Дитинство, що визначило майбутнє

Ужгород, початок 2000-х. У спортивному залі з дерев’яною підлогою, де чути лише відлуння кроків і відскок старого м’яча, почалася історія Жанни Скубенич. Здавалося, це звичайне тренування після уроків, однак саме тут зародилася мрія, яка пізніше стане її життям.
Жанна була дівчинкою, яка завжди відрізнялася від інших. Її очі світилися рішучістю, коли вона брала м’яч до рук. Вона залишалася після занять, коли інші йшли додому, відпрацьовуючи удари, повторюючи рухи знову й знову. Для неї гандбол був не просто грою — він був шляхом до самопізнання і способом довести, що немає меж, коли маєш силу волі.

Перемоги, які формують характер

Її юнацька команда в СДЮШОР Ужгород неодноразово ставала чемпіоном України. Перемоги у 2003-му, 2004-му, 2007-му роках зробили з маленької дівчинки спортсменку, яка вже тоді знала: цей шлях буде довгим і непростим.

Кожен матч був випробуванням. Кожна перемога — підтвердженням того, що вона рухається правильно. У той час Жанна навчилася головному — спорт не пробачає слабкості, але винагороджує наполегливість.

«Карпати»: школа професіоналізму

Наступним кроком став перехід до ГК «Карпати», легендарного клубу, який виступав у Суперлізі України. Це був зовсім інший рівень: заповнені трибуни, пряма трансляція матчів, спонсори, що вірили в команду.

Для Жанни гра у «Карпатах» стала не лише професійним досвідом. Це був шанс довести, що вона здатна бути частиною великої історії українського спорту. Кожен матч у Суперлізі був водночас іспитом, і можливістю показати себе. І вона не підводила.

Випробування травмою

Життя спортсменки — це завжди боротьба. Найважчим ударом стала травма спини. Два роки болю, сумнівів і страху. Лікарі говорили про ризик завершення кар’єри. Але Жанна обрала інший шлях: не здатися.

«Я зрозуміла, що якщо навіть не зможу повернутися як гравчиня, то маю зробити все, аби залишитися у спорті. Бо спорт — це моє життя», — згадує вона.

У цей час вона вчилася бачити спорт по-новому. Аналізувала тактику, допомагала молодим спортсменам, ділилася досвідом.

Ця історія зробила її прикладом для сотень дівчат, які стикалися з труднощами. Жанна довела, що сила духу — це головна зброя спортсмена.

Новий світ: США

Коли Жанна опинилася у США, її історія отримала новий вимір. Там гандбол лише починає розвиватися. І саме тут її досвід і знання стали безцінними.

Вона приєдналася до NYC Team Handball Club. Спочатку як гравчиня, але дуже швидко її побачили як лідера, тренера, наставника. Вона почала проводити тренування, створювати програми для молодих гравців, організовувати майстер-класи. "Команда робить тебе сильнішим, але справжнім чемпіоном робить твій характер".

Для американських дітей, які вперше брали до рук гандбольний м’яч, Жанна стала прикладом. Вони бачили в ній не лише спортсменку, а й людину, яка пройшла довгий шлях і тепер ділиться ним з іншими.

Місія: популяризація гандболу

Жанна має чітку мету: зробити гандбол популярним у США. Для неї це більше, ніж спорт. Це можливість показати молодим, що вони можуть обрати шлях, який навчить їх дисципліни, командної роботи, сили духу.

«Я мрію, щоб у США про гандбол говорили так само, як про баскетбол чи футбол. І я готова працювати день за днем, щоб ця мрія стала реальністю», — каже спортсменка.

Вона вже працює над програмами підготовки, що адаптують європейські методики до американської культури. Планує організовувати турніри, міжнародні обміни, створювати можливості для дівчат у спорті.

Приклад для поколінь

Жанна надихається історіями інших спортсменів, які поверталися після травм, але тепер вона сама стала натхненням для багатьох. Її історія доводить: навіть після найважчих ударів можна піднятися. «Кожна поразка — це не кінець, а урок, який веде до перемоги. Справжня сила не в м’язах, а в тому, щоб встати після падіння» - це життєве кредо Жанни

Її сила — у характері. Її зброя — у праці. Її місія — у розвитку спорту та підтримці молодих талантів.

Погляд у майбутнє

Жанна Скубенич сьогодні — це не лише спортсменка. Це лідерка, тренерка, амбасадорка гандболу. Її шлях — від маленької спортивної зали в Ужгороді до Нью-Йорка — це історія про те, що меж не існує, коли ти віриш у себе.

Вона знає: попереду ще багато роботи. Але вже зараз її історія стала частиною великої картини — історії спорту, який об’єднує країни, культури й покоління.

Блог Жанни

Інстаграм Жанни