Природний парк, де небо купається   в одному з семи чудес України

Розмовляв Василь Нитка 24.01.2015 08:34 СОЦІО

Розмова з директором Національного природного парку «Синевир» Миколою Дербаком.

— Очолюваний вами нац­парк, Миколо Юрійовичу, знаменитий уже тим, що на його території знаходиться одне з семи чудес України — озеро Синевир. Але ж багатий «Синевир» й іншим чарівним озером Дике та болотом Глуханя, а також величавим громаддям гір і полонин...

— І усім цим гордимося й усе це оберігаємо. Адже Національний природний парк «Синевир» — один із найкрасивіших та екологічно найчистіших куточків Карпат. Він створений двадцять п’ять років тому і сьогодні розташовується на сорока трьох тисячах гектарів. «Синевир» надзвичайно багатий на різноманітні природні й історико-туристичні ресурси: дивовижний рельєф, мальовничі карпатські ліси, високі полонини, велика кількість гірських потоків, різноманіття рослинного і тваринного світу, а ще — низка культурних і архітектурних пам’яток...

Із кожним роком зростає число відвідувачів нашого парку. Якщо два роки тому парк відвідали майже 49 000 рекреантів, торік — 47 800, а на початок грудня нинішнього — вже близько 51 000.

«Синевир» популярний не лише серед українців. Сюди приїжджає й чимало іноземців, особливо чехів. Найбільш відвідуваними місцями серед туристів є озеро Синевир та Центр реабілітації бурих ведмедів, але не менш цікаві для рекреантів Дике озеро, сфагнове болото Глуханя, військово-історичний сканзен «Лінія Арпада», Музей лісу і сплаву.

Єдиний у Європі Музей лісу і сплаву

— Надзвичайно цікавий Музей лісу і сплаву, що прийшов до нас із уже минулого сміливців-бокорашів, — після двох нищівних паводків 1998 і 2001 років якось нібито й осиротів...

— Музей лісу і сплаву — дійсно єдина в Європі конструкція, що збереглася від часів сплаву деревини річками, він є важливою історичною пам’яткою. Побудований і спроектований у середині XIX ст. австрійським інженером Клаузе, він являв собою складний комплекс будівельних конструкцій, технічних вузлів і механізмів. Довжина його — вісімдесят, ширина — п’ять із половиною, а висота від днища до річкового дна — три й пів і ще стільки ж метрів, закладені по обидва боки каменями дерев’яного фундаменту в дні ріки.

Ця пам’ятка завжди була гордістю і славою верховинців, а також пам’яттю про звитягу та сміливість предків і об’єктом особливої пошани до них. Наші пращури-бокораші сплавляли ліс із цих крутих гір аж у долину Тиси й далі — то був геніальний винахід лісорубів, хоча водночас неймовірно важкий і ризикований труд. Так бокораші заробляли на хліб родинам у важкі часи злиднів і голоду.

До того ж відбудова Музею лісосплаву є актуальною не лише для місцевого населення. Відбудова греблі — це ще й водорегулювальний проект. Інтерес до нього з боку туристів дуже високий. Вони часто розпитують про музей і навідуються до того місця, де він знаходився. На жаль, там уже немає греблі, яка була головним експонатом. Її знесли бурхливі хвилі Чорної Ріки в 1998 році. Тоді катастрофічна повінь і знищила музей. Вдалося врятувати лише деякі експонати, які зараз зберігаються у візит-центрі Нацпарку і їх мають змогу побачити всі бажаючі. Ми мріємо відбудувати унікальний музей, але це потребує великих коштів. Відбудований Музей лісосплаву може позитивно вплинути на активізацію рекреації в регіоні, а це нові робочі місця й поповнення бюджету, що так важливо для дотаційного Міжгірського району.

— Національний парк, зрозуміло, отримує кошти з держскарбниці. На що їх вистачає?

— У зв’язку з фінансовою кризою з держбюджету зараз виділяються кошти лише на захищені статті — зарплату та енергоносії. Фінансування інших статей кошторису повністю знято, в тому числі й харчування ведмедів реабілітаційного центру, внаслідок чого виникли деякі труднощі, зокрема кредиторська заборгованість.

Узимку і влітку — гайда в Карпати!

— Сюди, в саме серце чарівних наших синьогір, уже стало модним їздити як на Новорічно-Різдвяні свята, так і на літній відпочинок людям зі столиці й інших регіонів України. Тобто парк розширює й рекреаційно-туристичну складову?

— Рекреаційний потенціал «Синевира» настільки великий, що ним було би гріх не скористатися, звісно, за умов, що це не зашкодить довкіллю. Синевирське озеро, Дике озеро, чисті гірські річки і водоспади, мінеральні джерела, мальовничі вершини — все це вабить туристів не лише з різних куточків України, а й із-за кордону. Враховуючи це, створюємо належні умови для відпочинку в різних місцях, які викликають зацікавленість туристів. Ми побудували нові оглядові майданчики на озерах Синевир та Озірце, болоті Глуханя, облаштовуємо місця для відпочинку, альтанки. В Національному парку є ряд мотелів та комфортних будинків для відпочинку.

До речі, в межах парку прокладено та промарковано низку туристичних маршрутів і екологічних стежок, якими туристи охоче користуються. Саме о цій порі в нас починається зимовий туристичний сезон. Тож радо чекаємо гостей на відпочинок!

Уміння і труд і до ЮНЕСКО доведуть  

— Ви зуміли віднайти й утвердити нові грані, корисні й схвальні як для науки, так і для навчання у виші майже п’ятьох десятків місцевої юні — розкажіть, будь ласка, про співпрацю з Київським Національним педагогічним університетом імені Драгоманова.

— Співпрацюємо з низкою вишів України, але найбільш плідними є напрацювання з Педагогічним університетом імені Драгоманова. Партнерські стосунки були започатковані в січні 2011 року, коли ми підписали угоду про співпрацю. З того часу в урочищі Квасовець, що на околиці Колочави, почав діяти науково-навчальний центр університету. Щороку сюди приїжджають сотні студентів для проходження навчально-польової практики.  

Заняття зі студентами проводять як викладачі університету, так і працівники парку. Наші природоохоронці завжди раді зустрічі з молоддю, тож проведення спільних екологічних акцій, «круглих столів», лекцій стало традицією. Внаслідок тісної взаємодії виникли певні напрацювання, які недавно були втілені в окремому науковому виданні «Інноваційна діяльність науково-навчального центру «Синевир». У червні 2015 року спільно з університетом плануємо провести науково-практичну конференцію «Наукові та соціально-економічні проблеми розвитку НПП «Синевир».

За наявності унікальних букових пралісів, які зростають на висоті 1300 метрів над рівнем моря, і завдяки системній науково-дослідній роботі НПП «Синевир» подав заявку в ЮНЕСКО, сподіваючись отримати статус світової природної спадщини...

Букові праліси НПП «Синевир» можуть бути включені до мережі «Букові ліси — спільна природна спадщина Європи» під егідою ЮНЕСКО і отримати статус світової природної спадщини. Додам, що активне дослідження природних лісів бука в нас проводилося протягом чотирьох минулих років. Під час науково-дослідних експедицій зібрано достатньо матеріалів і вчені встановили, що ділянки букових лісів у Колочавському, Квасовецькому, Синевирському, Вільшанському і Острицькому природоохоронних науково-дослідних відділеннях за всіма ознаками мають виразний пралісовий характер. Вони зростають на висоті 800—1300 метрів над рівнем моря у важкодоступних місцях, здебільшого в гірській та приполонинній частині схилів. У пралісових масивах зосереджене значне біологічне різноманіття, яке має велике наукове та природоохоронне значення. Дослідники виокремили два кластери: Вільшансько-Квасовецький (1873 гектари) та Колочавсько-Синевирсько-Острицький (2842,3 гектара).

До кінця січня маємо надіслати до Франції аплікаційну форму на включення території до попереднього списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Великий інтерес до надбань синевирян проявляють чехи

— Що очікуєте від спільної угоди про співпрацю з чеськими Нацпарками «Крконоші» та «Шумава»?

— Угоду з чеським Національним парком «Крконоші» ми уклали торік у червні. Мета — співпраця у сфері охорони природи й реалізації проектів, програм обміну досвідом, розвиток екологічного туризму.

Виникло обопільне бажання співробітничати, оскільки «Синевир» та найбільший парк Чехії   «Крконоші» мають схожі гірські та лісові території з багатим біологічним різноманіттям, які приваблюють численних відвідувачів і стикаються з деякими подібними проблемами. Угода дасть можливість також працівникам наших закладів обмінюватися досвідом та проводити моніторинг біорізноманіття, спілкування з відвідувачами з метою їх екологічної освіти, сприяння розвитку екологічного туризму, менеджмент лісових і природних екосистем... Влітку наш заклад відвідала делегація Кроконоського Національного парку, тепер працівники нашого парку готуються їхати до чеських колег.

З Національним парком «Шумава» в нас налагоджені тісні контаки, а з часом планується підписати і угоду про співрацю.

— Як вирішуєте ті повсякденні проблеми, які виникають у взаємовідносинах аж із п’ятьма сільрадами, населені пункти яких розташовані власне посеред парку?

— Для «Синевира» дуже важливо мати добрі стосунки з місцевим населенням. Виникає чимало проблемних питань, але попри все, намагаємося їх вирішувати. Активно співпрацюємо з головами сільрад. Часто зустрічаємося, обговорюємо поточні проблеми, спільно шукаємо шляхи їх вирішення. Наприклад, у березні 2013 року НПП «Синевир» спільно з головами сільських рад Тереблянської долини створили асоціацію. Ми поставили за мету спільно взятися за вирішення проблеми з побутовими відходами, які є болісною колючкою для нашого регіону. Впевнений: разом знайдемо вихід. Крім того, жодне звернення від місцевих громад чи конкретних осіб не зостається поза увагою. Ми з розумінням ставимося до людей та їхніх проблем. Сприяємо в забезпеченні місцевих жителів паливними дровами (газу в регіоні немає), допомагаємо в будівництві мостів, ремонті доріг до віддалених присілків, будівництві та ремонті церков різних конфесій тощо.

— На завершення дуже коротко: яким бачите років через десять-п’ятнадцять розвиток єдиного в Україні Центру реабілітації бурого ведмедя?

— У нашому центрі, який відкритий у грудні 2011 року, зараз мешкає тринадцять бурих ведмедів. Аналізуючи дані спостережень, які постійно проводяться фахівцями центру і науковими співробітниками НПП «Синевир», можна з упевненістю сказати, що стан усіх звірів задовільний. Повноцінне калорійне харчування і дбайливий догляд відчутно змінили ведмедів. Всі вони додали у вазі, полюбляють гуляти, гратися один із одним і купатися у спеціально створеній штучній водоймі. Для них це нове приємне відчуття і радість, адже в попередніх власників ведмеді часто утримувалися в жахливих умовах, не мали можливості не тільки купатися, а й пересуватися просторою територією.

Зараз ми зводимо візит-центр реабілітаційного центру у традиційному стилі, де будуть розміщені адміністративні, господарські кімнати та приміщення для науковців.У залах візит-центру розмістяться експозиції, які презентуватимуть особливості життя і поведінки бурих ведмедів, функціонуватиме спеціалізований центр для цих тварин.

Також для зручного під’їзду до центру туристів зробили гарну дорогу, яку навесні плануємо ще й заасфальтувати.

Ми докладаємо максимум зусиль, щоб створити всі умови для належного утримання ведмедів у напіввільних умовах. У цьому може переконатися будь-хто, завітавши до нашого центру.

Розмовляв Василь Нитка

Коментарі :


 

 

 

Погода

СОЦІО

Оголошення

Архів новин

Липень
Січень
Лютий
Березень
Квітень
Травень
Червень
Липень
Серпень
Вересень
Жовтень
Листопад
Грудень
2025
1950
1951
1952
1953
1954
1955
1956
1957
1958
1959
1960
1961
1962
1963
1964
1965
1966
1967
1968
1969
1970
1971
1972
1973
1974
1975
1976
1977
1978
1979
1980
1981
1982
1983
1984
1985
1986
1987
1988
1989
1990
1991
1992
1993
1994
1995
1996
1997
1998
1999
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2014
2015
2016
2017
2018
2019
2020
2021
2022
2023
2024
2025
2026
2027
2028
2029
2030
2031
2032
2033
2034
2035
2036
2037
2038
2039
2040
2041
2042
2043
2044
2045
2046
2047
2048
2049
2050
НдлПндВтрСрдЧтвПтнСбт
29
30
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
1
2
00:00
01:00
02:00
03:00
04:00
05:00
06:00
07:00
08:00
09:00
10:00
11:00
12:00
13:00
14:00
15:00
16:00
17:00
18:00
19:00
20:00
21:00
22:00
23:00

Влада

Чи влаштовує вас влада в Україні?


Влаштовує
Не влаштовує
Мені однаково


Голосувати/результат