Події—2014: Україна—Закарпаття
Завершується 2014-й
рік. Рік, який був дуже важким для нашої країни. Це рік колосальних втрат — людських втрат... Наприкінці 2013-го українці об’єдналися навколо ідеї змінити країну, ці 12 місяців ми прожили разом із сумом і болем, постійними переживаннями, страхом і вірою у збереження країни.
Наші чоловіки та сини, щохвилини перебуваючи у пеклі неоголошеної війни, борються ціною власного життя за цілісність нашої Батьківщини. Сьогодні, як ніколи, ми відстоюємо власну незалежність, власне бажання жити добре. І хоча за цей рік ми стали вдвічі біднішими, наші людські втрати вже вимірюються у тисячах, ми продовжуємо жити і ми намагаємося вижити...
В останньому числі газети «РІО» традиційно пропонує згадати події року, що минає.
У січні уряд Азарова і Януковича всупереч усім нормам проголосував за «диктаторські закони», які обмежували права громадян, надавали органам державної влади більшу свободу дій у сфері покарання учасників акцій протесту і мали на меті криміналізувати опозицію та громадянське суспільство. Так влада вирішила «приглушити» масові протести... На ділі саме ці закони підклали дров до багаття протестів і непокори людей, і саме після них на Майдані пролилася кров... Першим від снайперської рушниці загинув Сергій Нігоян. За ним вивезли в ліс і забили до смерті Юрія Вербицького. Революція перекинулася на регіони, в Закарпатті теж прокотилася хвиля мітингів. В Ужгороді на пл. Народній були встановлені барикади. Людей на Майдані нещадно били «беркутівці», поранених арештовували одразу у лікарнях. «Швидкі» не встигали виїжджати на виклики. Почалися масові арешти та залякування активістів. 28 січня більшість законів було скасовані. Прем’єр-міністр Азаров пішов у відставку.
У лютому ситуація на Майдані лише загострилася. Масове кровопролиття. 18 лютого по активістах відкрили вогонь. Лише за один день було вбито близько 100 протестувальників. Згодом ці події породили поняття «Небесної сотні», так нарекли тих мирних активістів, які віддали життя за ідеї Майдану. Президент Янукович зі своєю свитою: генпрокурором Пшонкою та начальником МВС Захарченком втік із України. 22 лютого загони Самооборони Майдану зайняли резиденцію Януковича — Межигір’я. Люди, захопивши їхні резиденції, побачили, в яких умовах жив і президент, і генпрокурор. Після втечі Януковича в. о. президента став Олександр Турчинов. Того ж дня на волю випустили Тимошенко. У Закарпатті активісти захопили будівлю адміністрації. На відміну від інших регіонів, в Ужгороді все пройшло без сутичок. Міліція, яка охороняла будівлю, після наступу активістів, без опору покинула будівлю. Наприкінці лютого в Ужгороді сталася безпрецедентна подія для України — деякі активісти, які захопили ОДА, вирішили вчинити самосуд, прив’язавши до стовпа начальника Чопської митниці Харченка.
У березені розпочалися події навколо АР Крим. Росія пішла у наступ, захопивши українські військові частини. Були введені російські війська на територію Криму, провели сумнівний референдум та масово роздали російські паспорти кримчанам. Зрештою Крим був анексований. У Закарпатті в цей час створили Люстраційний комітет, прихильники і активісти якого час від часу навідувалися до новопризначених начальників із вимогою писати заяви на звільнення. Також було призначено нового губернатора — Валерія Лунченка. Змінився і ректор найбільшого вузу, УжНУ очолив Володимир Смоланка. В Ужгороді у березні мера Погорєлова відправили у відставку, його місце зайняв Щадей. Погорєлов подав до суду на таке рішення. Також на початку весни представники місцевого «Правого сектору» ні з того ні з сього захопили у Жденієві дачу Медведчука — комплекс «Ведмежа діброва». А коли повернули її керуючому, то там недорахувалися дорогих картин, ікон та іншого краму на мільйони гривень...
У квітні розпочалися збурення на Сході країни, масові бунти і захоплення терористами адмінбудівель із вивішуванням замість державного прапора — російського триколора. Вимога повстанців — відокремлення від України. У Слов’янську розпочали антитерористичну операцію.
У травні пройшли вибори Президента України. Перемогу у першому турі здобув Петро Порошенко.
Червень запам’ятається закарпатцям першими непоправними втратами на Сході країни. Першим із закарпатців, які воювали в АТО, загинув 19-річний берегівчанин Роланд Попович. Загалом за цей рік Закарпаття втратило на Сході щонайменше півсотні героїв.
17 липня російські диверсанти збили цивільний літак малайзійської авіалінії, який прямував з Амстердама в Куала-Лумпур. На борту перебувало 298 людей (283 пасажирів і 15 членів екіпажа), ніхто не врятувався. За кілька днів до катастрофи були інциденти з іншими літаками в зоні конфлікту: 14 липня в Луганській області був збитий Ан-26, а 16 липня, за заявами української влади, був збитий Су-25 та обстріляний із ПЗРК ще один Су-25. Також за місяць проросійськими бойовиками було збито літак Іл-76 біля Луганська.
У кінці липня в Закарпатті пройшла хвиля антимобілізаційних акцій. Зокрема у Ракошині протестувальники на кілька днів заблокували проїзд трасою Київ—Чоп, вимагаючи в першу чергу мобілізовувати правоохоронців та синів народних депутатів, а не простих хлопців.
28 липня світ відзначив 100-річчя від початку Першої світової війни. У Закарпатті, на жаль, цій події не надали значення, хоча в Ужгороді обеліск, встановлений жертвам Першої світової війни, який, до речі, так і не був офіційно відкритий, продовжує занепадати...
У серпні був розігнаний парламент і оголошені дострокові вибори. Також цього місяця розгорнулася історія навколо нібито гуманітарного вантажу, який відправила Росія Україні, при цьому продовжуючи агресію і тиск на Сході України. Згодом виявилося, що 300 російських вантажівок переправили до України бойовикам частину військової техніки, а на звороті прихопили дороге устаткування зі стратегічних об’єктів Донбасу.
Також наприкінці серпня під Іловайськом розгорілися запеклі бойові дії між українськими збройними силами та підрозділами МВС з одного боку та збройними формуваннями невизнаної ДНР і російських збройних сил — з іншого. 29 серпня вночі російський президент Путін звернувся до бойовиків із закликом відкрити гуманітарний коридор для українських військових, що опинилися в оточенні. Терористи згодом заявили, що готові випустити бійців з оточення. 30 серпня колону українських військових розстріляли. За даними Міноборони, під Іловайськом загинули 108 українських бійців, сотні бійців були поранені та захоплені у полон. Важка поразка під Іловайськом спонукала українську владу до укладення Мінського перемир’я.
В Ужгороді у серпні сталася перестрілка перед будівлею СБУ. Четверо чоловіків у камуфляжі намагалися вдертися до будівлі СБУ. Рота патрульної служби, яка приїхала на виклик чергового, зробила попередження невідомим, після чого один із чоловіків відкрив вогонь у бік міліціонерів. Одного було поранено. Чоловіків затримали.
Вересень для України запам’ятається для більшості незрозумілим кроком Порошенка піти на перемир’я з агресором шляхом просування двох законів у Раді. Так, президент буквально протягнув закон про особливий статус Донбасу і закон щодо амністії для учасників збройних формувань на Сході. Під приводом перемир’я ці закони фактично говорили про здачу Донбасу сепаратистам. Щоправда, згодом ці закони за ініціативи Порошенка були скасовані. Також у вересні розпочалися перші реверсні постачання газу до України зі Словаччини.
На Закарпатті з настанням осені прийшов і новий голова Закарпатської облдержадміністрації. Область очолив балогівський ставленик Василь Губаль, який до цього очолював Хустську районну раду.
У жовтні в Україні пройшли позачергові парламентські вибори. До нового парламенту ввійшли 6 партій: Народний фронт, Блок Петра Порошенка, Об’єднання «Самопоміч», Радикальна партія Ляшка, ВО «Батьківщина». Вперше за історію України до Ради не пройшли комуністи, також за бортом залишилося ВО «Свобода». За підсумками виборів до ВР увійшли 6 закарпатців (Горват, Ланьо, Петьовка, троє Балог) за мажоритаркою та троє за списками (Пацкан, Лунченко, Брензович). У жовтні був ухвалений так званий люстраційний закон — Закон «Про очищення влади». На сьогодні у реєстрі тих, що підлягають люстрації, вже є близько чотирьох сотень чиновників.
На місце Івана Балоги, який змінив крісло голови обласної ради на депутатське, обласні депутати обрали кума В. Балоги — Володимира Чубірка.
Листопад чи не найбільше вдарив по кишенях українців. Гривня почала стрімко падати. Долар подолав позначку 16 грн., а євро — 20.
2 листопада на територіях Донбасу, окупованих терористами, пройшли «вибори» ДНР та ЛНР. ООН, ЄС та США заявили, що не визнають результатів даного «волевиявлення».
В Ужгороді у листопаді розпочався цирк навколо крісла мера. Спочатку міські депутати відправили у відставку в. о. мера — Щадея, замість нього обрали Семаля, якого буквально через тиждень змінили на Андріїва. І апофеозом цього дійства стало повернення рішенням суду на посаду мера Віктора Погорєлова... Також останній місяць осені запам’ятається закарпатцям жахливою трагедією, що сталася на трасі серед ночі. П’яна лікарка за кермом «Тойоти» на смерть збила двох людей і ледь не наїхала на 300 вірян, які взяли участь у хресній ході та прямували до Свято-Успенського жіночого монастиря, що в с. Домбоки Мукачівського району. Зупинити автівку вдалося лише службовим авто даївців, які супроводжували вірян.
У грудні в Україні запрацював новий уряд. Однак невтішні новини про можливе банкрутство та намагання уряду економити на простих українцях не вселяє оптимізму навіть найбільшим відчайдухам.
P. S. Попри все згадане вище, хочеться вірити, що наступний рік буде легшим. І в нашій країні запанують мир та злагода.
Підготувала Людмила Федоришина
***
СВІТ: Ебола, расові протести, крах рубля
З початку року світ сколихнула епідемія лихоманки Ебола — найзагадковіше і водночас найпростіше захворювання на планеті. Спалах стався на початку 2014 року у південно-західній Африці. За даними ВООЗ, Ебола забрала життя 7500 людей, загалом зареєстровано понад 19 тисяч випадків захворювання.
Також на початку року відбулися Олімпійські ігри в Сочі, які викликали чимало обговорень у закордонних ЗМІ. На проведення спортивного дійства витрачені були колосальні кошти — рекордні 51 млрд. доларів. Однак найбільше вражень залишили ляпи, іноземців просто шокували умови проживання в готелях.
У 2014-му спалахнув новий конфлікт у Секторі Газа. Минулого літа загострився ізраїльсько-палестинський конфлікт на Близькому Сході. Ізраїльські Збройні сили оголосили про початок проведення воєнної операції проти бойовиків руху ХАМАС. Почалася чергова бійня.
Одне з головних спортивних свят чотириріччя пройшло у червня-липні — Чемпіонат світу з футболу у Бразилії. Кубок світу завоювала збірна Німеччини, яка обіграла у фіналі команду Аргентини, а в півфіналі розгромила господарів турніру бразильців із рахунком 7:1.
Інцидент із вбивством поліцейським чорношкірого хлопця викликав великий суспільний резонанс у США. Останнім часом почастішали випадки, коли правоохоронці розстрілюють чорношкірих. У місті Фергюсон, штат Міссурі, ще від серпня не вщухають масові акції протесту після того, як полісмен вбив 18-річного афроамериканця Майкла Брауна. Цей інцидент викликав наймасовіші расові протести в США за останні роки. 22 листопада стався ще один випадок: полісмен вистрілив у 12-річного темношкірого хлопця, який нібито розмахував зброєю на дитячому майданчику. Хлопчик помер у лікарні. Його зброя виявилася іграшковою...
На валютному ринку рік, що минає, запам’ятається крахом російського рубля. Економіка Росії розхиталася... 17 грудня пікові показники в певний момент становили 100 рублів за євро і 80 за долар. Так само в 2014-му рекордно впала ціна на нафту. Російська агресія стосовно України і зухвала поведінка в чужих небі і водах не пройшли безслідно. Війна під прикриттям захисту російськомовного населення стала причиною введення санкцій проти країни, які протягом кількох місяців обрушили економіку РФ. Європа і США загрожують Росії ізоляцією, обвалений рубль і ціни на нафту — крахом економіки, народ чим далі, тим більше подумовує про «майдан». Дедалі частіше звучать припущення, що путінському режиму залишилося недовго.
Сколихнула світ цього року і звістка про проголошення ісламістською терористичною організацією держави на території Іраку і Сирії. Ця новина змусила Росію, забувши всі розбіжності, допомагати США, а Іран та Ізраїль об’єднатися в боротьбі заради збереження нинішнього світового порядку. ІГІЛ має намір ліквідувати межі, встановлені в результаті розділу Османського халіфату, і створити ісламську ортодоксальну сунітську державу щонайменше на території Сирії, Лівану, Ізраїлю, Палестини, Йорданії, Туреччини, Кіпру, Єгипту.
Ще одна новина, яка не на жарт налякала Великобританію — намір Шотландії вийти зі складу королівства. Підсумки проведеного референдуму засвідчили, що противників незалежності у Шотландії таки більше, однак не на багато — відрив був невеликий. Однак це послужило прикладом для інших країн і регіонів, які прагнуть самостійності.
Кінець року відзначився історичною подією в світі: президенти США і Куби синхронно заявили про відновлення дипломатичних відносин після 50-річного розриву. Тим не менш, Рауль Кастро заявив, що не збирається змінювати політичний лад у своїй країні.
Є припущення, що однією з причин відновлення відносин є побоювання Америки про швидку появу російських ядерних бомбардувальників над Мексиканською затокою і Карибським морем не без допомоги Куби і Венесуели.
Також не обійшлося без втрат. Зокрема цього року світ попрощався з такими великими особистостями, як колумбійський письменник, майстер магічного реалізму Габріель Гарсіа Маркес, американський актор-комік Робін Вільямс, грузинський політик і реформатор Каха Бендукідзе.
Фото Ш. Романа
Коментарі :
Додати коментар