Ужгородці о четвертій ранку займають чергу за безкоштовними медикаментами.

Досі ужгородські діабетики раз на місяць, о четвертій ранку ставали у чергу за безкоштовними ліками, але все одно подеколи йшли додому з пустими руками, препаратів просто не вистачало. У жовтні картина виглядала так само, але всі отримали свої ліки. Місцева медицина обіцяє, що до кінця року медикаменти будуть для усіх і не доведеться створювати чергу.

Восьма ранку, 6 жовтня, поліклініка на БАМі й довжелезна черга до аптеки, що в приміщенні поліклініки, за безкоштовними ліками. Переважно це старші люди, всі стоять, дехто сидить на тих кількох старих стільчиках у фойє, спілкуються між собою більше про болячки й дорогі медикаменти, всі доволі спокійні. Для цих людей так починається майже кожен місяць, дехто приходить у аптеку навіть о четвертій ранку, щоб зайняти чергу й отримати свої ліки.

Рецепт на 700 гривень

Для редакції «РІО» це певне дежавю, адже 5 років тому вже писався репортаж про чергу до аптечного пункту № 2 комунального підприємства «Лікарняна аптека». Минулого разу до редакції звернулася молода ужгородка, яка ходила на четверту—шосту ранку до аптеки за ліками для свого дідуся. Цього разу редакцію повідомила жінка, яка хворіє на діабет другого типу й потребує цукрознижувальні таблетки. Тоді був ажіотаж, люди були вкрай обурені. Зараз усе тихо, але відчувається гостре напруження. Найбільше серед тих, хто очікують свої безкоштовні медикаменти, діабетиків, відтак і цей матеріал — більше про проблему забезпечення безоплатними ліками саме хворих на діабет.

Ось три крісла, на яких сидять троє старших людей — дві жінки і чоловік, вони охоче діляться своєю проблемою.

«У яких країнах так стоять у черзі за ліками? Ніде! А тут люди займають чергу о 4-й—5-й годині. Як добиратися з Оноківців? Коли маршрутка їде з Оноківців? О сьомій годині, а потім сідай на шістку. А як людина не може сюди прийти, бо захворіла? А було так, що я вистояла чергу, а таблеток уже не було. Раніше завжди лікарка видавала таблетки після аналізів, і нам не треба було ходити і стояти у черзі», — бідкається пані Тамара, яка вчергове прийшла по свої ліки.

Вона каже, що її рецепт — це 600—700 гривень, живе вона за мінімальну пенсію, платить за їжу та житло. Пані зізнається, якби таблетки були дешеві, як колись, вона сюди ніколи би не ходила.

«А нам виписують дорогі таблетки. У нас нема з чого їх купувати, хоч помирай.

Я від тиску п’ю вранці та ввечері, від цукру теж. А мусай пити і тричі на день, а то великі гроші. Я вже 15 років так. Старі люди мучаться», — додає співрозмовниця.

Ще одна хвора на діабет пані Наталія, яка перебуває на інсуліні, розповідає, що потребує і таблетки, їй виписують рецепт на 100 гривень. Вона заявляє, це підлість до людей.

«Це ми йдемо сюди, щоб вистояти кілометрову чергу. Ще може хтось почне непритомніти до того, як почнуть видавати ліки. У кого цукор у крові, то у них і з тиском проблеми, а треба вистояти таку чергу з тиском, нервуватися. Тиск піднімається, цукор піднімається і людям стає погано, — зазначає Наталія. — Чому таблетки не можна видавати протягом місяця? А це тільки один день у місяці на все місто. А якщо у людини температура, вона не може прийти? А в інший день вона вже не одержить таблетки, бо їх просто вже не буде».

Ближче до аптечного вікна стоїть компанія жінок. Вони спільно замовили таксі, щоб швидше приїхати на БАМ, одними з перших зайняти чергу, кажуть, якщо встигнути тільки на кінець черги, то ліків може забракнути.

«Зато йдемо рано й займаємо чергу, аби отримати. Сяк уже знаємо, що прийдемо наперед, постоїмо і дістанемо», — каже одна з товаришок.

У однієї з них — пані Марії, пенсія складає 1200 гривень, а рецепт виписаний на 180 гривень, щомісяця ужгородка не може дозволити собі віддавати стільки за таблетки.

«Раніше так було, що приходиш на прийом і тобі одразу лікар видавав таблетки», — згадує минувшину пані Марія.

Люди між собою говорять у черзі, мовляв, вже не буде схеми видавання медикаментів безпосередньо через лікарів, оскільки може бути певна недовіра до останніх.

Ще одна співрозмовниця каже у коментарі, що вже два місяці не отримувала своїх ліків, одного разу прийшла о 9.10, а безкоштовних ліків уже не було. Їй треба таблеток на 150 гривень щомісяця, сама ж вона отримує тільки мінімальну пенсію.

***

Аптека відчиняється о 8.30, цього разу всі ужгородці отримали все за своїм рецептом, черга швидко розсмокталася, люди спокійно пішли додому. У жовтні поталанило, чого не скажеш про минулі місяці, і не знати, що буде у майбутньому. Редакція спілкувалася з джерелами у міській поліклініці та у міському відділі охорони здоров’я. Усі одностайно запевняють: ліки можна отримувати і в інші дні, адже всім вистачить, до кінця року з забезпеченням безкоштовними медикаментами однозначно проблеми не буде.

Перші півроку медикаментів суттєво бракувало

Керівництво поліклініки запевняє, що наразі ситуація стабільна, безкоштовні препарати можуть отримати всі і не тільки один день у місяці.

Головний лікар Ужгородської міської поліклініки Віра Качанова в інтерв’ю «РІО» розповідає, що ліки відпускають для різних категорій (хворим на цукровий діабет, бронхіальну астму, інвалідам війни тощо). Кошти на безоплатні препарати виділяються на початку кожного місяця і вже, як правило, до 20-х чисел вони всі використовуються.

Віра Василівна наголошує, ті самі цукрознижувальні таблетовані препарати зараз фінансує місцевий бюджет, і фінансує добре, бо були такі роки, що зовсім не було безкоштовних цукрознижувальних таблеток. Відтак головний лікар просить людей не створювати паніку, всім ліків вистачить. Зараз практично 100% фінансується забезпечення цукрознижувальними препаратами.

«Це ініціатива людей приходити о четвертій ранку. Те, що вони приходять о четвертій ранку, абсолютно не міняє ситуації. Можна прийти в будь-який час і забрати ліки», — каже Віра Василівна.

За її словами, раніше кошти ділилися між кількома комунальними аптеками міста. Сьогодні «Лікарняна аптека» на БАМі — єдина комунальна аптека, яка має обмеження націнки до 10 %, відтак ліки тут найдешевші.

«Ми моніторили цінові пропозиції інших аптек, навесні я сама зверталася у кілька аптек міста, пропонувала їм відпускати ліки за умови зменшення цін, але жодна аптека не погодилася», — додає співрозмовниця.

Віра Качанова наголошує, що не треба створювати ажіотаж, ситуація стабільна, ліків вистачає, мерія завжди йде назустріч.

Хронічна проблема нестачі коштів

З боку влади також запевняють, що все стабілізувалося, фінансування є, ліки будуть для всіх, у чергах нема потреби.

У відділі охорони здоров’я Ужгородської міської ради розповідають, що для різних категорій закладені відповідні кошти під відповідні міські програми, до прикладу, «Нефрологія», «Онкологія», з інфаркту міокарда тощо. Серед категорій, які мають право на пільгове забезпечення ліками, найбільше хворих на цукровий діабет.

Також у відділі підтверджують, що справді ужгородцям доводилося приходити за безкоштовними ліками у визначений день. Була хронічна проблема нестачі коштів за програмою «Цукровий діабет», тому дійсно не кожен міг отримати свої медикаменти.

Як каже начальник відділу охорони здоров’я Ужгородської міської ради Василь Решетар, початково на програму «Цукровий діабет» у міському бюджеті передбачили 287 тисяч гривень. У липні влада додатково виділила 275 тисяч гривень і в серпні — 250 тисяч гривень, відтак загальна сума на вищевказану програму складає 822 тисячі гривень. Василь Васильович пояснює, що спочатку закладається умовна сума, на яку можна купити препарати для відповідної категорії хворих, однак протягом кількох місяців удвічі піднімаються ціни, і вже постає проблема у забезпеченні ліків частини тієї чи іншої категорії пацієнтів. Тож треба встигнути відреагувати, а це ціла процедура. Тому періодично виникали ситуації, коли не вдавалося усіх забезпечити ліками, а лише половину, а інколи і менше. Наразі проблема з нестачею коштів на ліки вичерпана і до кінця року її точно не буде, всі отримуватимуть свої ліки без черги і тепер, і в листопаді, і в грудні.

«Програма «Цукровий діабет» профінансована у такому обсязі, що кожен хворий, хто стоїть на обліку, може прийти з рецептом від лікаря й отримати свої препарати, — акцентує Василь Васильович. — Тим не менше, картина повторюється. У перший день, коли надходять кошти, приходять усі. Важко достукатися до людей і запевнити їх не хвилюватися, що вони всі отримають свої ліки. Думаю, тепер люди зрозуміють, що це робити недоцільно Я особисто звертався до міського ендокринолога, керівництва міської поліклініки з проханням провести серед людей роз’яснювальну роботу, розмістити оголошення про те, що кожен отримає свої ліки, не треба ходити всім в один день та ще й зранку, товпитися у тій страшній черзі. Міським відділом охорони здоров’я, міською владою зроблено все, щоб не було цих принизливих черг, і їх не має бути».

Начальник відділу десь бачить своєрідний недолік у тому, що в останні місяці недостатньо була проведена інформаційно-роз’яснювальна робота, щоб не виникало ось таких ситуацій.

Він також наголошує, що ті ж учасники бойових дій, інваліди війни та представники інших категорій також не мають проблем із забезпеченням препаратів. Відділ охорони здоров’я відстежує ту кількість коштів, якої бракувало за програмою, влада має змогу допомагати, йде назустріч, додає кошти за програмами.

«А додавати мусимо, і не тому, що на початку року погано потребу розрахували, а тому, що протягом року ціни піднімаються на препарати», — підсумовує Василь Васильович.

Відтак до кінця 2016 року має бути спокій, що буде з безкоштовними ліками у 2017 році, покажуть міські депутати при затвердженні бюджету.

Евеліна Гурницька,
фото: Данило Баник