Ужгород потребує зелених зон, а також дбайливого ставлення до них.

Парадоксально, що в місті, відомому своїми сакурами й липовою алеєю, на пальцях однієї руки можна перелічити придатні для відпочинку сквери. Хоча вони могли би стати ще одною туристичною принадою, до того ж це додатковий захист від несанкціонованого будівництва в архітектурній частині.

З-поміж десятка різних скверів та алей для відпочинку в Ужгороді впорядковані одиниці. Та й то зусиллями ентузіастів, благодійників, небайдужих до міста. Адже в міських комунальників, як завжди, вистачає роботи, а тим часом у більшості зелених зон вистачає сміття й зламаних лавиць.

Питання реконструкція паркових зон в Ужгороді порушують уже давно. Додатковим стимулом стало жваве обговорення змін у площі Народній. Перша весняна спека масово виганяє ужгородців на вулиці міста, точніше, до скверів і парків. Погуляти в затінку, посидіти на лавиці, погратися на дитячому майданчику, от тільки де?

Під час масових заходів також зростає потреба комфортного відпочинку. Із «найсвіжіших» прикладів фестиваль-конкурс «Воскресни, писанко!», на який прийшло чимало охочих оглядати великодні деревцята. Гостям фесту не було де присісти відпочити. Цілком можливо, що реконструйована площа Народна буде значно комфортніша для своїх відвідувачів. Але з такими перипетіями, як її змінюють, ужгородцям ще довго доведеться відсиджуватися на газонах, спостерігаючи за подіями.

У кількох містах України почали модернізовувати сквери. Безкоштовний Wi-Fi, а також басейни в паркових зонах — не дивина, однак для Ужгорода на перший раз достатньо було би вцілілих лавиць, доріжок і смітників.

РОТАРІЙСЬКИЙ ПАРК

Один із позитивних прикладів відновлення зеленої зони — Ротарійський парк. Наразі ним опікується Ротарійський клуб «Ужгород-скала». Сьогодні парк уже охайний, на відміну від попереднього вигляду. Тепер хочуть подовжити доріжки, а також домовилися зі Словацьким консульством про встановлення лавиць.

«Ми вирішили, що для міста потрібно відбудувати цей сквер. Виконавчий комітет Ужгородської міської ради віддав нам парк у користування. Хоча домовленість була така: ми беремо цей парк на утримання, а за це місто дозволяє нам проводити ярмарки, благодійні аукціони, виставки. Вийшло, як зазвичай: на утримання парк дали, а проводити ці заходи не дозволили. Питання досі відкрите. Ніхто й не заважає, однак кожного разу потрібний дозвіл із підписами», — розповідає Ярослав Шафар, депутат Ужгородської міської ради, президент клубу «Ужгород-скала».

Нещодавно в Ротарійському сквері встановили арку. Її виготовили з дуба, якому було понад 80 років. Гарантують, що простоїть вона не менше 100 років. Вага конструкції — майже 5 тонн. Арку встановили не для хорошого відмічення, а щоб люди знали назву цього парку й цінували зроблене. Ротарійці пояснюють, що тим самим узяли на себе відповідальність за охайність цієї зони, тому що утримання парку обходиться недешево.

«Як депутат міської ради я робив зміни у рішеннях сесії, щоб цей парк додали у вказівники дорожніх знаків, щоб з іншого боку також було зрозуміло про його розташування. Також до парку планували перенести дитячий майданчик від «Рошен». Хотілося би залучити різні федерації спорту, облаштувати кілька антивандальних столів для пінг-понгу. Це будуть металеві столи, а для того, щоб їх не розмальовували, попросимо графітистів розфарбувати їх. Можливо, поставимо громадський мангал. Є й такий проект. Планів багато», — коментує Ярослав Шафар.

Заважає втіленню чимало обставин. Наприклад, будівництво, яке розгорнулося по сусідству, оточене високим парканом, поруч якого купи сміття. Сміття вже вивезли, а паркан ротарійці просять зробити хоча би безпечним для городян. Наразі подали документи до міськвиконкому, щоб затвердити чіткі межі парку. Ярослав Шафар каже, що ротарійці відповідають за цей парк, тому не дозволять МАФів, а також засилля рекламних білбордів.

Сьогодні Ротарі — це найбільша гуманітарна організація у світі, яка налічує кілька мільйонів людей. На Закарпатті Ротарійський рух існує вже понад 80 років. Наразі складається з 32 членів, усі активні, а рішення приймають спільно. Серед корисних справ ужгородських ротарійців чимало соціальних проектів. За це минулого року отримали відзнаку від Ротарі — 1-ше місце серед клубів, що розвиваються, зони «15—16», це фактично вся Європа. Грошову суму цієї нагороди також використали на гуманітарні проекти.

Інша корисна справа ротарійців поки що чекає відповідних дозволів від міської ради. Біля ясена Масарика вже на днях має з’явитися табличка з підписом. Туристам нерідко розповідають, що це дуб, якому 500 років, хоча насправді це ясен і йому значно менше років. Унікальність дерева в тому, що воно збереглося в центрі міста, коли все навколо забудовано. А плющ, що в’ється навколо, теж додає особливостей, пояснює Ярослав Шафар. Відтак на табличці зазначать, що це ботанічна пам’ятка, ясен Масарика.

У СКВЕРІ НА КАПІТУЛЬНІЙ БУДЕ ПАМ’ЯТНИК АНДРІЄВІ БАЧИНСЬКОМУ, А НА КАПУШАНСЬКІЙ — ЦВИНТАР-ПАРК

Один із найкраще впорядкованих скверів Ужгорода належить до архітектурного комплексу Греко-католицького Хрестовоздвиженського кафедрального собору. Для відвідувачів він відкритий у святкові дні. «Цей сквер висаджувала церква, впорядковувала також вона. Скверу понад 100 років, донедавна він був дуже занедбаний, ми його почистили, довели до такого стану, що там можна з радістю відпочити, — розповідає Владика Мілан Шашік. —   Позаду собору також є парк, у якому облаштували кафедру ядерної фізики, поставили прискорювачі. У цивілізованій Європі ніде немає такого, щоб у центрі міста був прискорювач або виробництво азоту. Постійно ведемо перемовини з університетом про те, що ці заклади не належать до історичного центру і взагалі несумісні зі здоров’ям людей. Вони мають бути за містом».

Сквер неподалік собору майже не зазнав втручання чи якихось радикальних змін. Коли його передали у власність єпархії, знайшлися благодійники, які взяли на себе впорядкування. Один із них Андрій Удовиченко. За його кошти виготовили кам’яний хрест, який стоїть у сквері, розповідає скульптор Василь Роман. Наразі тут реалізують інший проект — у центрі зеленої зони має постати пам’ятник Андрієві Бачинському. Спочатку його хотіли зробити оглядовим. Постамент мав сягати 7 метрів. Згодом зупинилися на масштабах трохи більше зросту людини. «Скульптура буде розташована в центрі скверу, але довелося змінити сім проектів, доки з’явилося остаточне рішення. Обговорювали більш статичну фігуру. Але нещодавно владика Ніл сам піднявся на постамент, аби бачити, як реагують мантія, єпископський одяг під поривами вітру. Постамент досить динамічний, наче хвилі історії. За символікою має бути відображено розвиток подій у житті Мукачівської єпархії. Епоха Андрія Бачинського пов’язана зі зміною адміністративної столиці. Мукачево було би столицею Мукачівської єпархії до сьогодні, якби Бачинський не зробив цей переїзд. Це буде трактовано і в постаменті, зокрема на звивистому камені. «Жива», «реагуюча на вітер» фігура владики Ніла — унаочнення того образу, який шукали для скульптури», — вважає Василь Роман.

Зусиллями греко-католицької єпархії та спонсорів відбудували й дерев’яну церкву на вулиці Капушанській. Вона постала на території кладовища, відомого з XVIII століття. Надгробки вже давно в занедбаному стані, а сам цвинтар поступово перетворювався на смітник. Завдяки побудові церкви в нього з’явилася перспектива збереження. Тут хочуть облаштувати ще одну паркову зону. Цвинтарі-парки досить поширене явище в Європі. Це не місце для сміття, пияків та наркоманів, вважає владика Мілан. Тож Ужгород може отримати ще одну чудову затишну зелену зону. Цвинтар на Капушанській має велике значення для збереження історичної пам’яті Ужгорода. «Якби тут не звели церкву, вся територія перетворилася би на смітник, а з часом її би просто забудували», —розповів журналістам Йосип Кобаль під час відвідин храму.

СТУДЕНТИ УЖНУ ВІДПОЧИВАТИМУТЬ У СКВЕРІ СВЯТОЇ ТЕТЯНИ, А В СУЧАСНОМУ "ВАЙТПАРКУ" ПЛАНУЮТЬ ЗРОБИТИ WІ-FІ-ЗОНУ

Неподалік будівлі Закарпатської ОДА також планують відбудувати два сквери. Обласна влада обіцяє сприяти ініціаторам, тож наразі чекають відповідні документи від міського департаменту.

Сквер праворуч від будівлі Закарпатської ОДА перед будівлею історичного факультету УжНУ (колишнього економічного) облаштують для студентів. Він буде називатися Університетським, або сквером Святої Тетяни, покровительки студентів. Відтак тут буде ще одна зона відпочинку. Проект реконструкції розробляє кафедра містобудування УжНУ. Тут відновлять лавиці. Можливо, проектанти подумають також, як використати залишки фундаментів, які там розташовані. Це буде окрема відпочинкова зона.

«Я вважаю, що студенти обов’язково повинні мати місця спілкування, відпочинку, можливо, проведення невеликих розважальних змагань, студентських заходів. Це важливо для молоді», — коментує Федір Ващук, ректор УжНУ, доктор технічних наук, професор.

Наразі для початку відновлення скверу Святої Тетяни чекають відповідні дозволи міської ради. «Ми не маємо права робити якісь зміни, доки цю землю не закріпили за нами», — пояснює ректор.

В УжНУ чимало відпочинкових зон для студентів. За мера Сергія Ратушняка було облагороджено територію перед хімічним факультетом УжНУ. Є ще кілька зон перед будівлями університету, які потребують благоустрою. «Сквер напроти хімфаку також можна модернізувати. Вже майже готовий подібний сквер між стоматологічним і головним корпусами. Там насаджено дерева. Можна ще зробити сквер поблизу станції космічних досліджень, а також неподалік науково-дослідної частини УжНУ», — розповідає Федір Ващук.

Інший проект молодіжного парку, теж неподалік площі Народної, розробили учасники Фундації регіональних ініціатив. Одразу за будівлею ОДА планується сучасний парк, де можна буде не лише відпочивати, а й працювати. Парк позаду ОДА серед молоді називається «Вайтпарк». Ідея такого парку серед молоді існує вже давно. Тут планують зробити амфітеатр, тобто невелику сцену з глядацькими місцями, альтанки, лавиці, а також Wi-Fi й розетки всередині цих альтанок. Також буде достатньо смітників, щоб забезпечувати чистоту.

«До розроблення залучили активну молодь, у тому числі студентів закарпатських вишів. Також залучилися підтримкою ОДА, професійних архітекторів, дизайнерів. Але хочемо, щоб основну роботу здійснила молодь. Щоб це був парк для молоді, зроблений руками молоді, — розповідає голова ужгородської міської організації ФРІ Юлія Дуб. — Також ми залучили студентів географічного факультету УжНУ та Закарпатського художнього інституту, які мають розробити дендроплан, дизайн та ландшафт».  

У ФРІ зізнаються, що подібного досвіду роботи досі не мали, однак є величезне бажання зробити для молоді такий майданчик, щоб вона могла втілювати свої ініціативи, впроваджувати їх у життя.

ІНІЦІАТИВУ ПОТРІБНО ПІДТРИМАТИ

Всі наші співрозмовники сказали, що з обласною владою в них виходить легше домовитися, ніж із мерією, яка мала би навпаки йти назустріч ініціативам із благоустрою. Своє позитивне ставлення щодо облагородження скверів нам підтвердив і керівник краю Олександр Ледида, який сказав: «Від зелених зон залежить не лише здоров’я і комфорт, а й архітектурне обличчя міста, яке є візиткою області. Всі, хто до мене звертався з пропозиціями щодо облагородження ужгородських скверів, отримали мою цілковиту підтримку».

Відтак ідей щодо скверів чимало, вони орієнтовані на всіх без винятку мешканців міста, а також туристів, які успішно розпочали весняно-літній сезон на Закарпатті. У кожного з   нереалізованих проектів є шанс на здійснення, є гідні приклади для наслідування. Чимало залежить і від самих ужгородців, їхнього рівня культури і вміння цінувати вже зроблене. Наразі найважливіше, аби ентузіастам не заважали втілювати проекти в реальність. Чомусь вийшло так, що ініціатива облагородження скверів ішла не від міської влади, а від обласної. Адже набагато краще, коли в Ужгороді виростають нові дерева й з’являються місця для відпочинку, а не чергові МАФи.

Наталія Каралкіна