Сесійне засідання в четвер 19 лютого розпочалося хвилиною мовчання за загиблими на Сході ужгородцями. Активісти «прикрасили» сесійний стіл плакатами «Зека геть!», «Ні — дерибану майна!», а згодом ще одним «Руки геть від Громадської ради!»


Депутати оголосили звернення до Нацбанку з причини підвищення тарифів на газ і тепло   й скорочення працівників (до 56 % можуть опинитися на вулиці), а також   визнали Росію   державою-агресором,   а «ЛНР» і   «ДНР» терористичними організаціями і закликали звільнити Савченко і Сєнцова, що незаконно утримуються в Росії. 46-ма «за» вирішили звести різні звернення в одне й направити, як сказав Погорєлов,   «в усі інстанції, в т. ч. містам-побратимам».  

Чимало дискусій виникло навколо   надання підприємцям пільг зі сплати за землю, яке до того вивчалося на депутатських комісіях. Як відомо, в липні минулого року плата за землю зросла від 5-ти до 16-ти разів, що стало реальною загрозою для підприємництва. До організації роботодавців Ужгорода звернулися 14 підприємств, до депутатського корпусу було 40 звернень. Так, згідно з озвученими цифрами,   підприємство «Гроклін Карпати», яке   у минулому році   платило за землю 54 тис. 725 грн.,   у поточному має заплатити   263 тис. 150 грн.,   а в   2016-му   — вже   789 тис. грн.   Видавництво «Закарпаття», яке   у 2014 р. сплачувало   34 тис. 956 грн.,   у 2015 році має сплатити 140 тис. грн,   а вже у 2016-му —   420 тис. грн., тобто в 16 разів більше!   «Патент» за відповідний період матиме зростання плати від 38 тис. грн.   до 196 тис. грн. і   590 тис. грн.

Підприємці висловилися за надання їм пільги на рівні 70 % , яка дозволить відтак сплачувати до бюджету вдвічі більше. Після тривалих зауважень   депутати   проголосували за 70-відсоткову пільгу на термін —   від березня до кінця 2015 року. На переконання депутата облради Качура, не слід розділяти пільгові норми для   власників землі і користувачів землі, це є недоцільним, оскільки викупити землю наразі для багатьох є   непосильним тягарем... Зі свого боку підприємства повинні свою земельну документацію привести   у   відповідність   із законодавством. Стосовно бюджетних   закладів і установ,   то вони матимуть   і пільгу, і   оплата за неї їм рахуватиметься з   початку поточного року.  

Відповідно до проекту рішення Ужгородської міської ради за № 1125, згідно з рішеннями судів, у 2015 році з міського бюджету потрібно буде виплатити чималеньку суму, а саме 1 658 606, 79 грн.   На це депутати своєї згоди не дали.  

Більшістю голосів ухвалене рішення виділити відповідні кошти для організації охорони навчальних закладів на період 2015 —2016 рр. Йшлося про професійну охорону   для 19 закладів: 7 загальноосвітніх, 7 дитсадків та 5 НВК. Міський голова дав протокольне доручення, аби винайти кошти і на кілька шкіл та дитсадків, які лишалися без   охорони.

Депутати ухвалили ще кілька важливих соціальних питань. Під програму соціального захисту громадян на поточний рік загалом   буде використано   2 млн. грн.

Так, вирішено   надати адресну допомогу ужгородцям — учасникам АТО у розмірі від 500 до 10 тис. грн. Родинам загиблих у зоні АТО   передбачені кошти у розмірі 10 тис. грн. на поховання і поминки.   Міський голова наголосив, що 1 млн. грн. мають надати для бійців полку, що базується на вул. Другетів, а останнім часом брав участь у боях за Дебальцеве у складі 128-ї бригади. Про це Погорєлов говорив напередодні під час сесії Закарпатської облради.

До проекту   змін   Програми додаткових гарантій соціального захисту громадян у 2015 році внесли і ухвалили також   пункт про надання одноразової грошової допомоги переселенцям, які   стали на облік в м. Ужгороді,   на суму 0, 5 млн. грн.

Продовження отримала Програма впровадження системи відеоспостереження в Ужгороді. До слова, минулого року, за інформацією правоохоронців, 9 відеокамер були просто вкрадені й досі не знайдені. Тепер депутати знову ухвалили виділення 602 тис. грн. на відеонагляд, аби сприяти поліпшенню громадського порядку і   зниженню рівня злочинності. Також 3 млн. 300 тис. грн. надали Водоканалу, й відтак, можливо, обіцяного урізання графіків подачі води вдасться уникнути.

Гаряче стало на питанні приватизації майна. Активісти на чолі з Ю. Світликом пообіцяли зірвати сесію у разі, якщо відбудеться майнова афера. 78 комунальних об’єктів загальною вартістю 25 млн. грн., всередньому за ціною   8—10 тис. дол. за об’єкт, до вибіркових власників цього разу не потрапили. Активісти нагадали Погорєлову про його обіцянку мораторію на землю і майно, дорікали відсутністю усіх об’єктів на офіційному сайті тощо. Зрештою, вирішили спочатку внести зміни до положень Департаменту МГ й визначити кошторис кожного об’єкта, включити громадських активістів до пошуку консенсусу, а вже потім виносити на сесійний розгляд.  

Попри те, що понад 200 «земельних» питань до моменту створення й затвердження містобудівної документації розглядати не мали, аби не порушувати закон, кілька земельних питань все-таки «протягнули». Трохи посперечалися стосовно Громадської ради, на яку одні «наїжджають» (у мерії наразі є 20 скарг, у   неї вже відібрали приміщення й описали меблі), а інші гаряче відстоюють. Втім,   депутати наразі не підтримали припинення роботи ГР її повноважень, хоча при внесенні питання до порядку денного 33   були «за».