Площа Народна в Ужгороді, яка для багатьох нині бачиться як «футбольне поле», «пасовище», є незавершеним проектом чеського архітектора Крупки. Адміністративний квартал Галагов у стилі «празького кубізму», притаманного тільки невеликому часовому відрізку, передбачався П-подібної форми, він мав «дихати» своєю відкритою частиною на річку Уж.

У комплексі Народної мала бути і будівля банку як третя сторона партеру, але на стадії котловану спорудження припинилося з історичних причин. Тут цвів розарій із 40 кущів троянд, який потім викорчували, якийсь час стояв пам’ятник Леніну, тепер сюди приходять хіба що, аби покласти квіти Кобзареві.

Тривалий час кожен вдовольнявся виглядом пл. Народної відповідно до власного бачення і смаків, а комусь до площі було і лишається байдуже. Аж у 2010 році на конкурсі проектів реконструкції пл. Народної був відібраний проект архітектора Володимира Павлея. Згідно з його ескізом тут мають встановити фонтан, прокласти мощені доріжки, облаштувати лавиці й кулеподібні зелені насадження. З обласного бюджету на оновлення площі минулого року виділили 3 млн. грн. Оскільки перспектива реконструкції головної площі Закарпаття має крім симпатиків і численних противників, це стало темою передачі «Про головне» Закарпатської ОДТРК.

За словами В. Павлея, нинішня пл. Народна мало схожа на ту, якою її залишив закарпатцям чеський архітектор, партер набув свого нинішнього вигляду в 90-ті роки і його не можна пов’язувати зі спадщиною Крупки. Наразі це чимала територія, що не задіяна функціонально й не використовується раціонально та недостатньо озеленена. Тож площу Народну, на переконання архітектора, необхідно «онародити», аби вона почала нарешті виконувати своє громадське призначення: люди могли тут святкувати, зокрема, Новорічні свята навколо головної ялинки без перешкоджання транспорту, проводити дозвілля тощо. Загалом виділені кошти, за словами автора проекту реконструкції, дозволять здійснити дуже раціональний, мінімізований благоустрій площі, «без надміру». Півтора мільйона буде спрямовано на встановлення фонтана й стільки ж власне на благоустрій: доріжки, лавиці, озеленення, яке складатиме 57 відсотків. Це буде першим етапом комплексного оновлення площі, згодом необхідно бути навести лад у скверику позаду будівлі ОДА.

Екс-мер Ужгорода Сергій Ратушняк як один із ініціаторів і прихильників реконструкції пл. Народної переконаний: аби вона кардинально видозмінилася і стала відповідати своєму призначенню й назві, необхідне насамперед вольове рішення влади. Власне появі в Ужгороді площі, як і всього «чеського району», ми завдячуємо ренесансу президента Масарика і його друга-архітектора Крупки, який частинку старої класичної Європи зумів «вживити» на колишньому болоті на березі р. Уж. «Радий, що Крупка з Масариком не проводили референдуми й громадські опитування або графи Другети при зведенні Ужгородського замку. Інакше досі би цього не зробили. Обговорення часто — це тільки спосіб заговорити питання», — сказав С. Ратушняк. Він також провів паралель зі зведенням Ейфелевої вежі в Парижі, яку вперто не сприймали городяни, а самого архітектора піддавали остракізму, але нині споруда є візиткою Парижа.

Голова громадської ради при Держекоінспекції в Закарпатській області Валентин Волошин натомість вважає необхідним залучення громадськості до оприлюдненя й обговорення всіх наявних проектів реконструкції площі, що було би «знаком гарного тону» з боку губернатора, слід зібрати всі думки, врахувавши їх за потреби в кінцевому проекті. Добре, що влада готова виділити кошти під благоустрій, але, на думку еколога, це питання не є серед десятка найнагальніших, хоча змінювати вигляд площі таки варто. До ширшого обговорення проекту реконструкції Народної апелює і Володимир Феськов, керівник ГО «Закарпатський громадський центр». Журналіст Андрій Ганусич каже, що як ужгородцеві проект подобається, а як журналістові важливим є дотримання всіх правових аспектів. У тому, що пл. Народна нині не в ідеальному стані, погоджується і противник реконструкції мистецтвознавець Михайло Сирохман. Фахові містобудівні ради запропонований проект не затвердили, наголосив він, недопустимо торкатися планування, лінійності площі, хоча ніхто не заперечує проти власне озеленення. Головний архітектор Ужгорода Олександр Шеба висловився за необхідність доопрацювати проект, аби він отримав схвалення більшості фахівців, тому чинити слід за принципом: сім разів відміряй.

«У мене така політика: я вирішив — я йду, — сказав у коментарі голова Закарпатської ОДА Олександр Ледида. —Так, вирішальне слово за експертами, але поле перед держадміністрацією мене не влаштовує. Ця територія має використовуватися всіма — і ужгородцями, і гостями, які приїжджають. Аби вони могли десь посидіти, відпочити, почитати...» Тож   між двома діаметральними напрямками — тримати пл. Народну «законсервованою» надалі впродовж невизначеного часу чи наблизити її до громади, зробити місцем, доступним для відпочинку, дозвілля і зустрічей — може, таки слід виважено обирати друге?

P. S.У четвер на сесії облради депутати не підтримали реконструкцію пл. Народної. Тож остаточної крапки в дискусійному проекті реконструкції головної площі Закрпаття наразі немає.