За три місяці нова українська влада навіть і не розпочинала очищення системи держуправління від корупціонерів, зрадників та колишніх агентів КДБ, констатують у Люстраційному комітеті.


Судді, які виносили політичні вироки, досі на посадах
Судді, які виносили політичні вироки, досі на посадах
Закону про люстрацію за весну депутати Верховної Ради так і не ухвалили. Тож Люстраційний комітет досі залишається лише у статусі громадської організації, а його активісти працюють виключно на ентузіазмі, хоча після Майдану політики зобов’язалися надати йому державний спецстатус для проведення повномасштабної люстрації. "Нові топ-посадовці не захотіли зламати систему корупції, а захотіли очолити її. Ми вигнали Януковича, але його система залишилася і далі працює, але з новими керівниками", - констатує голова Люстраційного комітету Єгор Соболєв.
Соболєва Рада Майдану уповноважила провести люстрацію після падіння режиму Януковича. Для цього громадські активісти розробили вже чотири законопроекти про люстрацію, аби можна було на законних підставах проводити очищення держсистеми. Але жоден з них депутати поки не розглядали. П’ятий документ у п’ятницю, 13 червня, представники громадськості мають намір подати вже новому президенту Петру Порошенку, аби він вніс його на розгляд Верховної Ради. "Ми розробили для нього документ, аби це був перший президентський закон. Ми зробили всю правничу роботу. Йому залишається тільки застосувати свій політичний вплив, щоб люстрація почалася", - сказав Єгор Соболєв Deutsche Welle.
Люстрація проти привидів минулого
Голова Люстраційного комітету визнає, що ідею проведення люстрації у Верховній Раді підтримують лише поодинокі депутати і немає жодної політичної сили, яка готова голосувати за розроблені громадськими активістами законопроекти. Це констатує і Євген Захаров, голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини. Ця організація також запропонувала власний законопроект про люстрацію для депутатів Верховної Ради. "Парламент не хоче ухвалювати закон про люстрацію через те, що частина депутатів покине Верховну Раду після цієї люстрації. А хто ж хоче виганяти себе!?", - каже Захаров.
Правозахисник наголошує, що люстрація невигідна нинішнім українським політикам, оскільки критерії очищення владної верхівки та нижчих чиновників сягають ще в історичне минуле. Активісти пропонують не допускати до державних посад колишніх комуністів, КДБістів та корупціонерів - співробітників тих правоохоронних органів, які вистежували і арештовували активістів, порушували права людей на мирні зібрання під час Євромайдану. "Приклад Росії показує, що коли до влади приходять колишні КДБісти, то це має сумні наслідки", - наголошує Захаров.
DW.DE

Амбітні плани
Люстраційний комітет у своєму законопроекті хоче ще більш ретельної люстрації – починаючи з очільників держорганів, які під час революції не пішли з посад, тим, хто підтримував анексію Криму та порушення територіальної цілісності України, і тим, хто "не може пояснити джерела своїх доходів, та доходів своєї сім'ї" і закінчуючи колишніми начальниками комсомольських і компартійних організацій в Радянському Союзі.
Адже, за словами Соболєва, у державних структурах України залишилося чимало чиновників з радянською ментальністю і стереотипом мислення. "Вони готові примушувати і репресувати людей, а не служити їм. А вихідці з КДБ стали ґрунтом для панування російських спецслужб , які, на мій погляд, до цих пір керують у правоохоронних структурах України", - вважає Єгор Соболєв. Саме цим він пояснює небажання українських депутатів ухвалити закон про люстрацію.
Люстрація до виборів
Водночас, у Верховній Раді спростовують закиди у бездіяльності щодо підготовки закону про люстрацію. Валерій Пацкан, член відповідної парламентської робочої групи, автор одного із законопроектів про люстрацію, депутат з фракції УДАР переконує, що його фракція виступає за якнайшвидше ухвалення одного із законопроектів про люстрацію у першому читанні, аби потім всі законодавчі наробки громадських активістів об’єднати у один документ. Пацкан не виключає, що на наступному пленарному тижні Верховна Рада таки приступить до розгляду котрогось з законопроектів про люстрацію. При цьому депутат нарікає на колег із сесійної зали. "Парламент не хоче в цьому напрямку працювати. Потрібне його повне перезавантаження, бо там сто вісімдесят регіоналів, які намагаються отримати лише преференції", - визнає Валеріцй Пацкан. Тим не менше, він сподівається, що закон про люстрацію ухвалять ще до дострокових парламентських виборів.

Лілія Гришко
Євген Тейзе
http://www.dw.de/

admin