ЛИСТ У РЕДАКЦІЮ: Як обманюють на ужгородських базарах

admin 08.06.2015 07:00 СОЦІО

Наша читачка стурбована безладом на ужгородських базарах, тож написала такого листа у редакцію. Публікуємо без змін:

"Ми багато років жили з плановою економікою. Добре це було, чи погано, сказати сьогодні дуже важко: сьогодні   в державі йде   неоголошена війна, яку ще називають гібридною, ціни скачуть як скажені, пенсії мізерні, заробітні плати у бюджетному секторі при цьому   не небагато вищі, вартість комунальних послуг просто дивує та дратує. Нам   вже колись казали, що тільки ринкова економіка нас врятує. В питаннях економіки, тим більш ринкової, я не мастак.

Слово ринок у мене пов’язане з місцем, де щось продають і щось купують. В нашому житті так називають великі базари, де можна поторгуватися і зекономити якусь гривну-дві. Саме зекономити.
Наші   деякі ужгородські   місця купівлі-продажу   важко назвати ринками. Це просто базари у найгіршому розумінні.   Основна мета продавців на таких базарах, обманути, а точніше обдурити покупця. Вартість продукції, а це овочі, фрукти, ягоди, на рівні   вартості інших ринків (базарів). І це тільки частина так званого порядку реалізації   продукції приватних підприємств, громадян з прилеглих   до Ужгорода сіл. Але вага придбаної на базарі продукції, що реалізується вроздріб, часто не відповідає вартості,що необхідно сплачувати за товар.
Я користуються послугами базару, якій розміщений поряд з колишньою хімчисткою, яка давно вже стала ганьбою для обласного центру, та колишнім гастрономом   ″Білочка″.   Тому і базар серед людей давно став   ″Білочкою″. Торгівля тут йде на самому базарі, на вулицях, прилеглих до нього. І все би нічого, як би не терези у реалізаторів. Дивитись на прилад, на якому тобі важать товар, за який ти викладаєш гроші і немаленькі, без розпачу не можливо. Терези вироблені майже ще   в минулому столітті, за часів радянської влади. Терези з металу або його замінників   від старості   давно потребують утилізації, їх корпуси проржавіли,   там, де повинні висвітлюватися вага, вартість одного кілограму та   загальна вартість товару,   нічого не видно. Та і встановлені   вони на відстані від зору покупця та й ще на якихось коробках, ящиках, що хитаються   навіть від вітру. І саме цікаве, що при всьому цьому терези ″працюють″ тільки на користь продавців. Іноді просимо переважувати придбану продукцію в якомусь магазині. Ні багато, ні мало, а   на кожному кілограмі   (по терезах) продавець заробляє додаткові гроші. 100-200 грамів, в цьому   така званому кілограмі, не вистачає до справжнього кілограму. Невеличкий помідорчик   по вазі затягує на 150-200 грамів,   в магазині так вартують 2 таких   помідори, а кожен лимон з базару по ціні   подібний до невеличкої дині (важить не 100-150 грамів, а   по вартості затягує майже на 250-300 г).
Ситуація з іншими продуктами, що реалізуються вроздріб, аналогічна. Це має відношення до картоплі, капусти, огірків та томатів. Особливо це відчувається під час консервування овочів. Купуєш їх за рецептом. А в підсумку на 3-х літрову банку   не вистачає   куплених 2-х кілограмів огірків або томатів, іноді не вистачає і 3-х кілограмів (за рецептом 3,5 кг повинно вистачити на 2 таких тари).  
Терези на нашому базарі ніхто не повіряє, тоді як в магазинах зі слів продавців, така процедура відбувається з плановою періодичністю. І взагалі невідомо, де   такі терези   зберігаються в паузах між торгівлею.
Когось напевно влаштовує базарна економіка. Базарна у всьому. Нас   це не радує. Ми вже зневірилися в тому, що кажуть нам великопосадовці, які при будь-якому стані економіки   почуваються непогано.
Нашому базару   ″Білочка″ я присвятила маленький вірш:

По базару я хожу
И на овощи гляжу.
Что бы,   где бы мне купить,
Чтоб себя не обдурить.

Дело в том, что нужно видеть,
Как продукты продают,
Все   весы на ладан дышат
И при том безбожно врут.

Но не в пользу покупца,
А все в пользу продавца.
Недовесов граммы, граммы,
А в итоге килограммы.

Недовеса граммов 200
И ты платишь за него,
А бывает, что лимон
Весит прямо как батон.

Возмущаться нам не стоит.
Жаловаться ни к чему.
Ведь   весы   не поверяют,
И они всё   врут и врут.

И такая вот картина
Не в селе, не за углом,
В самом сердце Закарпатья,
В нашем центре областном".

                                                                                Ольга Пономарьова                                                   м. Ужгород

admin

Коментарі :


Додати коментар

 

 

 

Погода

СОЦІО

Оголошення

Архів новин

Влада

Чи влаштовує вас влада в Україні?


Влаштовує
Не влаштовує
Мені однаково


Голосувати/результат