років один з наших однокурсників (факультету журналістики Київського університету імені Шевченка) став батьком донечки. Так той три тижні ходив до бібліотеки, вибирав ім’я. І назвав дитя якось настільки незвично — але поєднав якісь значення з давньоєврейської, давньогрецької й праслов’янської мов, — що дівчатко почало вже в садику соромитися свого ймення. І так тривало, поки дівчинка перед першим класом не поїхала влітку на Сумщину до бабусі в село. Там старша жінка, аби не дивувалися сусіди, почала кликати онучку Галею. А як дівча повернулося до столиці, то плакало, поки батьки не змінили їй запис у метриці! Бабина думка перемогла…

А ще була   й цілком анекдотична історія у селі Керецьки   Свалявського району. Велика родина заготовляла влітку сіно (а там площі гірських сінокосів на кожне дворогосподарство сягали й двох-трьох гектарів). І зненацька в обід загриміло й   розпочалася велика буря. Всі кинулися збирати сухе сіно. А в холодку під дикою яблунею тихенько сиділа й бавилася іграшкою дворічна дівчинка Сніжана. Коли великі краплі холодного дощу почали гамселити по її маленьких плечиках і голівці, дівча голосно заплакало. Але хто давно   — тим паче при свекрові й свекрусі — звертатиме увагу на дитя? Головне, аби дощ не промочив сіно. Молода невістка чимдуж згрібала. Першим не витерпів дідусь малої і гукнув: «Кидай граблі, хап Морозю і біжи під колибу!..» Відтоді, всі, хто чув, перейменували дитину поза очі по-новому.  

Цікаво, що торік кількість новонароджених закарпатців сягнула 13 995 малюків. А це майже на півтисячі менше, ніж попереднього, 2017 року. Хоча область входить до числа з найвищою народжуваністю. У Мукачеві, зокрема, народилося 475 дівчаток і 450 хлопчиків. Безпосередньо у пологовому будинку відділ державної реєстрації актів цивільного стану міськкрайонного управління юстиції проводить реєстрацію народження дітей. Було прямо там видано 585 свідоцтв.

Подібна практика впроваджена також у всіх районних центрах. Там теж   пропонують батькам отримати свідоцтво про народження малюка у пологовому будинку. Для цього важливо перед тим визначитися з ім’ям дитини.

І добре обміркувати, аби в дідовій голові щось не переінакшилося і не прозвучало чудернацьке прізвисько!

Василь Нитка