Двосторонній білбордовий твір ужгородця вшановує пам’ять рідних
Нещодавно в «новому» районі на вулиці Капушанській ужгородець Михайло Фединишинець оригінально вшанував пам’ять своїх рідних — на великому двосторонньому білбороді.
Нещодавно в «новому» районі на вулиці Капушанській ужгородець Михайло Фединишинець оригінально вшанував пам’ять своїх рідних — на великому двосторонньому білбороді.
На одному боці — фото молодих батьків, письменників Ілони Мейсарош і Володимира Фединишинця, яке доповнюють рядки з їхніх поезій, а саме «Карпати мої казкові, я — вічна ваша аспірантка…» і «Любов моя — нетлінна…» Зліва від фото — старовинний годинник, який символізує вічність і невблаганну плинність часу. Між фото і годинником — мовби прозорий портрет першого історика Ужгорода Кароя Мейсароша, котрий дивиться з ХІХ століття крізь ХХ у ХХІ. На іншому боці білборда — весільне фото бабки й діда. Бланка Мейсарош чверть століття викладала в нашому університеті латинську й французьку мови, тому в її уста вкладено один із улюблених афоризмів Per aspera ad astra — Крізь терни до зірок. Натомість лікар-терапевт Іштван Мейсарош дуже часто любив казати пацієнтам: «Любіть цей світ і думайте про той…» Між фото і тим же старовинним годинником — мовби прозорий портрет дружини Кароя Мейсароша Амалії, котра так само ніби дивиться на ужгородців крізь століття. Сам Михайло Фединишинець резонно називає свою чорно-білу наскрізну композицію білбордовим твором, акцентуючи на тому, що місце вибране невипадково: 23 травня 2015 року на тротуарі вулиці Капушанської, у кількох метрах від цього білборда померла його мама Ілона…
Вікторія Горан
Коментарі :
Додати коментар