Безмежжя духовного простору Юрія Герца

26.02.2018 22:40 СОЦІО

Слово до некруглої дати художника-корифея.

Подумалося: чи доживу я до 90-річчя Юрія Герца? Малоймовірно. Тому захотілося повісти добре слово про мукачівського ужгородця і в буденну річницю — 27 лютого йому виповнилося б 87 років. Свого часу Юрій Герц міцною і впевненою рукою відчинив двері до мистецького храму Карпат. Його полотна завжди навіювали мені піднесений настрій, спонукували до філософських роздумів, бентежили своєю неповторністю, надихали вірою у непрості часи. Якщо глянути на творчість митця панорамно, то це насамперед суцільне свято. Віхові свята року — Різдво, Великдень, Тройца. Зворушливі сюжети, які нагадують мені верховинське дитинство, — люди ідуть до церкви, інші стоять коло церкви, треті несуть павізи. Їхні сяючі обличчя, колоритні костюми мило торкають душевні струни. Так, в епіцентрі великої частки полотен митця на пагорбі височить і зоріє Божий храм. Пригадую влучне порівняння майстра, мовляв, церква — як сонце, навколо неї все в селі крутиться. Концентрація світла в експресивних мозаїчних мазках митця могутня й неординарна.

Ще ніби вчора, а саме на 60-річчя, Юрій Герц подарував мені чудову картину з різдвяним мотивом. Господи, це ж уже пролетіло 15 років! До речі, і з таких жестів формуються глибокі й міцні взаємини людей різних творчих професій — взаємини, коли ти чуєшся зобов’язаним віддячитися колезі. Тому це міні-есе хочу завершити акордом: ми, письменники, часто звикли оперувати трьома іменами, возносячи їх на п’єдестал, — це Йосип Бокшай, Адальберт Ерделі, Федір Манайло. Долучаю до цієї знакової плеяди, духовний простір якої безмежний, і Юрія Герца…

Володимир Фединишинець, член Національної спілки письменників України

ТЕГИ : юрій герц

Коментарі :


Додати коментар

 

 

 

Погода

СОЦІО

Оголошення

Архів новин

Влада

Чи влаштовує вас влада в Україні?


Влаштовує
Не влаштовує
Мені однаково


Голосувати/результат