Польський прапор замайорів на вершинах Боржавського хребта
На горах Великий Верх, Томнатик, біля пам’ятника В’ячеславу Чорноволу на полонині Плай та на водоспаді Шепіт (Воловецький район, Закарпаття)цього року було піднято польський прапор.
Липень цього року деякі члени товариства «Київське польське шляхетське згромадження «Згода» імені Мар’яна Маловського» провели в наймальовничишому куточку України – Карпатах, пройшовши гірськими хребтами майже дві з половиною сотні кілометрів і покоривши з добрий десяток вершин. Серед них і друга за висотою в Україні – Петрос (2020 м), що поруч із Говерлою, де гуляють холодні вітри й звідки відкривається панорама безкінечного зеленого океану гір, від якої перехоплює подих.
Розпочали шлях з курортного містечка Славське, що на Львівщині, попрямувавши далі Бескидами на Закарпаття. До речі, саме на горі Чорна Ріпа, де сходяться три області – Львівська, Закарпатська та Івано-Франківська, розташована скеля Котика, куди місцеві мешканці обов’язково приводять туристів з Польщі, Угорщини, Румунії та інших країн. За переказами, ця скеля була улюбленим місцем відпочинку знаменитого на весь світ котика-мандрівника Тяпи, якому присвячено оповідання «Реквієм за Тяпою», що 2011 р. принесло його авторові, учаснику й цьогорічної подорожі, лауреатство на Міжнародному фестивалі літератури й культури «Слов’янські традиції» та було надруковано в альманаху, весь наклад якого поширювався в країнах Євросоюзу.
На водоспаді Шепіт (Воловецький район, Закарпаття), де щолипня відбувається міжнародний зліт байкерів, цього року було піднято і польський прапор. Майорів він і на вершинах Боржавського хребта – горах Великий Верх, Томнатик та біля пам’ятника В’ячеславу Чорноволу на полонині Плай, де на метеостанції у 1969-1970 рр. працював В’ячеслав Максимович.
Далі учасники переходу попрямували в Рахівські Карпати, де, серед іншого, побували й на місці, де колись проходив кордон між Польщею та Австро-Угорщиною, та пройшли високогірним сорокакілометровим переходом з Драгобрата через Близниці й льдовикові озера до долини ріки Тересва.
Велич гір, безмежні й самотні простори вдень, полум’я ватри вночі та пісні – українські й польські, народні й сучасні – такою назавжди запам’яталася ця подорож її учасникам.
"Контраст"
admin
Коментарі :
Додати коментар