Афіша »

Обласна наукова універсальна бібліотека
Щосереди — засідання англомовного клубу «English-speaking house». Поч. о 17.00.

Погода »      Курс валют »
Актуально »      Редакція "ONLINE"
 
Незалежність без пафосу
 
| ВСІ НОВИНИ | ПОДІЇ | ПОЛІТИКА | СОЦІО | РАТУША | СПОРТ | ДОЗВІЛЛЯ | ЗДОРОВ'Я | КРИМІНАЛ | ФОТОРЕПОРТАЖ | НЕОПУБЛІКОВАНЕ |
 
Архів » / Свіжий номер »
 
 
 
 
 
Архів » / Новини ОНЛАЙН »
13:08 Дике озеро і ялиновий тунель стають популярними серед туристів
13:05 Лікар Скиталінська: Закарпатці не усвідомлюють, у якій красі їм пощастило жити - якщо непоганий готе
12:53 Спортивные комбинезоны для мальчиков удобные и практичные
12:47 Долгосрочная аренда жилья. Преимущества
16:26 Анатолій Герей найкраще з-поміж українців виступив на Універсіаді
13:05 З Ужгорода до Києва буде їздити комфортабельний автобус
13:02 Женские кеды
16:41 Королева Єгипту мала ужанське коріння
 
 
 
 
 
Оголошення »
Сантехнічні, електромонтажні, плиточні роботи. Тел. 066-996-27-63.
 
 
 
Продам 1-кімн. кв. на пл. Ш. Петефі, 21 м2, 2/2, (без посередників). Тел.: 099-298-48-97, 095-935-51-98.  
 
 
Потрібен водій-експедитор по Ужгороду. Тел.: 050-372-24-67, 050-666-68-68.  
 
 
Потрібні вантажники на склад у с. Розівка. Тел.: 050-715-30-81, 067-312-49-93.  
 
 
Потрібні водії-експедитори для доставки товарів по області. Тел.: 050-715-30-81, 067-312-49-93.  
 
 
 
 
Интернет магазин брендовой обуви, одежды, сумок Fashion Studio.

Фотограф - Олександр Тегза.

Державна податкова адміністрація у Закарпатській області
Програма ТБ
 
     

Мода на Закарпатті з первісних часів до середини ХХ століття
Історія моди — одна з важливих сторінок минувшини, яка демонструє набагато більше, аніж може здатися на перший погляд. Мода не обмежується подіумними заходами і колекціями відомих кутюр’є, бо відображає глибші суспільні процеси. Тому модні тенденції важливі й для істориків, які за зовнішнім виглядом різних верств населення визначають рівень культури й освіченості населення, іноземні впливи і наслідування. На Закарпатті фешн-середовище формувалося завдяки різним обставинам, тож мода тут є справедливою помічницею історії та археології.


Ми стежимо за сучасними модними тенденціями у рубриці «Стиль», публікуємо правила стилю відомих закарпатців. А тему історії моди вже порушували у статті «Вишуканість Dior та Chanel: як одягався Ужгород у п’ятдесяті—сімдесяті». Однак, про моду на Закарпатті від найдавніших часів і до середини ХХ століття говоримо вперше з істориком і краєзнавцем Йосипом Кобалем.

— Із якого періоду відомі перші свідчення про одяг на території сучасного Закарпаття?

— Через своє географічне розташування територія сучасного Закарпаття завжди виконувала роль своєрідних воріт між Східною і Центральною Європою. Тут відбувалися активні процеси контактування, взаємовпливів та взаємозв’язків між різними етносами і культурними традиціями. Все це наклало глибокий відбиток на матеріальну і духовну культури місцевого населення, зокрема, на одяг.

Перші свідчення про одяг мешканців регіону відносяться до кінця епохи кам’яного віку (6—5 тисячоліття до н. е.), коли тут з’явилися землероби і скотарі. На це вказують глиняні прясла, ткацькі конуси, відбитки тканин на посудинах, зображення на глиняній пластиці.

Кількість археологічних знахідок, пов’язаних з одягом, зростає в період мідного, бронзового і залізного віків (середина 5 тис. до н. е. — початок н. е.). Уже в цей час прослідковується різниця між одягом низів і верхівки суспільства. Особливо рельєфно цей процес відображався в епоху бронзи.

— Археологам вдавалося знайти певні предмети одягу, які відображали би такі процеси?

— Так, із території Закарпаття маємо чимало знахідок, пов’язаних з одягом. Це, переду­сім, бронзові застібки (фібули), підвіски, пояси, різні прикраси, а також ткацькі конуси та прясла. Звичайно, люди того часу використовували для свого вбрання й шкіру та хутро тварин. Оскільки на території Закарпаття протягом бронзового і більшої частини залізного віків панував тілоспалювальний обряд поховання, рештки тогочасного одягу, звісно, не збереглися.

Десь на початку III століття до н. е. на територію сучасного Закарпаття із заходу проникають кельтські племена, центром яких стає опідум поблизу Мукачева. Вони приносять із собою і нову моду на одяг, яка, особливо у кельтської верхівки, ввібрала у себе значні етруські впливи. Закарпатські археологічні знахідки дають, однак, лише приблизне уявлення про тогочасне вбрання. Ще нам відомо про одяг даків, які проживали у східній частині нашого краю паралельно з кельтами.

У І столітті до н. е. у верхів’я Тиси з північної частини Балкан проникає добре організоване й озброєне населення і засновує велике укріплене городище в околицях с. Мала Копаня (Виноградівський район). З огляду на залишки матеріальної культури та поховального обряду, це було етнічно неоднорідне населення із фракійськими, кельтськими і дакійськими елементами. Звичайно, і їхній одяг відрізнявся від вбрання людей залізного віку.

— Чим вирізнявся одяг мешканців краю у римський період?

— Протягом I—IV ст. н. е. на території сучасного Закарпаття проживали даки, а також германські племена вандалів та гепідів. Археологічний матеріал, зокрема, з навколишніх територій дозволяє досить добре відтворити тогочасний одяг германських «панянок». Виготовлявся він переважно із вовни. Складався із нижньої сорочки, довгого верхнього одягу, на який у холодну пору одягали теплу вовняну мантію. На плечах одяг фіксували двома фібулами, а на поясі — двома пасками. У цьому вбранні помітні і впливи римської моди.

— Що носили слов’яни, які у цей час жили на території Закарпаття?

— Про одяг давніх слов’ян, які проживали тут у VI—IX ст. н. е., відомо дуже мало. За винятком глиняних пряслиць, що використовувалися при виготовленні ниток, жодних інших знахідок чи зображень не зафіксовано.

За даними з інших територій, жіночий одяг у давніх слов’ян складався з грубої довгої нижньої сорочки (конопляної чи лляної) без рукавів, яку на плечах тримали одна чи дві лямки. На сорочку, за необхідності, одягали фартух, а верхню частину закривали платтям. Узимку жінки одягали теплі шуби або накидки.

— Хто диктував моду у наступні століття?

— Наприкінці ІХ ст. у Карпатському басейні осідають древні угри — кочівницький народ, який прийшов сюди з причорноморських степів. Вони принесли з собою і власний, відмінний від слов’янського тип вбрання, обов’язковим елементом якого були кафтан, штани і шкіряні чоботи.

На межі Х—ХІ ст. виникає Угорська держава, і наш край з цього часу й до Першої світової війни буде входити до її складу або окремих частин. Оскільки з прийняттям християнства Угорщина ввійшла до європейської спільноти, то в подальшому на цій території домінували західноєвропейські культурні впливи, зокрема, і в одязі.

Територія, яка сьогодні називається Закарпаттям, існує тільки з ХХ століття, оскільки до цього часу вона входила до складу чотирьох комітатів — Унг, Берег, Угоча, Мараморош. Важливо зазначити, що з XIV століття, коли тут починається масове заселення українцями з Галичини, а також поселяються представники румунської етноспільноти — волохи, край перетворюється на етнічно строкатий конгломерат українського, угорського, румунського, німецького, словацького населення. Вони відрізнялися не тільки мовою, віросповіданням і культурою, а й соціальним становищем, побутом, ментальністю. Все це значно ускладнює аналіз одягу на Закарпатті, бо кожен з етносів має своє вбрання. Проте окремі частини одягу дозволяють, принаймні, фрагментарно охарактеризувати моду на території сучасного Закарпаття.

— Епохи Середньовіччя, Ренесансу відчувалися за тенденціями у вбранні на території Закарпаття?

— Деякі відомості про одяг епохи Середньовіччя, які стосуються нашого краю, пов’язані з епохою ренесансу. Головним джерелом, звідки виходили імпульси нової епохи, була Італія. В Угорщині цей період пов’язаний спочатку з королями династії Анжу — Карлом Робертом і Людовіком Великим, а пізніше, у XV столітті, з королем Матяшем Корвіном.

Провідниками нових віянь у нашому краї були власники Ужгорода, вихідці з Італії — Другети, а також князь Федір Корятович у Мукачеві та родина Перені у Виноградові. Усі вони неодноразово відвідували європейські країни й, безперечно, поширювали багато нових тенденцій на території Закарпаття.

У писемних джерелах XV— XVІ століть іноді зустрічаються описи одягу. Але вони переважно стосуються місцевих вельмож. На кахлях збереглися зображення жінок та чоловіків із типовим для епохи Ренесансу головним убором.

Угорська еліта після розпаду країни в середині XVІ ст. на три частини почала орієнтуватися у моді й на Туреччину, але переважно у чоловічому одязі. У жінок у XVІІ столітті на основі моди Ренесансу формується свій тип одягу, який включав широку сукню, стягнутий пояс, білу сорочку. Одягатися жінці-християнці у штани на турецький манір не личило.

— Чи відомі імена модниць, які мешкали на Закарпатті?

— Детальні відомості про жіночі вподобання в одязі наприкінці XVІІ— початку XVІІІ ст. дає нам опис гардеробу жінки власника Ужгородського замку Міклоша Берчені графині Крістіни Чакі з 1701 року.

У скринях, що залишилися в замку, конскріптори знайшли значну кількість дорогих закордонних тканин із Англії, Іспанії, Туреччини та інших країн (шовк, кармазин, замша, дамаск тощо). Серед одягу були речі, кроєні за угорськими, іспанськими, німецькими, італійськими зразками. Гудзики, застібки, пряжки були виготовлені зі срібла та золота й прикрашені діамантами. Так, на одній лише літній накидці, виготовленій з червоного шовку й орнаментованій золотими квітами, було 17 пар золотих застібок, прикрашених 289 діамантами! Серед одягу описано також дуже дорогу нижню білизну графині та різноманітні аксесуари до одягу.

Звичайно, так одягалися не всі, але від графині намагалися не відставати й жінки менш заможних ужанських дворян. Натомість середній клас та мешканці сіл мали інший одяг.

— Впливи яких країн відчувалися в одязі у XVІІІ—ХІХ століттях?

— Наприкінці XVІІІ ст. в Угорщині повсякденне вбрання, особливо, жіноче, починає витіснятися одягом, викроєним на французький манір. Мода паризьких, лондонських та віденських салонів, яка пропагувалася через відповідні журнали («Journal des Dames et des Modes», «Modenbild» тощо), швидко поширюється в містах серед аристократів, дворян і багатих міщан. Хоча після революції 1848—1849 рр. були зроблені спроби створити власний угорський одяг, однак угорський жіночий одяг протягом ХІХ— початку ХХ століття поряд із угорськими елементами зазнав чимало європейських впливів.

Одяг закарпатських українців у цей час був набагато скромніший і далекий від впливів не те що французьких, а й угорських салонів. Певне уявлення про моду українців дає нам рисунок з 1841 р., де зафіксовано вбрання наших предків із Березького комітату. Важлива деталь — відсутність на жіночому одязі вишиваного орнаменту. Як зазначає відомий закарпатський краєзнавець Тиводар Легоцький, одяг низинних рутенів (українців) уже майже такий, як в угорського населення, і тільки у верховинців він зберіг архаїчні риси.

У другій половині ХІХ ст. в Угорщині в моду входить фрак та темні строгі костюми. Одяг жінок і надалі зберігав старі тенденції.

— У Чехословацький період чим вирізнялася мода на Закарпатті?

— Протягом 1919—1939 рр. наш край під назвою Підкарпатська Русь входив до складу Чехословаччини. Ці двадцять років мали значний вплив на розвиток Закарпаття, бо воно вперше за свою історію стало окремою адміністративно-територіальною одиницею. Чехословацька влада розпочала докорінну модернізацію краю, що проявилося у будівництві доріг, шкіл, заводів тощо і, зрештою, зміною культурного життя, що позначилося і на моді.

Прага була ближче до Франці не тільки у політичному розуміння, а й у моді. Через розвинуту чеську промисловість, завдяки тисячам чеських і словацьких урядовців та можливостям навчання у Братиславі, Празі, поїздкам у Європу, на Закарпаття безперешкодно проникають найновіші віяння європейської моди. Для того, щоб гарно виглядати, місцевим жінкам не потрібно було навіть виїжджати із Закарпаття, адже в Ужгороді, Мукачеві та інших міста краю вони могли придбати новинки європейського одягу.

Водночас модернізація одягу спричинила занепад народної культури, традицій. Верховинці все частіше виготовляють одяг не з домотканого полотна, а з фабричного. Поступово відходить на задній план і вишивка, а молоде покоління, яке навчається у містах і столиці держави — Празі, наслідує останні віяння моди й відповідно одягається.

Відтак уся історія моди на Закарпатті показує західноєвропейські впливи з найдавніших часів, а також те, як різноетнічне населення слідувало модним тенденціям.

Записала Наталія Толочко16.07.2017, 17:30


ДРУКУВАТИ EMAIL КОМЕНТАРІ (0)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і нажміть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

   
Loading...
 
Коментарі   Аналітика   Популярні  

Закарпатський депутат торгував   особливо неб...
йони : вот так всегда.скажите на милость у этог...

Як в Ужгороді у 1929 році відкривали летовище...
жорж : дык до какого киева да никуда в незалежн...

У "Новому районі" в Ужгороді облаштовуют...
йони : дамалятки слава богу хоть чего-то начали...

Чому закарпатці не вірять у майбутнє країни і зали...
жуст : и самое страшное из сказанного,что власт...

Закарпатська 128-ма бригада відмовила облраді у пр...
Тарас : Дякуємо, хлопці!Повертайтеся живими, здо...

У міжнародного аеропорту “Ужгород” – новий керівни...
жуст : зачем назначать директоров когда самолет...

«Доступні ліки» полегшили життя багатьом закарпатц...
жуст : вся эта программа доступни лики сплошная...

Закарпатський «король Артур», або Матяш Корвін – «...
**** : Цикаво чи можливо зняти ФИЛЬМ про героя?...

  В НОМЕРІ :
1

2

3
 
Соціо »
Королева Єгипту мала ужанське коріння
Маріанна Терек походила зі знатного роду, який проживав і на території сучасного Закарпаття. Однак в історії стала відомою під йменням Джавадан Ханум як королева Єгипту.

Як ви ставитеся до заборони російських соцмереж в  

Як ви ставитеся до заборони російських соцмереж в Україні?

Підтримую
Я проти
Мені байдуже
Там мої фотографії, музика, відео, друзі! Як я тепер буду без цих соцмереж
Я думаю. це провокація

Голосувати/Результат



Телефон/факс::

+38 (03122) 2-95-48
+38 (03122) 2-79-71
Адреса:

88018, УкраЇна, м. Ужгород,
вул. Белінського, 24б

E-mail:




© Закарпатський інформаційний тижневик "Р.І.О."    

Розробка сайту - CrafIT.com