Чи треба ліквідовувати господарські суди, - дискутували юристи УжНУ

admin 11.11.2014 13:31 СОЦІО

Реформування судочинства в Україні може спричинити ліквідацію господарських судів.

Чи на часі сьогодні такі радикальні зміни, яке місце господарської юрисдикції в структурі судової системи України і як досягти якісних результатів судової реформи – дискутували учасники круглого столу «Господарські суди в світлі судової реформи», який влаштували наприкінці жовтня в залі судових засідань юридичного факультету УжНУ, - повідомляє Медіацентр УжНУ.

Організатором заходу виступив юридичний факультет спільно з господарським судом Закарпатської області. Модератором засідання круглого столу була голова господарського суду області, заслужений юрист України Надія Ващиліна.

За останні 5-6 років суспільство постійно нарікає на суди. Судова реформа 2010 року себе не виправдала. Тож після Революції гідності нарікання на суди тільки зросли. Напередодні виборів до Верховної Ради України знову розпочалися дискусії щодо необхідності реформування судової системи.

Сьогодні в Україні судова система побудована за принципами територіальності та спеціалізації. Таким чином, діє система загальних судів, адміністративних та господарських на чолі з вищими судами, але окремі фахівці схиляються до думки про доцільність побудови судової системи тільки за територіальним принципом, відмовившись від господарської спеціалізації.

Серед аргументів на користь такого рішення – незначна кількість справ, які розглядають у цих судах. До прикладу, в господарському суді області теж зменшилася кількість справ – від понад 6 тисяч у 2007 році до майже трьох тисяч торік. Найчастіше розглядають майнові спори. Такі цифри озвучив суддя господарського суду Закарпатської області, кандидат юридичних наук, доцент Олег Васьковський під час презентації «Ліквідувати не можна зберегти», яка безпосередньо стосувалася теми круглого столу. При цьому він назвав і фактори, які вплинули на такий показник: частина справ відійшла до новостворених (2008 р.) адміністративних судів; бар’єром є встановлена 2010 року висока ставка судового збору (2% від суми позову) за подання позову; останні роки спостерігається спад економічної активності суб’єктів господарювання, у тому числі іноземних. Проте кількість господарських спорів залишається значною, їхню складність, а нерідко й суспільну значущість, не можна порівнювати зі звичайними цивільно-правовими конфліктами.

«Судова реформа повинна забезпечити незалежність суддів від представників інших гілок влади, що дасть можливість ухвалювати законні рішення. Неприпустимими є зміни заради змін без відповіді на питання, який позитивний ефект буде досягнуто від конкретних дій. На мою думку, судова реформа насамперед повинна усунути проблему розмежування   компетенції між судами різних юрисдикцій, якісний та оперативний розгляд справ, а також виконання судових рішень», – вважає Надія Ващиліна.

Як порівняти з іншими судами, система судів господарської юрисдикції за всіма об'єктивними показниками є кращих сегментом судової системи, переконаний Василь Лемак, член-кореспондент Академії правових наук України, завідувач кафедри теорії та історії держави і права, доктор юридичних наук, професор. Побудова судової системи за принципом спеціалізації також передбачена Конституцією України. Господарські чи комерційні суди – суди з подібною юрисдикцією – поширене явище в Європі та Америці. Вони функціонують у розвинутих європейських країнах і в частині штатів США. Порівняльний аналіз засвідчує, що спеціалізація, зокрема господарська, – як мінімум, доцільна.

Від «подвійної» касації, тобто перегляду Верховним Судом України рішень вищих спеціалізованих судів, однозначно потрібно відходити, переконаний Ігор Фартушок, начальник Головного управління юстиції в Закарпатській області. Крім того, має змінитися судова система та механізм призначення судді на посаду. Суддею, згідно з вимогами чинного законодавства, може стати особа, якій виповнилося двадцять п’ять років, має повну вищу юридичну освіту та 3-річний стаж роботи в галузі права. Як на мене, цього замало, щоб стати суддею. Наприклад, у США стати суддями мають право особи після 35 років. Крім того, той, хто прагне бути суддею, повинен пройти дворічне стажування у суді, а кандидатуру особи попередньо тривалий час обговорюють. «Переконаний, що безстрокове призначення на посаду судді в Україні було передчасним. На мій погляд, перед таким призначенням варто проводити атестацію судді. Щодо господарських судів, то це єдиний суд, який вчасно та кваліфіковано розглядає справи. Він, на мою думку, є прикладом, як має здійснюватися правосуддя. Отже, якщо говорити крізь призму оцінки якості, то, без сумніву, господарські суди потрібні. Слід рівнятися не на кількість, а на якість розгляду справ, яка притаманна господарським судам», – вважає очільник ГУ юстиції.

Крім науковців, негативні наслідки ліквідації судів і загалом передчасність постановки питання в такому контексті, підтвердили й практики, присутні на обговоренні. Тому дискусію під час круглого столу підсумували рішенням про те, що господарська юрисдикція перевірена часом і відповідає потребам господарських відносин в оперативному та кваліфікованому вирішенні спорів, а тому має бути збережена як самостійна форма правосуддя. Водночас учасники круглого столу зауважили, що реформування судочинства вкрай потрібне, однак воно потребує системного підходу, і найголовніше – політичної волі до реформ.

admin

Коментарі :


Додати коментар

 

 

 

Погода

СОЦІО

Оголошення

Архів новин

Влада

Чи влаштовує вас влада в Україні?


Влаштовує
Не влаштовує
Мені однаково


Голосувати/результат