Небачене за своєю гостротою протистояння світового масштабу після другої світової війни, що спровокувала агресія Росії проти своєї «рідної сестри» України, спонукало до аналізу і переоцінки низки значимих подій світової історії кінця 20-го початку 21-го століття. Чому Росія розпочала цілеспрямовану погано приховану безпрецедентну за своїм цинізмом війну проти України?

          Третій за потужністю у світі ядерний потенціал України в кінці минулого століття. Що це таке? Яка була його реальна (фізична) суть? Куди він зник?
        Для широкого загалу (мільярди людей) світу округла загальна фраза «третій за потужністю» мало про що говорить. Пересічний громадянин будь-якої країни вважав, що після розпаду Радянського Союзу та проголошення незалежності України в таємних підвалах її під «сімома замками»   лежать сотні атомних бомб. Що ключі від них – у Москві, відомо було вузькому колу фахівців. Ці заряди дуже потужні і небезпечні і можуть несподівано будь-коли вибухнути самі по собі. Або ними можуть скористатись терористи, військові агресори…  
        Щоб цього не трапилось, в 1994 році був підписаний Меморандум у Будапешті Сполученими Штатами Америки, Росією, Великобританією і Україною (потім ще Францією і Китаєм), такий собі «фіговий листочок», як виявилось з часом.
          Ним запропоновано Україні в односторонньому порядку ліквідувати свій ядерний арсенал, з дружньою допомогою Росії, а її партнери, як гаранти безпеки, у разі потреби, захистять її від можливого (малоймовірного) агресора (при таких солідних гарантах).
          Завдяки недалекоглядності та поступливості тодішнього президента - бувшого головного ідеолога великодержавного російського   «інтернаціоналізму» в Україні, вона здала цей арсенал «рідній сестрі» (Росії) за купу брехливих обіцянок. «Сестриця» зразу ж після роззброєння України підступно зрадила її і розпочала проти неї відверту цинічну погано замасковану всебічну агресію: ідеологічну, економічну, торгову, енергетичну, релігійну..; врешті захопила частину території (Крим) і розпочала інтервенцію в Донбасі. Так вчинив «рідний» гарант. Інші гаранти при цьому обмежуються численними обіцянками допомоги і призабули про «третій за потужністю», яким він був і проти кого він був направлений. Будапештський меморандум, дійсно, виявився звичайним фіговим листком замість гарантії безпеки.
          Гарантам слід згадати що головною ударною силою Радянської Армії з 60-х років минулого століття була найпотужніша армія ракетних військ стратегічного призначення, що базувалась на території України. У її складі було 5 дивізій, у складі яких було по 4 полки, у складі яких було по 4 дивізіони з 4-ма пусковими установками шахтного типу (підземних) для запуску міжконтинентальних балістичних ракет (космічних). На озброєнні кожної пускової установки було по 4-5 комплектів ядерних боєголовок. Потужність кожної –еквівалентна 550000 (!) тонн тротилу. Це – у 46 разів потужніше атомної бомби, скинутої на Хіросіму у 1945 році.
          Як собі уявити потужність всього арсеналу? Для перевезення тротилового еквіваленту   однієї ядерної боєголовки знадобилось би 220 залізничних ешелонів у складі 50 вагонів по 50 т кожний, а тротилового еквіваленту усіх (понад 1200 штук) ядерних боєголовок – 260 тисяч (!) таких ешелонів. Загальна вага їх біля 700 млн.тонн (по 120 кг на кожного мешканця Землі). Це масив розміром 1 км на 1 км висотою 700 метрів.
          Ця армія створювалась за рахунок усіх народів, що входили до складу радянської імперії, але розпорядником її була лише Москва. Таким чином, під можливий удар з боку НАТО, у випадку військового конфлікту, була підставлена Україна, (вона тоді була формальним членом ООН). А створювати конфлікти у світі, було в   Росії   своєрідним хобі її правителів в усі часи.
          На всі столиці і великі міста, стратегічні військові та промислові об»єкти країн   - членів НАТО було націлено по 2-3-4 ракети з ядерними боєголовками.
                                                                        2.
        Спробуймо уявити, що, наприклад, на Нью-Йорк, Лондон, Париж або Пекін…падає 4 таких ядерних заряди (2 млн.т. тротилу). Що з нього залишилося б? Або яких витрат потрібно, щоб від них захиститись? Рахунок –на трильйони (доларів, євро..).
        З ліквідацією ядерного потенціалу України цієї загрози не стало. Розпочався реальний процес припинення несусвітнього абсурду - розповсюдження зброї масового знищення (ядерної) такої чудовищної потужності з такими колосальними витратами на її створення, при наявності бідності і голодування   на земній кулі сотень мільйонів людей, смертельно небезпечних   для всього людства екологічних проблем.
    Однак, носій ідеології великодержавного російського шовінізму (фальш-гарант безпеки) –Росія, розпочавши агресію проти України, цей процес перекреслила начисто. Біля двох десятків країн світу, які за прикладом України припинили свої ядерні програми, побачили, що гарантії «гарантів» безпеки справа –не надійна. Що кожен –сам собі гарант. І знову вони відновлюють свої (ядерні) гарантії. Безглузда гонка озброєнь отримує новий поштовх. Знову трильйони(!) підуть на безглуздя а сотні мільйонів людей будуть животіти у злиднях і вимирати. І надалі прогресуватиме всесвітня екологічна катастрофа, яка зрівняє усіх: найамбітніших найненаситніших олігархів і найзлиденнніших жебраків.
      Московський «гарант» «гарантує» безпеку народам-сусідам у своїй тюрмі через відновлення російської імперії 19-го століття. Він уже мріє про «визволення», після України,: Фінляндії, Польщі, інших сусідніх країн…, Аляски, Порт-Артуру…по методу «визволення» Криму.
Є ще питання: куди ж Росія поділа понад 1200 ядерних боєголовок   отриманих від України по Будапештському меморандуму?
Вірити у те, що вона їх переробила на паливо для атомної енергетики України –легковажно. Росія своїми вчинками вперто доводить, що діяти і, навіть, говорити по правді суперечить її природі. Найімовірніше, що боєголовки –із України лежать в її «порохових погребах» і чекають цілей, до числа яких вона додала і Україну.
Рашизм (російський фашизм) – у стані агонії. Він –унікальний у своїй підлості і цинізмі, не має історичних аналогів і - не в силі зупинитись в агресивності. Сподіваючись заховатися від можливої кари за спини поневолених народів в захоплених ним безкраїх просторах Сибіру, Далекого Сходу та Півночі він здатний на найпідліші вчинки.
Тепер оцініть самі свій борг перед Україною, панове гаранти (!) і ваш обов»язок та відповідальність перед людством. У ваших силах попередити сценарій 30-40 років минулого століття.
Правителі московського «гаранта», по своїй тупості,   не розуміють, що ними спровоковано процес його власного розпаду до меж Московського князівства (ХУ століття).
І ще одне, найскладніше питання. Як може народ, який вніс у світову культуру такий колосальний внесок (перелік нескінченний), породити, виростити, поставити над собою
таку потвору як тепер, підкоритись і аплодувати їй (?)  

Анатолій Петровський, Ужгород