20 дітей із Великоберезнянського ліцею-інтернату, відвідали найчарівніші куточки Закарпаття

Дитяча мрія, яку із задоволенням втілили у життя!
Відпочинок у Карпатах, де не лише свіже повітря, мальовничі гірські пейзажі, кришталево чисті джерела, а й де знайшли притулок найбільші хижаки – ведмеді, вовки, а ще екзотичні тварини – білі верблюди, чорні лами – все це побачили за один день дитячі очі, наважившись на далеку подорож у майже півтисячі кілометрів.
Понад з двох десяток дітей з Дніпра, які кілька років живуть та навчаються у Великоберезнянському ліцеї-інтернаті, відвідали в останній день осінніх канікул найчарівніші куточки Закарпаття – озеро Синевир та притулок для диких звірів – «Реабілітаційний центр бурого ведмедя та екопарк «Долину вовків».
А все починалось із знайомства дніпровських дітей з кінологічними командами Закарпатської митниці торік. Тоді вони мали змогу наглядно побачити віртуозну роботу чотирилапих помічників митників та й самим спробувати себе в ролі кінолога. На завершення зустрічі діти виявили бажання відвідати Міжгірщину з усіма її найцікавішими локаціями.
Тож закарпатські митники з радістю організували екскурсійний тур, під час якого діти відвідали унікальний проект реабілітації бурих ведмедів, а також інших диких тварин, які оселилися на території Синевирської громади. Вони наглядно побачили природні локації, що об’єднують одну спільну мету - захист та турботу про диких тварин.
А на завершення їх чекала справжня казка в осінній палітрі – найбільше озеро Українських Карпатах, розташоване у глибинці гірського масиву на відстані 1 км над рівнем моря. На радощах діти щиро зізнавалися, що це справжня родзинка Закарпаття! Екскурсія була ще й пізнавальна: діти дізналися про цікаву легенду Синевиру, який виник близько 10 тисяч років тому, побачили рідкісну рибу-хижака – форель, а головне – насолодилися осінніми краєвидами карпатських лісів.
До слова, цих діток вивезли з Дніпра ще у 2022 році під час повномасштабного вторгнення російських загарбників на територію України. Але в дитячій пам’яті назавжди викарбувалися жахливі моменти жорсткої війни – втрати близьких, плач розгублених людей, гучний звук сирен, що продовжувався вибухами та пострілами поруч, цілодобове сидіння у бомбосховищах.
І зараз, коли вони у більшій безпеці на Закарпатті, ніж вдома, але без рідних і близьких, потребують моральної та психологічної підтримки, а головне – любов, турботу і захист, аби жити далі з вірою у краще майбутнє України.
Окрема подяка за організацію автобусу для підвезення діток – директору Ужанського національного природного парку, депутату Закарпатської облради Ярославу Шукалю.
Закарпатська митниця
Коментарі :
Додати коментар

