Борг держави — це не сукупність боргів громадян перед банками та МФО. Якщо вам терміново потрібні гроші і ви їх позичаєте в Кредити Онлайн, ваші персональні зобов’язання впливають на економіку, але безпосередньо не збільшують держборг.

Держборг — це кошти, які сама держава, в особі центральних та місцевих органів влади, а також держкорпорацій, позичає для покриття дефіциту бюджету. Як і звичайна людина, інститути влади звертаються за кредитом, коли не вистачає грошей на соціальні програми, необхідно збільшити державні резерви чи рефінансувати минулі займи.

Борг України складається з двох частин.

1. Внутрішній борг — це зобов’язання держави перед економічними суб’єктами всередині держави. Це кошти, які держава займає в НБУ, а також заборгованість перед фізичними та юридичними особами, що тримають державні цінні папери. Будь-який бажаючий може придбати таку облігацію, і держава буде винна йому на вимогу повернути гроші з процентами.
2. Зовнішній борг — це головна частка боргу, або кошти, які Україна позичає в іноземних економічних суб’єктів. Це транші від інших держав, МВФ, організацій та осіб-нерезидентів. Про цей борг зазвичай і йде мова в новинах.

За даними Мінфіну (https://index.minfin.com.ua/finance/debtgov/), на 31 липня 2019 року загальний борг України становив 2 066 922,5 млн грн, тобто два трильйони гривень, або 82 395,1 млн доларів. З них зовнішнього боргу 1 246 005,3 млн грн (49 670,3 млн дол), а внутрішнього — 820 917,2 млн грн (32 724,7 млн дол).

З однієї сторони, добре, що Україна винна значну частку «самій собі» — гроші не покинуть країну. Окрім того, можливе повернення цього боргу за рахунок перевипуску цінних паперів. Проте є й інший бік: коли погашення боргу відбувається коштом платників податків, великі гроші перетікають до володарів цінних паперів. Це збільшує розшарування суспільства на багатих та бідних, а також може спричиняти збільшення податків та відсоткової ставки кредитування. Окрім того, якщо держава буде нарощувати емісію грошей, аби повернути борг, це викличе велику інфляцію, що має руйнівну силу для економіки.

Що стосується зовнішнього боргу, мати подібні зобов’язання — звичайна практика серед держав, що допомагає підтримати фінансовий стан. Але, звісно, збільшення боргу небезпечно тим, що призводить до економічної кризи, витоку грошей з країни і залежності держави від іноземних кредиторів.

Точніше, до неприємних наслідків призводить неможливість повернути борг. Наскільки держава платоспроможна в цьому сенсі оцінюють у відношенні боргу до ВВП. На кінець 2018 року в Україні це співвідношення становило 60,9%, в той час, як комфортною межею для економіки країни вважають близько 35%.

Але, якщо взяти до порівняння країни світу, Україна не в найгіршому положенні. Розвинуті економіки наразі отримують колосальне навантаження: держборг США становить понад 100% ВВП, а на перший погляд успішна Японія очолює топ країн-боржників з більш ніж 200% співвідношенням боргу до ВВП.

Також борг держави поділяється на прямий, та гарантований. Перший — це безпосередні займи, а другий — зобов’язання держави, як третьої особи: гаранта, що кредитору будуть повернені кошти, якщо позичальник не зможе цього зробити. Держава виступає в формі поручителя. На 31 липня поточного року державний і гарантований борг розподіляються так: 1 811 701,9 млн грн та 255 220,6 млн грн.

Щоб проаналізувати чи добрі, чи не дуже перспективи українського суспільства у зв’язку з державним боргом, варто розглянути як борг України змінюється останнім часом.

Динаміка державного боргу

Від отримання незалежності до 2001 року борг України невпинно ріс, але в період економічного зростання 2001-2007 років зменшився до 12,2 % ВВП. Після цього періоду надалі відзначалося збільшення зобов’язань країни. У 2009 році загальний борг складав 316 884,6 млн грн, у 2015 році — 1 572 180,2 млн грн, у 2018 році — 2 168 627,1 млн грн.

Динаміка сукупного державного боргу та ВВП України з 2009 по 2019 р. (млн грн)

Майже вдвічі держборг скочив у 2013-2014 роках на фоні політичної кризи. Але в наступні роки темпи зростання методично зменшувались, і станом на липень 2019 року зафіксовано зменшення держборгу. В порівнянні з груднем 2018 року, загальна заборгованість в гривні зменшилась на 4,7%. Борг держави перед внутрішніми кредиторами виріс на 6,4%, проте зовнішній борг зменшився на 10,8%.

Однак слід враховувати, що динаміка боргу значно залежить від валюти. В доларовому еквіваленті бачимо трохи інші показники: за півроку загальна заборгованість збільшилась від 78 323,0 млн дол. до 82 395,1 млн дол. Проте це відбулося за рахунок внутрішніх зобов’язань: по зовнішнім наразі маємо мінус 1,6%.

Статистичні дані демонструють не лише складну ситуацію, що регулярно погрожує країні дефолтом через неповернення коштів МВФ, але й поступові позитивні зміни. В останні роки ріст ВВП перебільшив зростання боргу. Зменшується відсоток боргу до ВВП: у 2018 році показник в гривні сягнув 60,9% після 81% у 2016 році, і світовий банк прогнозує подальше поліпшення до 55,7% у 2021 році.

Як державний борг вплине на гривню

Для пересічних громадян найбільше значення має те, що борг України тісно пов’язаний з національною валютою. Вищезазначене поліпшення ситуації, в тому числі, сталося через зміцнення позиції гривні відносно долару США.

Як вже було сказано, держборг зворотно має вплив на гривню. Якщо для його повернення будуть використовувати збільшення випуску грошей, це призведе до інфляції. Також проблеми виникнуть, якщо країна не буде повертати залучені кошти: це погрожує дефолтом, який викличе інфляцію, девальвацію і припинення фінансування бізнесу.

Проте, наразі бачимо курс влади на подальше зміцнення нацвалюти та повернення зовнішнього боргу. Проблема в тому, що для цього необхідне рефінансування державних кредитів, але нові займи в іноземних кредиторів можуть бути отримані під більш високі відсотки. Тобто це ще більша боргова яма.

Нові кредити в МВФ та інших організацій на невигідних умовах будуть вимагати залучення з бюджету все більших сум на покриття відсотків. А це кошти, що могли піти на медицину, освіту та інші важливі галузі.

За думкою більшості експертів, 2019 рік буде визначальним у питанні зовнішнього боргу. І Нацбанк запевняє, що його повернення не вплине на гривню. Залишається лише сподіватися, що повернення боргу дійсно буде відбуватися.